Рішення № 129295839, 04.08.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2870/25

04 серпня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач 2), у якому просив ухвалити рішення, яким:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 164750007815 від 31.01.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу за списком № 2 на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці періоди роботи з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, 01.12.2005 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.1019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку відсутністю необхідного страхового стажу в шкідливих та важких умовах праці.

Таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач вважає протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подали відзиви на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень представник відповідача 2 вказав, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема, наявність професії чи посади в зазначеному Списку, підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць (при наявності пільгового стажу після 21.08.1992 року), а також підтвердження первинними документами зайнятості повного робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. У зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на даний час у позивача відсутнє (арк. справи 59 - 104).

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 19.05.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачам через електронний кабінет 19.05.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до матеріалі справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. До вказаної заяви додав усів необхідні документи.

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 31.01.2024 № 164750007815 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю пільгового стажу згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до вказаного рішення вік позивача на момент звернення становить 55 років. Страховий стаж 34 роки 09 місяців 29 днів. Пільговий стаж за списком № 2 становить 03 роки 00 місяців 00 днів.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з пільгової довідки № 3 від 08.01.2025:

- періоди роботи з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, оскільки накази про результати проведення атестації робочих місць відсутні;

- період роботи з 01.12.2005 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.2019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, оскільки згідно записів трудової книжки заявник працював на посаді "електрогазозварник", що не відповідає посаді "електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням" згідно з Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 та №461 від 24.06.2016, даний період роботи можливо переглянути за результатами проведеної зустрічної перевірки пільгової довідки;

- період роботи з 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024, оскільки згідно з наказів про результати проведення атестації робочих місць № 48 від 22.03.2021 та № 127 від 06.09.2023 атестована посада "електрогазозварник", що не відповідає посаді електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням" згідно з Постановою КМУ № 461 від 24.06.2016.

Дослідженням трудової книжки позивача НОМЕР_1 , дата заповнення 05.02.1990, встановлено, що в ній містяться записи щодо спірного пільгового періоду трудової діяльності позивача з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, з 01.12.2005 по 30.04.2009, 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.2019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024 на посаді "електрогазозварник" у ТОВ "ІПК" "ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ". А також, записи щодо витягу із наказів № 28 від 31.05.2001 та № 78/с від 17.08.2006, відповідно до яких, за результатами проведення атестації робочих місць з шкідливими умовами праці на посаді "електрозварник" підтверджено право на пільги та компенсації у т.ч. пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1 (арк. справи 32 - 50).

Відповідно до довідки № 3 від 08.01.2025 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ОСОБА_1 він працював повний робочий день в КСГП ім. Лисенка ТОВ АФ "Гриньки" ТОВ "ІПК" "ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ" і за періоди з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, з 01.12.2005 по 30.04.2009, 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.2019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024 виконував роботу "електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням". Робочому місцю за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за професією посадою "електрогазозварник", що передбачена Списком № 2 розділ ХХХІІІ код КП 7212, підстава Постанови КМУ від 24.06.2016 № 461 та від 16.01.2003 № 36 (арк. справи 78 - 95).

Отже, судом встановлено, що згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 05.02.1990 та довідки № 3 від 08.01.2025 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач за спірні періоди з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, з 01.12.2005 по 30.04.2009, 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.2019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024 працював у КСГП ім. Лисенка ТОВ АФ "Гриньки" ТОВ "ІПК" "ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ" виконував роботу електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням, яка віднесена до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач не погодившись з оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 164750007815 від 31.01.2024 про відмову у призначенні пенсії, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, звернувся до суду із цим позовом.

Мотивувальна частина

Предметом спору у даній справі по суті є рішення відповідача 2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), яким визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 регулюється пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з оскаржуваним рішенням була відсутність необхідного пільгового стажу позивача, який має становити не менше 12,6 років.

З матеріалів справи слідує, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, відповідачем 2 до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно з пільгової довідки № 3 від 08.01.2025:

- періоди роботи з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, оскільки накази про результати проведення атестації робочих місць відсутні;

- період роботи з 01.12.2005 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.2019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, оскільки згідно записів трудової книжки заявник працював на посаді "електрогазозварник", що не відповідає посаді "електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням" згідно з Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 та № 461 від 24.06.2016, даний період роботи можливо переглянути за результатами проведеної зустрічної перевірки пільгової довідки;

- період роботи з 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024, оскільки згідно з наказів про результати проведення атестації робочих місць № 48 від 22.03.2021 та № 127 від 06.09.2023 атестована посада "електрогазозварник", що не відповідає посаді електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням" згідно з Постановою КМУ № 461 від 24.06.2016.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV).

Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону № 1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Слід зазначити, що до 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Згідно з вимогами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1, № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 10 цього Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Судом встановлено, що згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 05.02.1990 позивач за спірний пільговий період трудової діяльності з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, з 01.12.2005 по 30.04.2009, 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.2019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024 працював на посаді "електрогазозварник" ТОВ "ІПК" "ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ".

Крім того, у трудової книжці НОМЕР_1 , дата заповнення 05.02.1990 містяться записи щодо витягу із наказів № 28 від 31.05.2001 та № 78/с від 17.08.2006, відповідно до яких, за результатами проведення атестації робочих місць з шкідливими умовами праці на посаді "електрозварник" підтверджено право на пільги та компенсації у т.ч. пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1 .

При цьому, позивачем на підтвердження записів у трудовій книжці трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 05.02.1990 надано довідку № 3 від 08.01.2025 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ОСОБА_1 , про те, що він працював повний робочий день в КСГП ім. Лисенка ТОВ АФ "Гриньки" ТОВ "ІПК" "ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ" і за періоди з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, з 01.12.2005 по 30.04.2009, 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.2019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024 виконував роботу "електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням". Робочому місцю за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за професією посадою "електрогазозварник", що передбачена Списком № 2 розділ ХХХІІІ код КП 7212, підстава Постанови КМУ від 24.06.2016 № 461 та від 16.01.2003 № 36.

Однак законність прийнятого рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи згідно з довідки № 3 від 08.01.2025, відповідач обґрунтовує тим, що відсутні накази про результати проведення атестації робочих місць та згідно записів трудової книжки позивач працював на посаді "електрогазозварник", що не відповідає посаді "електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням" згідно з Постановою КМУ № 36 від 16.01.2003 та № 461 від 24.06.2016.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отож, право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на підземних роботах, а також на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові у справі № 360/4129/20 від 29.03.2023.

Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список № 2), затверджені:

- постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173;

- постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (з 01.01.1992);

- постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (з 11.03.1994);

- постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (з 16.01.2003);

- постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 (з 03.08.2016).

Тобто, станом на час роботи позивача при визначенні спірного пільгового стажу з 01.01.1997 на посаді електрогазозварника, діяли: Список № 2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", Список № 2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" та Список № 2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

Так, відповідно до розділу XXХІІІ Загальні професії Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, передбачає професію електрогазозварників, зайнятих на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки (23200000- 19756).

Розділ XXXIII Загальні професії (у всіх галузях господарства) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, передбачає шифр професії 33 електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; шифр професії 33 - електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; шифр професій 33 - електрозварники ручного зварювання (шифр професії - 33).

Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 передбачені електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.

З огляду на вищезазначене, професія електрозварника, електрогазозварника, електрогазозварника в спірний період була передбачена у всіх Списках № 2.

За таких обставин, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в оскаржуваному рішенні на те, що зазначена посада "електрогазозварник" в трудовій книжці не відповідає посадам в списках чинним на час роботи заявника, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

В свою чергу, у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону № 1058-IV).

Згідно зі статтею 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Отже, перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо виключно на позивача є неприйнятним.

Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Отже, не зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, з 01.12.2005 по 30.04.2009, 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.2019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024 на посаді електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням у КСГП ім. Лисенка ТОВ АФ "Гриньки" ТОВ "ІПК" "ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ" згідно з довідкою № 3 від 08.01.2025 є протиправним.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання призначити позивачу пенсію суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України", заява № 61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі "Кудла проти Польщі", заява № 30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов`язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.

У постанові від 11.02.2020 справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював такий висновок: у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.

Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 22.09.2022 у справі № 380/12913/21.

У даній справі предметом судового контролю було рішення відповідача 2, яке обґрунтоване певними мотивами, що були в подальшому перевірені судом на їх відповідність фактичним обставинам справи та нормам законодавства.

Разом з тим, в процесі розгляду справи судом не здійснювалась перевірка виконання позивачем всіх умов, необхідних для прийняття рішення органами пенсійного фонду про призначення йому дострокової пенсії за віком.

Відтак, в контексті розгляду цієї справи суд вважає, що належним та ефективним способом буде зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду у цій справі.

Щодо визначення належного органу пенсійного фонду, яким має здійснювати розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у цій справі, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23, від 18.09.2024 у справі № 240/6201/23.

Висновки за результатами розгляду справи

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 164750007815 від 31.01.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язанням Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням висновків суду у цій справі, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, 01.12.2005 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.1019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024 згідно з довідкою № 3 від 08.01.2025.

Судові витрати

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви до суду, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.4331288737.1 від 24.04.2025.

Оскільки суд позов задовольняє частково, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, спірне рішення якого стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 164750007815 від 31.01.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків суду у цій справі, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 01.01.1997 по 30.06.1999, з 01.07.1999 по 30.11.2005, 01.12.2005 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 30.11.2015, з 05.03.2019 по 15.04.2019, з 16.04.1019 по 31.12.2019, з 18.02.2020 по 30.11.2020, 22.03.2021 по 03.12.2021 та з 03.03.2022 по 31.12.2024 згідно з довідкою № 3 від 08.01.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень, 60 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04 серпня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідачі:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавський р-н, Полтавська обл., 36000 код ЄДРПОУ: 13967927);

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддяЮзьків М.І.