Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН: 336/7242/25
Провадження №: 2/336/3728/2025
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,
ознайомившись з матеріалами цивільної справи ЄУН 336/7242/25 (провадження № 2/336/3728/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії та про стягнення страхового відшкодування,
встановив:
31 липня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії та про стягнення страхового відшкодування. Позивач в позовній заяві просить: 1) визнати незаконними дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо перерахунку щомісячного платежу за страховку «Захист на кожен день», на рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»; 2) зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити щомісячний платіж за страховку «Захист на кожен день» регулярний платіж страхової премії ОСОБА_1 від 29 квітня 2023 року на дату 26 квітня 2023 року, одержувач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_1 ; 3) стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування заподіяної здоров`ю, з розрахунку 50000,00 грн. за період лікування з 27 квітня 2023 року по 07 липня 2023 року.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
В позовній заяві позивач зазначає трьох відповідачів: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», проте в позовній заяві не наведено змісту позовних вимог щодо кожного з них.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду.
Позивачу необхідно уточнити коло відповідачів та викласти зміст позовних вимог щодо кожного відповідача.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку,встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений вст.16 ЦК України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачів, які як і позивач мають право на судовий захист, а для реалізації цього права мають бути обізнаними з тим, які вимоги до них заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Як вбачається з позовної заяви, вона містить лише виклад обставин, проте не зазначено доказів щодо дій, рішень чи бездіяльності відповідачів до яких ставляться вимоги.
Позивачем не наведено обґрунтування щодо подання позовної заяви саме до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн.
В позовній заяві позивач заявляє 3 позовні вимоги: 1) визнати незаконними дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо перерахунку щомісячного платежу за страховку «Захист на кожен день», на рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»; 2) зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити щомісячний платіж за страховку «Захист на кожен день» регулярний платіж страхової премії ОСОБА_1 від 29 квітня 2023 року на дату 26 квітня 2023 року, одержувач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_1 ; 3) стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування заподіяної здоров`ю, з розрахунку 50000,00 грн. за період лікування з 27 квітня 2023 року по 07 липня 2023 року.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 133ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З поданої позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 пред`явила позовні вимоги немайнового характеру та майнового характеру до трьох відповідачів.
Конвенція у пункті 1 статті 6 закріпила право на справедливий судовий розгляд, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Доступ до суду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає державному регулюванню, що допускається опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своїм характером закликає до врегулювання з боку держави, і це регулювання може варіюватися за часом і місцем відповідно до потреб і ресурсів суспільства й окремих осіб.
ЄСПЛ вважає необхідність сплати судових витрат легітимним обмеженням права на доступ до суду. Водночас розмір судових витрат у конкретній справі є істотним фактором, який дає змогу визначити, чи мала особа право на доступ до суду. Під час оцінки того, чи були дотримані вимоги доступу до суду у справах, які стосуються судових витрат, до уваги мають братися обставини конкретної справи, здатність заявника сплатити судові витрати, стадія, на якій перебуває провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia», № 21638/03, 20 December 2007).
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».
У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позивач звертається з позовною заявою до трьох відповідачів та поєднує вимоги майнового та немайнового характеру. Судовий збір необхідно сплачувати окремо за кожну з таких вимог, а тому позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за дві вимоги, в розмірі 2422,40 грн.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії та про стягнення страхового відшкодування - залишити без руху.
Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.В. Петренко
Судове рішення № 129316631, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 05.08.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 336/7242/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: