Ухвала суду № 129317169, 05.08.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №4-с/447/4/25 Справа №447/2102/25

У Х В А Л А

05.08.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Іськів О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконними дій приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди з Міністерства юстиції України в особі міністра Стефанішиної О.В. та приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни ,

за участі: представника Чорної Н.М.

представника Семена І.Р.

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського районного суду Львівської області із скаргою, в якій просить визнати незаконними дії приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни при винесенні постанови від 03.07.2025 "Про зупинення виконавчого провадження" (виконавче провадження №77147332), в якій використано персональні дані ,які не відповідають паспортному документу ОСОБА_1 та скасувати постанову від 03.07.2025 "Про зупинення виконавчого провадження" (виконавче провадження №77147332) через умисне внесення в документ персональних даних ,які не відповідають паспортному документу ОСОБА_1 , зобов`язати приватного виконавця Сокіл В.І. оформити процесуальний документ "Постанова про зупинення виконавчого провадження" (виконавче провадження №77147332) з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", стягнути з приватного виконавця Сокіл В.І. на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 40 000 грн. за умисне порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", які будуть використані для підтримки багатодітних родин у підготовці до навчального року та стягнути з Міністерства юстиції України моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. через сприяння порушення діючого законодавства України посадовим особам підрозділу виконавчої служби , наслідком чого стало можливе умисне внесення в процесуальні документи виконавчих проваджень недостовірних даних фізичних осіб.

В обґрунтування скарги покликається на те, що 12.07.2025 отримала постанову «Про зупинення виконавчого провадження» від 03.07.2025, видану приватним виконавцем Сокіл В.І. Натомість, приватний виконавець в оскаржуваній постанові для ідентифікації сторони виконавчого провадження одночасно умисно використала різні персональні дані фізичні особи, а саме прізвище, з метою використання таких документів. Вказала, що в діях приватного виконавця вбачається спотворення персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 , також приватний виконавець наклав арешт на рахунки дітей та вніс недостовірні персональні дані скаржниці за для приниження багатодітної громадянки України, руйнацію родинних зв`язків в родині, умисно створив обставини для страждання дітей на очах матері.

На адресу суду 25.07.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судового засідання у відсутності скаржниці.

30 липня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника приватного виконавця ОСОБА_2 - адвоката Репака В.В. надійшли заперечення на скаргу та дії приватного виконання, в яких просив відмовити у задоволенні скарги, а в частині стягнення моральної шкоди залишити без розгляду. В обґрунтування якого зазначив, 10.02.2025 на адресу приватного виконавця надійшла заява про відкриття виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа №447/2662/21, виданого 20.01.2025 Миколаївським районним судом Львівської області: "Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТзОВ «Львівгаз збут» 14332,94 грн. основного боргу, 2207,27 грн. інфляційних втрат та 1074,38 грн. 3% річних. Всього стягнути 17614 (сімнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 59 коп. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТзОВ «Львівгаз збут» сплачений позивачем при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп", на підставі якого відкрито виконавче провадження №77147332. На адресу приватного виконавця 03.07.2025 від боржниці ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення виконавчого провадження, до якої долучено копію ухвали Львівського апеляційного суду у справі №447/2662/21 від 02.06.2025. Надалі, 03.07.2025 приватним виконавцем Сокіл В.І. на підставі поданої заяви та долучених до неї документів, винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №77147332, про що було повідомлено заявницю листом від 18.07.2025. Вказав, що із скарги не вбачається, що винесенням постанови про зупинення виконавчого провадження приватним виконавцем порушено права чи свободи боржниці, та вказав, якщо боржниця ОСОБА_1 вважає, що у виконавчому документі допущено помилку щодо її найменування (прізвища, ініціалів чи інших ідентифікаційних даних), вона не позбавлена права звернутися до суду, який видав відповідний виконавчий документ, із заявою про виправлення описки або арифметичної помилки. Щодо вимоги скаржниці про стягнення з приватного виконавця моральної шкоди зазначив, що такі не можуть бути вирішені по суті, оскільки передбачають позовне провадження, а тому скарга в цій частині вимог підлягає залишенню без розгляду.

31 липня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України Семен І.Р. надійшли заперечення на скаргу, у яких просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки розділом 7 ЦПК України визначено предмет оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а вирішення питань щодо наявності та розміру моральної шкоди може бути встановлено за участю фізичних, юридичних осіб і держави, що вказує на наявність спору між сторонами, тому заявлені вимоги у рамках вказаної скарги про відшкодування моральної шкоди з державного виконавця не можуть бути вирішені по суті, оскільки вирішуються у позовному провадженні. З огляду на те, що законодавець не наділив суд повноваженнями відшкодовувати моральну шкоду чи збитки ухвалою, постановленою за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, скаргу в частині вимог про відшкодування моральної шкоди (або будь-яких вимог, які розглядаються в порядку позовного провадження) суд залишає скаргу без розгляду і роз`яснює заявнику його право на звернення до суду з цими вимогами у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У судовому засіданні представник приватного виконавця Соків В.І. по довіреності ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні скарги з мотивів, викладених у запереченнях на скаргу.

У судовому засіданні представник Міністерства юстиції України Семен І.Р. просив у задоволенні скарги відмовити, а вимогу про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження №77147332 , оцінивши надані докази, дійшов такого висновку.

Згідно з ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закону) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень судів та рішень інших органів покладається на державних та приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що Миколаївським районним судом Львівської області 20.01.2025 видано виконавчий лист №447/2662/21 відповідно якого вирішено: стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТзОВ «Львівгаз збут» 14332,94 грн. основного боргу, 2207,27 грн. інфляційних втрат та 1074,38 грн. 3% річних. Всього стягнути 17614 (сімнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 59 коп. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТзОВ «Львівгаз збут» сплачений позивачем при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Постановою приватного виконавця Сокіл В.І. виконавчого округу Львівської області від 11.02.2025 відкрито виконавче провадження №77147332, яку скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома.

11.02.2025 приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно з якої визначено стягнути з боржника 396,40 грн. та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1 988,45 грн. та визначено розмір додаткових витрат виконавчого провадження в розмірі 593,20 грн.

12.02.2025 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про арешт коштів боржниці.

10.12.2024 на адресу приватного виконавця від боржниці ОСОБА_1 надійшла заява про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, закриття виконавчого провадження та зняття обмеження на використання грошових коштів, що належать боржнику. Листом від 25.04.2025 приватний виконаваць повідомив боржницю про відсутність правових підстав для вчинення вказаних дій.

03.07.2025 на адресу приватного виконавця від боржниці ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення виконавчого провадження, до якої долучено копію ухвали Львівського апеляційного суду від 02.06.2025 у справі №447/2662/21. Приватним виконавцем Сокіл В.І. на підставі поданої заяви та долучених до неї документів, винесено постанову від 03.07.2025 про зупинення виконавчого провадження №77147332, про що було повідомлено заявницю листом від 18.07.2025 .

Під час дії постанови про зупинення виконавчого провадження виконавець не може вчинити жодну виконавчу дію.

Законом передбачено вичерпний перелік дій, які може вчиняти виконавець у зупиненому виконавчому провадженні, зокрема, ч. 4 ст. 35 Закону встановлено, що у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану

Тож, для вчинення будь-якої іншої виконавчої дії виконавцю перш за все необхідно виконати вимоги ч. 5 ст. 35 Закону - поновити вчинення виконавчих дій, про що винести відповідну постанову.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону , у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити як назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі- реквізити виконавчого документа).

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 7 р. І Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністрества юстиції України №512/5 від 02.04.2012, постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити:-номер виконавчого провадження;-вступну частину із зазначенням: 1)назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; 2)найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; 3)назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); 4)за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; 5)-мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;-резолютивну частину із зазначенням: 1)прийнятого виконавцем рішення; 2)строку і порядку оскарження постанови. 3)строку і порядку набрання чинності постановою.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позиція скаржниці про невідповідність дій приватного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а саме використання приватним виконавцем неправильних персональних даних скаржниці (стосовно прізвища боржниці) при прийнятті постанови про зупинення виконавчого провадження від 03.07.2025 (ВП № 77147332) , є недоведеною та безпідставною.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 77147332 у виконавчому листі, виданого Миколаївським районним судом Львівської області 20.01.2025 у справі № 447/2662/21 зазначено "Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТзОВ «Львівгаз збут» 14332,94 грн. основного боргу, 2207,27 грн. інфляційних втрат та 1074,38 грн. 3% річних. Всього стягнути 17614 (сімнадцять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 59 коп. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Львівгаз збут» сплачений позивачем при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.».

Тобто, оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження від 03.07.2025 містить обовязкові реквізити та відповідає вимогам, які викладені в Законі України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністрества юстиції України №512/5 від 02.04.2012. У випадку, якщо скаржниця вважає, що у виконавчому документі, на підставі якого відкрито , а надалі зупинено виконавче провадження, допущено помилку, має право звернутись до суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні, на підставі якого видавався виконавчий документ.

Будь-яких доказів, які вказували б на порушення приватним виконавцем норм законодавства, прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, судом не встановлено.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 451 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги .

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга в частині визнання незаконними дій приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни при винесенні постанови від 03.07.2025 "Про зупинення виконавчого провадження" (виконавче провадження №77147332), в якій використано персональні дані ,які не відповідають паспортному документу ОСОБА_1 та скасування постанови від 03.07.2025 "Про зупинення виконавчого провадження" (виконавче провадження №77147332) через умисне внесення в документ персональних даних ,які не відповідають паспортному документу ОСОБА_1 , зобов`язання приватного виконавця Сокіл В.І. оформити процесуальний документ "Постанова про зупинення виконавчого провадження" (виконавче провадження №77147332) з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", задоволенню не підлягає.

Щодо вимог скарги про стягнення з Міністерства юстиції України та приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни моральної шкоди , суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2023 року у справі № 216/5508/20 (провадження № 61-13сво23) зазначено, що «частиною другою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в межах розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не може розглядати питання про відшкодування моральної шкоди або інших збитків, приймаючи ухвалу, постановлену за результатами розгляду скарги, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Проте, у разі завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця, особа має право звернутися до суду з позовом про відшкодуванням шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади (статті 1174, 1166, 1167 ЦК України).

Такі справи повинні розглядатись у позовному порядку шляхом пред`явлення позову, оскільки є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Отже, оскільки Розділом 7 ЦПК України визначено предмет оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а вирішення питань щодо наявності та розміру моральної шкоди може бути встановлено за участю фізичних, юридичних осіб і держави, що вказує на наявність спору між сторонами, тому заявлені вимоги у рамках вказаної скарги про стягнення моральної шкоди з приватного виконавця не можуть бути вирішені по суті, оскільки передбачають позовне провадження.

Встановивши, що у скарзі ОСОБА_1 на дії (рішення) приватного виконавця, серед іншого, заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди з Міністерства юстиції України та приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни, які не можуть бути розглянуті судом у порядку судового контролю за виконанням судових рішень,

суд вважає за доцільне залишити скаргу в цій частині без розгляду з роз`ясненням скаржниці права на звернення до суду з такими вимогами у порядку позовного провадження.

Керуючись статтями 126, 127, 353, 354, 447, 449,451 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 в частині стягнення з Міністерства юстиції України та приватного виконавця Сокіл Віталії Іванівни моральної шкоди залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти діб з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 05.08.2025

Суддя Друзюк М. М.