Рішення № 129305330, 04.08.2025, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1072/25

Провадження № 2/166/367/25

категорія: 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 серпня 2025 року сел.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:головуючого судді Фазан О.З.,за участю секретаря Омелько Н.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі ТОВ ) «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

встановив:

Директор ТОВ «Факторинг Партнерс» Ярослав Сердійчук, через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства заборгованості за договором №8034393 про надання споживчого кредиту від 28.06.2024, у розмірі 57750 грн, з яких : 17500 грн заборгованість за тілом кредиту, 31500 грн - за нарахованими процентами на дату відступленя прав вимоги ; 8750 грн.-заборгованість за пенею або штрафами, судового збору у розмірі 2422,4 грн, витрат на правничу допомогу - 16000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 28.06.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 8034393, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 11500 гривень на строк 360 днів, з кінцевим терміном повернення - 23 червня 2025 року.

Вказує, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість у розмірі 57750 грн, з яких : 17500 грн заборгованість за тілом кредиту, 31500 грн - за нарахованими процентами на дату відступленя прав вимоги ;8750 грн.-заборгованість за пенею або штрафами.

27.01.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 27-01/2025, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

З врахуванням наведеного просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №8034393 від 28.06.2024 року у розмірі 57750 та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 02.07.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін..

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» в судове засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача; щодо постановлення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Ухвалою суду від 04.08.2025 року постановлено заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.06.2024 року між товариством з обмеженою ивідповідальністю ( далі ТОВ ) «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8034393, відповідно до умов якого сума кредиту 11500 грн., строк кредиту 360 дні, стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Згідно п. 9.6 Договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, Споживачу в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «CreditPlus» для ознайомлення та підписання.

У розділі 10 договору «Реквізити та підписи сторін» у графі «Споживач» містяться особисті дані ОСОБА_1 зокрема: РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання, номер телефону, одноразовий ідентифікатор , що підтверджує його підписання електронним підписом.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання кредитного договору, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором А9267 на підписання електронного договору.

Крім того,28.06.2024 року було укладено додаткову угоду до Договору №8034393 про надання споживчого кредиту від 28.06.2024 року, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А4531, та згідно якого сторони домовились про збільшення суми кредиту на 6000 гривень,на умовах основного договору.

Інформаційною довідкою ТОВ «ПАЙТЕК» № 20250129-2.1 від 29.01.2025 року,інформацією ТОВ «Авентус Україна» № 89/2 від 12.03.2025 року підтверджено перерахування 28.06.2024 року ОСОБА_1 в сумі 11500 грн. та 6000 грн

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про споживчий кредит №8034393 від 28.06.2024 року та додатковою угодою до договору належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку складає 57750 грн., з яких 17500 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 31500 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 8750 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами.

27.01.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 27-01/2025, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю чи частково виконав зобов`язання за укладеним договором.

За п. 5 ч. 1 ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону, електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка складається із тіла кредиту в сумі 17500 грн, 31500 грн. заборгованість по процентам, 8750 грн - неустойка, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 12.06.2025 року.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, встановивши укладення між сторонами Кредитного договору та наявність заборгованості за ним, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 17500 грн заборгованості за тілом кредиту.

Водночас суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом та неустойкою з огляду на таке.

Так, з наданої представником позивача картки обліку за Кредитним договором установлено, що позивачем здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом протягом 121 дня за період з 28.06.2024 по 26.10.2024 , тобто 121 день за ставкою 1,5%.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, укладаючи 28 червня 2024 року кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, позивач не мав права визначати проценту ставку у розмірі 1,5% за один день користування кредитом протягом 121 дня, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

Судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати відсотків протягом дії процентної ставки за процентною ставкою 1% за період з 28.06.2024 року по 26.10.2024 року ( як вбачається із розрахунку) : 17500 грн (сума боргу) х 1% : 100 % = 175 грн х121 днів =21175 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості зі сплати відсотків за Кредитним договором становить 21175 грн.

Поряд з цим, відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 8750 грн неустойки відповідно до п.9.1 розділу 9 " Відповідальність.Обставини непереборної сили" кредитного договору .

Так, згідно до пункту 18 " ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України № 4220-IX4 від 15 січня 2025 року затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 січня 2025 року № 235/2025, відповідно до якого продовжено дію воєнного стану в Україні до 09.08.2025 року.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідачки неустойки в сумі 8750 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок решти заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачкою по справі суду надано не було.

А відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість по кредитному договору підлягають частковому задоволенню на суму 38675 грн, в тому числі 17500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 21175 грн заборгованість за відсотками за період з 28.06.2024 року по 26.10.2024 рік ( нараховані проценти по розрахунку ціни позову) за процентною ставкою 1% у день.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вимог ч. 3 ст.137ЦПК України позивачем до позову додано: Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги №980 від 01.05.2025 року, витяг з акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 16000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідачки на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в сумі 1622,27 (38675:57750х2422,4=1622,27) грн, враховуючи часткове задоволення позову та його надходження до суду через систему "Електронний суд".

За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3500 грн. понесених витрат на правничу допомогу, а також 1622,27 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.263- 265, 268, 273, 274, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №8034393 від 28.06.2024 року у загальному розмірі 38675 ( тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят п`ять ) гривень, яка складається з 17500 грн - тіло кредита, 21175 грн проценти .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в розмірі 1627( одна тисяча шістсот двадцять дві) гривень 27 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 ( три тисячі п`ятсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Ратнівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На виконання п. 4 ч. 5 ст.265ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.З.Фазан