Ухвала суду № 129299468, 04.08.2025, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2317/25

1-кп/405/105/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2025 м. Кропивницький

Колегія суддів Подільського районного суду міста Кропивницького в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому в кримінальному провадженні № 12023116100000399 від 24 травня 2023 року стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.190, ч.5 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч.5 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого за ч.5 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченої за ч.2 ст.190, ч.5 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченого за ч.2 ст. 190 КК України, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обвинуваченої за ч.2 ст. 190 КК України,

клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою,

встановила:

Прокурор звернувся до суду з клопотаннями про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою. В обґрунтування заявлених клопотань прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_7 , заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Звернулися з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в якому просили обвинуваченого ОСОБА_10 передати під особисту поруку військовій частині НОМЕР_1 до повного розгляду кримінального провадження №12023116100000399 від 24.05.2023.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 , адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту при військовій частині НОМЕР_2 .

Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 190 КК України, за вчинення яких кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, офіційно не працює, тобто офіційного та постійного джерела доходу не має, неодружений, на утриманні дітей не має, не має стійких соціальних зв`язків.

Також, відповідно до обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 190 КК України, за вчинення яких кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, раніше не судимий, офіційно не працює, тобто офіційного та постійного джерела доходу не має, неодружений, на утриманні дітей не має, не має стійких соціальних зв`язків.

Ухвалою слідчогосудді Ленінськогорайонного судум.Кіровограда від31.03.2025стосовно ОСОБА_10 застосовано запобіжнийзахід увиді триманняпід вартоюдо 19.04.2025із визначеннямзастави урозмірі 80прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить242240гривень. В подальшому запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 16.08.2025.

Ухвалою слідчогосудді Ленінськогорайонного судум.Кіровограда від31.03.2025стосовно ОСОБА_11 застосовано запобіжнийзахід увиді триманняпід вартоюдо 29.04.2025із визначеннямзастави урозмірі 80прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить242240гривень. В подальшому запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 16.08.2025.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Суд вважає, що наявно достатньо підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду вбачається, в тому, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість злочину, на даний час існує ризик того, що обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до них застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 можуть переховуватися від суду.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, вбачається в тому, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки допит свідків та потерпілих на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то суд погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих.

Крім того, на даний час протиправні дії обвинувачених викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останні можуть вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Отже, ризики, передбаченні п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку обвинувачених. Крім того з моменту обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для застосування обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Щодо клопотання ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_7 про передання обвинуваченого ОСОБА_10 під особисту поруку військовій частині НОМЕР_1 колегія суддів зазначає, що заявлене клопотання не відповідає вимогам КПК України.

З заяви командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 вбачається, що останній просить передати складу військової частини НОМЕР_1 на поруки обвинуваченого військовослужбовця ОСОБА_10 .

Відповідно до ч.1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що передача обвинуваченого на поруки можлива конкретним особам, однак у клопотанні та доданим до нього матеріалам не зазначено, які саме особи із числа особового складу військової частини НОМЕР_1 виявили бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_10 на поруки.

Водночас, переконливих доказів на зменшення або зникнення ризиків сторона захисту суду не надала.

Враховуючи викладене підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_16 судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, такий ступінь обмеження прав обвинувачених як запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає дійсним інтересам суспільства і є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження, та у даному випадку має перевагу над принципом презумпції невинуватості та особистої свободи особи.

Вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ними обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, в скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , застави у розмірі 242 240 гривень, що відповідає 80 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

У разі внесення обвинуваченими визначеної застави, на них відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слід покласти визначені ч. 5 ст. 194 КПК обов`язки, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях та в суді; здати на зберігання до відповідного територіального органуЦентрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної службипаспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного та керуючись статтями 177, 182, 183, 194, 197, 331, 369 КПК України, колегія суддів

постановила:

В задоволенні клопотання ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_7 про передання обвинуваченого ОСОБА_10 під особисту поруку військовій частині НОМЕР_1 відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою задовольнити.

Дію запобіжного заходу стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 190 КК України, у виді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобтоз 04 серпня 2025 рокудо 02 жовтня 2025 року включно.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: застава за ОСОБА_10 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_10 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_10 в строк до 02.10.2025 року включно наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях та в суді;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органуЦентрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної службипаспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Дію запобіжного заходу стосовно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 190 КК України, у виді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобтоз 04 серпня 2025 рокудо 02 жовтня 2025 року включно.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: застава за ОСОБА_11 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_11 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_11 в строк до 02.10.2025 року включно наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; служби;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях та в суді;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органуЦентрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної службипаспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що в разі невиконання покладених на них обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 02 жовтня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя-доповідач ОСОБА_17

Суддя ОСОБА_18

Суддя ОСОБА_19