Ухвала суду № 129311800, 05.08.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

05.08.2025Справа № 910/9475/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (вул. Фонтанська дорога, 16/6, м. Одеса, 65049; ідентифікаційний код 38915140)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» (вул. Лейпцизька, 16, літ. А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 32554793)

про застосування наслідків нікчемного правочину та визнання права іпотекодержателя,

без виклику представників учасників процесу,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (далі за текстом - ТОВ «Ісагіс», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» (далі за текстом - ТОВ «Кіод-1», Відповідач), в якому Позивач просить суд:

- застосувати наслідки нікчемного правочину, а саме договору про розірвання від 19.01.2015 року Договору про відкриття кредитної лінії №32-08 від 10.04.2008 року шляхом поновлення прав кредитора за ТОВ «Ісагіс» за договором про відкриття кредитної лінії №32-08 від 10.04.2008 року укладеним між ТОВ «Кіод-1» та ПАТ «Імексбанк»;

- визнати за ТОВ «Ісагіс» права іпотекодержателя на об`єкти нерухомості: нежила будівля, загальною площею 1 814,8 кв. м, прибудована до будівлі гуртожитку № 7, місто Київ, вулиця Лейпцігська, будинок 16 (літ. А). за іпотечним договором від 27.04.2013 року, посвідченим Журавлем М.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за №576 із урахуванням всіх змін та доповнень.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України закріплено, що до позовної заяви, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 028 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Дослідивши прохальну частину позовної заяви, судом встановлено, що Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну майнового.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 905/105/20 відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Суд зазначає, що різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Пунктом 57 зазначеної вище постанови Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок, згідно якого до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.

Позовна вимога про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна має майновий характер як така, що пов`язана з майновим інтересом, оскільки іпотека є окремим видом застави і гарантує саме майнові інтереси боржника та кредитора за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Отже, судовий збір має визначатися, виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної в договорі іпотеки, за ставкою, встановленою законом за подання позовної заяви майнового характеру.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22.

В силу зазначеного, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про визнання за ним права іпотекодержателя на об`єкт нерухомості є вимогою майнового характеру, а тому судовий збір за таку вимогу має сплачуватися виходячи з вартісної складової такого майна, яка згідно іпотечного договору від 07.04.2013 (пункт 1.5) становить 29 000 000 грн.

Враховуючи викладене вище та враховуючи, що позовну заяву подано через підсистему Електронний Суд, розмір судового збору, який Позивач повинен був сплатити за звернення до суду з даним позовом становить 350 422, 40 грн.

Однак, докази сплати судового збору до поданого позову не додано, що є підставою для залишення позову без руху.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зважаючи на те, що Позивачем не дотримано вимог статті 164 ГПК України, враховуючи, що приписи статті 174 ГПК України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись частиною 1, 2 статті 174 та статтею 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» - залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 350 422, 40 грн.

3. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 05.08.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя Антон ПУКАС