Рішення № 129300515, 04.08.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 755/6030/25

провадження № 2/753/7679/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок адміністративного правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

15.04.2025 перший заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва Сергій Керман звернувся до Деснянського районного суду м. Києва в інтересах Київської міської ради із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Оболонською окружною прокуратурою міста Києва при виконанні повноважень встановлено порушення інтересів держави та наявність шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням навколишньому середовищу, яка не відшкодована. Головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області Костюченко В.Б. 09.10.2023 виявлено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 09.10.2023 в 05:00, знаходячись на річці Десенка затока Доманя у Деснянському районі м. Києва грубо порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби з металевого човна «Южанка» оснащеного двигуном Suzuki (2,5 к. с.) сіткою з жилки, що є порушенням ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». Згідно протоколу огляду та вилучення речей і документів, у ОСОБА_1 вилучено металевий човен «Южанка» оснащений двигуном Suzuki (2,5 к. с.), сітка з жилки, риба (3 судака, 1 тарань, 1 чехоня) загальною вагою 2 кг. Своїми діями ОСОБА_1 завдав збитки рибному господарству України на суму 13 906,00 грн, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. За результатами виявленого правопорушення складено протокол № 014794 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а також складено протокол огляду та вилучення речей від 09.10.2023.

Відповідно до такс обчислення розміру відшкодування шкоди проведено розрахунок матеріальної шкоди, відповідно до якого загальна сума матеріальної шкоди рибному господарству складає 13 906,00 грн, а саме: судак звичайний 3 шт. по 3 587,00 грн - 10761,00 грн., чехоня 1 шт. по 1 581,00 грн - 1 581,00 грн та тарань 1шт. -1 564,00 грн - 1 564,00 грн.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2023 у справі № 754/16625/23 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення зазначених у протоколі огляду та вилучення речей і документів від 09.10.2023, а саме металевого човна «Южанка» оснащеного двигуном Suzuki (2,5 к. с.), сітки з жилки, риби (3 судака, 1 тарань, 1 чехоня) загальною вагою 2 кг, яка оскаржена відповідачем не була. ОСОБА_1 завдана шкода територіальній громаді м. Києва у розмірі 13 906,00 грн не відшкодована.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.04.2025 цивільну справу за позовом першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок адміністративного правопорушення передано за підсудністю на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.05.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Роз`яснено відповідачу право протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до суду відзив на позовну заяву, письмові докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 2 ч. 7 с. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстровано у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Зважаючи на те, що відповідачу належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило. Відповідачем відзив не подано.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що Оболонською окружною прокуратурою м. Києва встановлено порушення інтересів держави, яка в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" звернулась з листом до Київської міської ради.

Оболонською окружною прокуратурою міста Києва при виконанні повноважень встановлено порушення інтересів держави та наявність шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням навколишньому середовищу, яка не відшкодована. Головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київської області Костюченко В.Б. 09.10.2023 виявлено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 09.10.2023 в 05:00, знаходячись на річці Десенка затока Доманя у Деснянському районі м. Києва грубо порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби з металевого човна «Южанка» оснащеного двигуном Suzuki (2,5 к. с.) сіткою з жилки, що є порушенням ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства. Згідно протоколу огляду та вилучення речей і документів, у ОСОБА_1 вилучено металевий човен «Южанка» оснащений двигуном Suzuki (2,5 к. с.), сітка з жилки, риба (3 судака, 1 тарань, 1 чехоня) загальною вагою 2 кг. Своїми діями ОСОБА_1 завдав збитки рибному господарству України на суму 13 906,00 грн, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. За результатами виявленого правопорушення складено протокол № 014794 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а також складено протокол огляду та вилучення речей від 09.10.2023.

Відповідно до такс обчислення розміру відшкодування шкоди проведено розрахунок матеріальної шкоди, відповідно до якого загальна сума матеріальної шкоди рибному господарству складає 13 906,00 грн, а саме: судак звичайний 3 шт. по 3 587,00 грн - 10761,00 грн., чехоня 1 шт. по 1 581,00 грн - 1 581,00 грн та тарань 1шт. -1 564,00 грн - 1 564,00 грн.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2023 у справі № 754/16625/23 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення зазначених у протоколі огляду та вилучення речей і документів від 09.10.2023, а саме металевого човна «Южанка» оснащеного двигуном Suzuki (2,5 к. с.), сітки з жилки, риби (3 судака, 1 тарань, 1 чехоня) загальною вагою 2 кг, яка оскаржена відповідачем не була.

ОСОБА_1 завдана шкода територіальній громаді м. Києва у розмірі 13 906,00 грн не відшкодована.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вирок, ухвала, постанова суду є преюдиційним лише щодо вказаних обставин, а не щодо того, кому завдано шкоди, тобто державі в особі якого органу.

У даному випадку ОСОБА_1 завдана шкода територіальній громаді міста Києва.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно приписів статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України..

Згідно із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

З огляду на викладене шкода у сумі 13 906,00 грн була спричинена державі з вини ОСОБА_1 внаслідок скоєного ним адміністративного правопорушення, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили та є обов`язковою для суду при розгляді даної справи.

Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За приписами ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

З наведеного вбачається, що природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

В силу положень ст.ст. 1, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про столицю України - місто- герой Київ» Київська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування у місті Києві.

Враховуючи вищевикладене, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, є Київська міська рада, яка в силу указаних вимог закону зобов`язана діяти в інтересах всіх мешканців міста Києва та на захист інтересів територіальної громади.

За змістом пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Вказаним нормам кореспондують відповідні приписи Цивільного процесуального кодексу України. Так, згідно з ч. 4 ст. 56 цього Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Зі змісту ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», ст.ст. 1, 2, 4, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Зокрема, відповідно до ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 17.10.2018 у справі №910/11919/17, від 08.02.2019 у справі№ 915/20/18, від 19.03.2019 у справі №925/1381/16.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає у завданні шкоди правам та законним інтересам територіальної громади міста Києва, несплата заподіяної шкоди призводить до недоотримання бюджетних надходжень як до державного, так і до місцевого бюджетів, що негативно позначається на здійсненні природоохоронних заходів, підвищенні екологічної безпеки громадян та покращенні стану довкілля в Україні.

Окрім того, відповідно до ст. ст. 50, 66 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне середовище.

Крім того, надавши прокурору повноваження представництва, законодавець насамперед визначив можливість органам прокуратури захищати державні інтереси, а тому порушення інтересів територіальної громади є безумовною підставою для вжиття заходів реагування в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, порушення прав Українського народу (територіальної громади), який є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини.

Відтак, в силу норм ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язком прокурора є захист інтересів держави, у тому числі територіальної громади.

На території міста Києва правомочності власника водних об`єктів від імені територіальної громади здійснює Київська міська рада.

Відповідно до ст. 18-2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Київська міська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, з позовом до суду не звернулась.

При цьому, сам факт незвернення до суду Київською міською радою з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 362/1038/17, від 23.01.2019 у справі № 817/108/16, від 30.10.2019 року у справі № 761/22556/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 26.05.2020 №912/2385/18.

Оболонська окружна прокуратура м.Києва в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» повідомила Київську міську раду, що ними прийнято рішення про представництво інтересів держави в особі Київської міської ради шляхом звернення до суду із вказаним позовом в інтересах держави.

Згідно ч. 1, п. 6 ч.2 ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Одним з джерел формування таких місцевих фондів є частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

За п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України визначено, що джерелами Нормування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовище внаслідок господарської та іншої діяльності.

Таким чином, збитки, завдані відповідачем навколишньому природному середовищу, підлягають стягненню на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача - 3 028,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов першого заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок адміністративного правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України - 30% та бюджету міста Києва - 70% шкоду завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів в сумі 13 906,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва (код ЄДРПОУ 02910019, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 10) в інтересах держави в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул.. Хрещатик, 36).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1

СУДДЯ: Ю.С. МИЦИК