Рішення № 129306499, 05.08.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11544/24

Категорія 139

2-а/295/69/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2025 року м. Житомир

Богунськийрайонний судм.Житомира у складі

Головуючої судді ВоробйовоїТ.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову серії ДП18 №007961 від 26.06.2024, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Позов обґрунтованотим,що 26.06.2024поліцейським інспектором1взводу 2роти 1батальйону управлінняпатрульної поліціїу Житомирськійобласті ДемчукомД.А.винесено постановусерії ДП18№007961про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності запорушення пункту2.1аПДР України,за щопередбачена відповідальністьза ч.4ст.126КУпАП.Застосовано адміністративнестягнення увигляді штрафув сумі20400,00грн. ОСОБА_1 інкриміновано,що 26.06.2024,приблизно о06:01год наа/дЖитомир -Чернівці 5км+400м поблизус.Тетерівка,водій керувавтранспортним засобом,будучи особою,яка позбавленаправа керуватитранспортним засобомтерміном на1рік.Позивач вказує,що обставини,викладені впостанові від26.06.2024,не відповідаютьдійсності,а вдіях ОСОБА_1 відсутній склададміністративного правопорушення,передбаченого ч.4ст.126КУпАП.Зазначає,що ОСОБА_1 ,відповідно доелектронної базиданих НАІС/ІПНП,посвідчення направо керуваннятранспортним засобомвідповідної категоріїне отримував.Також, ОСОБА_1 26.06.2024транспортним засобомне керував,адокази керування транспортним засобом відсутні. Факт керування автомобілем ОСОБА_1 не визнає, свою вину у інкримінованому правопорушенні заперечує. Відповідно до змісту позову, постанова винесена з істотними порушеннями вимог щодо її оформлення, в тексті постанови не вказано точну адресу розгляду справи. Також в розділі 8 постанови не вказано жодного доказу в обґрунтування вини ОСОБА_1 . Розділ 10 постанови не містить відомостей про вручення копії постанови ОСОБА_1 . Напис «від підпису відмовився» виконаний інспектором, який оформив постанову без відома особи.

У позовній заяві міститься клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови, яке обґрунтоване тим, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише від адвоката, який отримав її копію 30.07.2024 при ознайомленні з матеріалами справи №278/3651/24 у Житомирському районному суді Житомирської області, у зв`язку з чим він не мав змоги подати позовну заяву у визначений строк.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02.09.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

16.09.2024від представникавідповідача ЯрошенкоО.М.надійшов відзивна позов.У відзивівказано,що відповіднодо зміступостанови серіїДП18№007961,26.06.2024,близько 06:01години,на автодорозіЖитомир-Чернівці,5км+400м,на блокпоступоблизу селаТетерівка Житомирськогорайону,поліцейським ДемчукомД.А.було зупиненотранспортний засібАуді А6з номернимзнаком НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_1 ,який бувпозбавлений правакерування транспортнимизасобами строкомна одинрік постановоюБогунського районногосуду м.Житомиравід 22.11.2023по справі№295/14759/23,в результатічого позивачемвчинено правопорушення,передбачене ч.4ст.126КУпАП.Зазначено,що позивачкерував транспортнимзасобом,не маючиправа керування,оскільки посвідченняводія ніколине отримував,що підтверджуєтьсявитягом збази данихІПНП.За такідії передбаченавідповідальність зач.2ст.126КУпАП таправопорушення буловчинено повторнопротягом року.У зв`язкуз чимполіцейським булоскладено протоколсерії ААД№745221від 26.06.2024за ч.5ст.126КУпАП танаправлено нарозгляд Житомирськогорайонного судуЖитомирської області(справа№278/3651/24).Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КупАП, є винесена у встановленому законом порядку постанова на підставі рішення Богунського районного суду від 22.11.2024 по справі 295/14759/23, що набрала законної сили 02.12.2023. Дії поліцейського представник відповідача вважає правомірними та просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Щодо клопотання позивача про поновлення процесуального строку.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, позивач посилається на те, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише від адвоката, який отримав її копію 30.07.2024 при ознайомленні з матеріалами справи №278/3651/24 у Житомирському районному суді Житомирської області, у зв`язку з чим він не мав змоги подати позовну заяву у визначений строк.

Обставини, зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку щодо отримання позивачем копії оскаржуваної постанови, відповідачем не спростовані.

З огляду на вищевикладене, суд вважає причини пропуску позивачем ОСОБА_1 строку, який встановлений для оскарження постанови про адміністративне правопорушення, поважними, оскільки позивач пропустив встановлений КАС України 10-ти денний термін для звернення до суду з даним позовом з незалежних від нього причин, отже такий строк підлягає поновленню.

Згідно зч.5ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2024 інспектором управління патрульної поліції у Житомирській області Демчуком Д.А. винесено постанову серії ДП18 №007961 про накладення на позивача адміністративного стягнення, а саме штрафу у розмірі 20400,00 грн.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 26.06.2024, близько 06:01 години, на автодорозі Житомир-Чернівці, 5 км +400 м, поблизу села Тетерівка Житомирського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами Богунським районним судом м. Житомира строком на один рік (справа №295/14759/23), чим порушив п. 2.1А ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КупАП; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга і четверта статті 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до пункту 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.1 (а, б, ґ) ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п.2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у ст.16 Закону України "Про дорожній рух", а саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Таким чином, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, п.2.1. "а" ПДР.

У відповідності до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.

У відповідності до ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

За приписами ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.1-3 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №007961 від 26.06.2024 вбачається, що ОСОБА_1 26.06.2024 на автодорозі Житомир-Чернівці, 5 км+400 м, поблизу села Тетерівка Житомирського району, керував транспортним засобом Ауді А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами постановою Богунського районного суду м. Житомира строком на один рік (справа №295/14759/23), чим порушив п. 2.1А ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Судом встановлено, що постановою Богунського районного суду м. Житомира від 22.11.2023 у справі №295/14759/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцятьтисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Таким чином, постанова про позбавлення позивача права керування транспортним засобом на строк один рік набрала чинності 04.12.2023 та станом на 26.06.2024 річний строк позбавлення позивача права керування транспортним засобом не сплинув, тобто, позивач не мав права керувати транспортним засобом.

Згідно з даними, які містяться у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та Єдиному державному реєстрі судових рішень, адвокат Козирєв І.М. 08.08.2024 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2023 у справі №295/14759/23 скасувати та провадження в справі закрити. З одночасним поданням апеляційної скарги адвокатом Козирєвим І.М. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Постановою Житомирського апеляційного суду від 03.09.2024 апеляційну скаргу адвоката Козирєва І.М. разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2023 повернуто особі, яка її подала, оскільки адвокатом Козирєвим І.М. в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2023, яка відсутня у даній справі, тобто оскаржив в апеляційному порядку постанову, яка в даній справі суддею не виносилась.

12.09.2024 адвокат Козирєв І.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22.11.2023 у справі №295/14759/23 скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постановою Житомирського апеляційного суду від 25.11.2024 поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 22.11.2023, апеляційну скаргу адвоката Козирєва І.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22.11.2023 - без змін.

Таким чином,оскільки адвокатКозирєв І.М.подав апеляційну скаргу на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 22.11.2023 у справі №295/14759/23 лише 12.09.2024 та строк на апеляційне оскарження було поновлено лише постановою від 25.11.2023, станом на 26.06.2024 постанова Богунського районного суду м. Житомира від 22.11.2023 у справі №295/14759/23 була такою, що набрала законної сили, оскільки протягом строку на її оскарження (10 днів з моменту винесення) вона оскаржена не була.

За позицією позивача, із доказів, наданих відповідачем, неможливо встановити склад адміністративного правопорушення, оскільки відсутня необхідна складова об`єктивної сторони правопорушення, а саме ОСОБА_1 стверджує, що за обставин, про які йдеться, він не перебував за кермом транспортного засобу.

Суд враховує, що відповідачем до суду не надано відеоматеріалів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, з посиланням на те, що на момент отримання ухвали суду 04.09.2024 сплинув термін зберігання відеозапису, встановлений Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, та відеозаписи були автоматично видалені із системи, про їх наявність у момент винесення спірної постанови вказують посилання на технічний засіб, яким здійснювалась фіксація, у самій постанові.

Разом з тим, суд звертає увагу, що під час зупинки транспортного засобу щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №745221 від 26.06.2024 за ч.5 ст.126 КУпАП, який направлено для прийняття рішення до Житомирського районного суду Житомирської області.

Так, постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 18.10.2024 у справі №278/3651/24, яка набрала законної сили 29.10.2024, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В рамкахсправи №278/3651/24встановлено факткерування ОСОБА_1 транспортним засобом,а самеу постановізазначено,що26.06.2024 о 06 год 01 хв на а/д М-03 Житомир-Чернівці 5 км + 400 м Житомирський район, с. Тетерівка, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом AUDI A6, д.н.з НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.09.2022 у справі №640/10625/21 вказано, що факти, установлені в прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер. Преюдиційність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиційність у процесуальному праві виражена як обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набутим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 26.06.2025, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами) підтверджується постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 18.10.2024 у справі №278/3651/24, яка набрала законної сили.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про доведення належними доказами факту керування транспортним засобом позивачем, який позбавлений права керування транспортними засобами.

Твердження позивача про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП спростовується копією оскаржуваної постанови серії ДП18 №007961 від 26.06.2024, з якої вбачається, що вона містить найменування посадової особи, яка винесла постанову, дату та місце розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в той час, як позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама незгода з інкримінованим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

За встановлених у справі обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст.283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті, отже підстави для задоволення позову відсутні.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються, у відповідності до приписів ст. 134, 139 КАС України.

Керуючись статтями 19, 72-77, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для подачі позовної заяви до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду за наслідками розгляду судом першої інстанції справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції (м. Житомир, вул. Покровська, 96, ідентифікаційний код 40108646).

Суддя Т.А. Воробйова