Рішення № 129318204, 15.07.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17460/24

Провадження №2/523/6347/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2025 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.

за участю секретаря судового зсідання Сошенко К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одеси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ПЕЙ» звернулось до Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що між первісним кредитором АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та відповідачем у справі було укладено кредитний договір № 26253018843022 від 14.05.32012 року. Вказаний правочин було укладено шляхом підписання пропозиції укласти договір карткового рахунку.

Представник зазначає, що АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» припинилось шляхом приєднання до ПАТ «ПУМБ» яке стало правонаступником всіх прав та зобов`язань. На підставі вищевказаного кредитного договору, відповідачу було надано кредитні кошти в сумі: 9800 гривень, на умовах строковості, поворотності та платності, з зазначенням розміру процентної ставки.

Щодо звернення позивача з зазначеним позовом, представник зазначив, що 08.05.2021 року між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» було укладено договір про відступлення прав вимоги, в подальшому, 16.07.2024 року між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та позивачем ТОВ «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу № 1 за умовами якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором.

Представник зазначає, що станом на 07.05.2024 рік заборгованість відповідача перед Банком становить 32184, 17 гривень.

На підставі викладеного представник позивача просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором та витрати зі сплати судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з позовними вимогами 19.03.2025 року (вх. № 9812) відповідач подав відзив на позовну заяву. Згідно якого відповідач зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів розміру нарахованої заборгованості, крім іншого, кредитний договір було укладено в 2012 році, однак позивач звернувся до суду з позовом лише в 2024 року, що відповідно свідчить про те, що відповідач пропустив строки на звернення до суду. З урахуванням викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання призначене на 15 липня 2025 року сторони до суду не з`явились.

Представник позивача звернувся на адресу суду із заявою про слухання справи за його відсутності, згідно якої зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач також звернувся на адресу суду із заявою про слухання справи за його відсутності, відповідно до якої просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, обставини викладені відповідачем щодо застосування строків позовної давності, дійшов висновку щодо відмовлення в задоволенні позову виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що між первісним кредитором АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №26253018843022 від 14.05.2012 року.

Вказаний правочин було вчинено відповідачем шляхом підписання пропозиції укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) з АТ «Банк Ренесанс Капітал».

В подальшому АТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Як наслідок, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» стало правонаступником усіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Банк «Ренесанс Капітал» що підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібпідприємців та громадських формувань та статутом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».

На підставі зазначеного вище кредитного договору Позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 9 800 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності.

Розмір процентної ставки склав 36 % річних, а розмір комісії за користування кредитом 0.

Зазначений факт підтверджується відповідним платіжним (банківським) документом, який додається.

Підписана відповідачем пропозиція є договором приєднання, який містить умови договору банківського рахунку та кредитного договору: номер рахунку, сума кредиту (кредитного ліміту) 9800 грн., розмір процентної ставки - 36 % річних, розмір комісії 0 % річних.

Як вбачається з підписаної Відповідачем пропозиції, останній письмово підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування рахунку та орієнтовну загальність вартість кредиту, надані виходячи із обраних Відповідачем умов кредитування.

Також, Відповідач підтвердив про отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптований договір до потреб позивача та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, в тому числі в разі невиконання позивачем зобов`язань за таким договором. У преамбулі пропозиції є посилання на Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, які містять деталізовані умови видачі, обслуговування кредиту, порядку нарахування процентів, комісії, відповідальності та інші умови кредитування. Як вбачається з доданих до позову документів, Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків погоджені Відповідачем. Враховуючи зазначене вище, Відповідач ознайомлений умовами договору - про що свідчить його власний підпис, оскільки Відповідач під час укладення договору ознайомився з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловлював.

Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед Банком. Заборгованість відповідача перед Банком станом на 07 травня 2024 р. складала 32184,17 грн., з яких:10 145,56 грн. заборгованість за кредитом; 22 038,61 грн., заборгованість по процентам, 0 грн., заборгованість за комісією.

Розрахунок заборгованості додається до позовної заяви.

Щодо звернення позивача з даним позовом, судом встановлено наступне.

08 травня 2021 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) № 1, за яким ТОВ «ФК «ФІНАКО», отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

В наступному, а саме 16 липня 2024 року, між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАКО» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників БАНКУ (Позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до Відповідача.

Згідно реєстру боржників, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання Договору факторингу за Кредитним договором склала 32 184,17 грн, з яких: 10 145,56 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 22 038,61 грн. сума заборгованості за відсотками, 0 грн., заборгованість за комісією.

Вказана сума боргу була нарахована БАНКОМ та не змінювалась з дати відступлення права вимоги за договором цесії від 08.05.2024 року. ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а тому мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Позивач направив Відповідачу письмову вимогу від 22.07.2024 року за адресою, яку він зазначив при отриманні кредиту, однак станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідачем погашена не була. Підтвердженням факту відправлення вимоги є список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №218.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Частиною першою статті 651 ЦК України визначено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Судом установлено, що відповідно до Договору строк користування овердрафтом становить 24 місяці.

Статті 610, 612 ЦК України регламентують, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, підписанням Договору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредитного Договору, а також підтвердила, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Стаття 526 ЦК України регламентує, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно поданого відзиву на позовну заяву, відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог та відмовити в задоволенні позову.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України», якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Настання строку кредитування за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання та початок перебігу позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 ЦК України передбачено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

З даного приводу суд зазначає, що кредитний договір було укладено в 2012 року, згідно виписки по особовому рахунку, така починається з 2016 року, при цьому в останній не міститься даних щодо здійснення відповідачем погашення заборгованості по кредиту, також встановлено, що виписка є не повною, тобто такою, що не відображає початок кредитних відносин та даних щодо сплати відповідачем по кредитному договору.

Також, розрахунок заборгованості з 2012 року по 2024 рік не містить в собі даних щодо здійснення погашення заборгованості, в графі фактичне погашення 0.

Отже, з огляду на досліджені докази, суд не може встановити дату припинення відповідачем виконання зобов`язання по кредитному договору. А тому, в даному випадку відлік часу, з якого у позивача виник обов`язок звернутися до суду за захистом свого порушеного права слід рахувати на загальних підставах, тобто з 2015 року. Будь яких доказів, які б свідчили про виконання або неналежне виконання відповідачем умов договору, матеріали справи не містять.

Таким чином, згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилами частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

Також, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32). ЄСПЛ зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і №22095/93, § 51)).

Згідно із ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Отже з досліджених доказів судом установлено, що позивач, мав дізнатися про порушення свого права, ще в 2015 року. Тому початком трирічного строку позовної давності, в межах якого Банку необхідно було звернутися до суду із позовом про захист своїх прав є 14.05.2015р.

Натомість позивач звернувся до суду із позовною заявою тільки 21.10.2024року, що свідчить про пропуск строку позовної давності.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, у межах якого позивачу необхідно було звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Зокрема суд зауважує, що встановлене порушення умов кредитного договору щодо суми нарахованих відсотків не змінює того факту, що нарахування як тіла кредиту так і відсотків відбулося вже поза межами строку позовної давності.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в позовних вимогах щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з пропуском строків позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Враховуючи викладене вище, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позовна заява подана до суд з пропуском строків позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись статтями 11, 207, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 1046-1056 ЦК України, статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 249, 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягненняборгу закредитним договором залишити без задоволення.

Понесені судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21.07.2025р.

Суддя: