Рішення № 129294793, 04.08.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2025 р. № 400/11054/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2021 року № 707714290707, № 707914290707 і вимоги від 07.10.2021 року № 0041724-1302-1405,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2021 року № 707714290707, № 707914290707 і вимоги від 07.10.2021 року № 0041724-1302-1405.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказ про проведення перевірки є протиправним, перевірка проведена без правових на те підстав з порушенням порядку її проведення, а прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення суперечать нормам чинного законодавства.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні та зазначає, що перевірка була проведена на підставі наказу з метою здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, а саме здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів. В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-В Р «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за яке передбачені штрафні санкції.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в яких повністю підтримано позовні вимоги.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, тому суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд прийшов до наступного.

ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі наказу від 17.06.2021 року № 1156-п проведено фактичну перевірку кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить суб`єкту господарювання ОСОБА_1 .

В період з 17.06.2021 по 25.06.2021 головним державним ревізором - інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Миколаївської області Зозулею І.В., Нешкумай М.С., проведена фактична перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , щодо дотримання норм законодавства з питань обліку, ліцензування виробництва, зберігання транспортування та обігу пального, спирту етилового алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами - лічильниками та/або рівнемірами - лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального за період з 01.08.2018 по 25.06.2021р.

За результатами фактичної перевірки відповідачем складено Акт фактичної перевірки 4550/14/29/07/ НОМЕР_1 від 29.06.2021 та направлено на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 , в якому встановлено наступні порушення:

Пункт 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій (розрахункової книжки), без розгрупування та без видачі особі, яка отримує товар розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції, на підставі п, 1 ст. 17 з урахуванням пункту 11 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями застосовано штрафну санкцію в сумі 5,25 грн;

Пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме ведення з порушеннями обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями застосовано штрафну санкцію в сумі 17845,00 грн;

Пункт 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме порушено використання режиму програмування найменування підакцизних товарів та обліку їх якості, на підставі п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, застосовано штрафну санкцію в сумі 5100,00грн;

Абзац 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме здійснення реалізації тютюнових виробів не маркованих марками акцизного податку встановленого зразка, на підставі абзацу 20 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР. застосовано штрафну санкцію в сумі 17 000,00 грн;

Пункт 1 Постанови Кабінету міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» із змінами і доповненнями, а саме роздрібна торгівля шампанським за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни (далі - МРЦ) на такі напої, а саме: реалізовано 0,05л грілки «Пшенична», вміст спирту 40% об., за ціною 4,00 грн.. яка є нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої, МРЦ з 02.12.2018 на горілку (код виробі згідно УКТ ЗЕД - 2208) становить 447,00 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, або 89,40 грн за плішку горілки ємністю 0,5 л., з вмістом спирту 40% об, або 8,94 грн за 0,05 л вказаної горілки відповідно де Додатку до Постанови КМУ від 30.10.08 № 957 із змінами і доповненнями, на підставі абзацу 18 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР, застосовано штрафну санкцію в сумі 10 000,00 грн.

19 серпня 2021 року на підставі вказаного Акту перевірки Відповідачем винесені:

Податкове повідомлення - рішення № 707714290707 форма «С» у відповідності з яким Позивачу нарахована штрафна (фінансова) санкція на суму 29 950,25 грн;

Податкове повідомлення - рішення № 707914290707 форма «С» у відповідності з яким Позивачу нарахована штрафна (фінансова) санкція на суму 27 000,00 грн;

Податкова вимога № 0041724-1302-1405 про наявність у Позивача податкового боргу штрафна (фінансова) санкція в сумі 27000,00 грн.

Крім того, 29.06.2021 складено акт про неможливість ознайомлення, підписання та вручення №773/14-29-07-07/3084714354, який надіслано на податкову адресу платника податків засобами поштового зв`язку 29.06.2021.

Акт фактичної перевірки від 29.06.2021 №4550/14/29/07/3084714354 направлено на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 з повідомленням про вручення, який відповідно до корінця рекомендованого повідомлення про вручення, повернуто 29.07.2021 у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Позивач вважає що наказ від 17.06.2021 року № 1156-п про проведення фактичної перевірки не містить посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення позивачем законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки позивача. Зазначений висновок позивача є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.

Як вбачається з приписів ст.1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп. 191.1.14 п.191.1 ст.191 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п. 191.1.16 п. 191. 1 ст.19 Податкового кодексу України).

Контролюючі органи проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (п.п. 191. 1.17 п.191. 1 ст.191 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, згідно з п.61.2 ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до змісту вимог п.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як визначено приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Аналогічні положення містяться і в п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, яким передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзді) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави визначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст.80 Податкового кодексу України.

Як вбачається з наказу від 17.06.2021 року № 1156-п, в основу проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ГУ ДПС у Миколаївській області вказано п.п.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Зокрема, зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2. п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України).

З аналізу норм п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України вбачається, що поєднано дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки, а саме: першою підставою є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків» обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; другою (самостійно« незалежною від першої) підставою є здійснення Функцій« визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних

напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Тобто, норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України № 481, п.п. 1911.14, 191.1.16, 191.17.п.191 ст.191 Податкового кодексу України покладені на ГУ ДПС у Миколаївській області.

Дана правова позиція відповідає позиції Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16 (провадження №К/9901/32687/17), від 05.11.2018 року у справі №803/988/17 (провадження №К/9901/13259/18), від 07.11.2019 року у справі №140/391/19 (провадження №К/9901/20421/19), від 10.04.2020 року у справі №815/1978/18, яка має бути враховано Судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, що узгоджується з положеннями ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі №140/391/19 зазначив, що норма п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України №481 покладені на Відповідача.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.11.2018 по справі №803/988/17 дійшов висновку, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Суд зазначає, що в цьому випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Верховним Судом у постанові 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а підтверджено позицію, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Тобто, зазначив що у наказі достатньо посилання лише на правову норму та достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отже, Суд зазначає, що в цьому випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Згідно з п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позалланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Пунктом 81.2 ст.81 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення, зокрема фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року по справі №460/1239/19 зазначив, що «не зазначення такої підстави в наказі на проведення на перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 спи 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом».

Отже, оскільки у спірному наказі від 17.06.2021 року № 1156-п зазначені усі необхідні реквізити, а Податковий кодекс України не містить вимоги детального опису змісту обставин, які стали підставою для такої перевірки, приймаючи до уваги те, що перед початком перевірки особі, яка фактично проводять розрахункові операції, були пред`явлені всі необхідні документи (службові посвідчення (довідки), направлення на перевірку, наказ), то у контролюючого органу були наявні підстави для реалізації наказу на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Щодо суті виявлених правопорушень, суд зазначає наступне.

Під час проведення контрольної розрахункової операції, без використання реєстратора

розрахункових операцій 17.06.2021 в 16:28 (фактична дата та час контрольної розрахункової операції) при продажу товару: 1 пачки сигарет без фільтра «Армейские» (20 сигарет без фільтра) вартістю 15,00 грн. та 1 пачки сигарил «Compliment» (20 сигарил з фільтром) вартістю 33,50 грн., 0,05 л. горілки «Пшенична», вміст спирту 40% об., вартістю 4,00 грн., не видано відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції на суму 52,50 грн, що є порушенням п.1, п.2 ст. 3 Закону №265. Є пояснення ФОП Чамати, щодо продажу вищезазначених товарів від 17.06.2021.

Перевіркою встановлено проведення 17.06.2021 в 16:28 (дата та час) розрахункової операції при продажу товарів: 1 пачки сигарет без фільтра «Армейские» (20 сигарет без фільтра) вартістю 15,00 грн. та 1 пачки сигарил «Compliment» (20 сигарил з фільтром) вартістю 33,50 грн., без використання реєстратора розрахункових операцій, невидачі відповідного розрахункового документа, так як даний товар не було запрограмовано в реєстраторі розрахункових операцій (так зазначено в пояснені ФОП ОСОБА_1 від 17.06.2021) що є порушенням вимог п.11 ст. 3 Закону №265.

Перевіркою встановлено здійснення 17.06.2021 в 16 год. 28 хвил. (дата та час) розрахункової операції з продажу 1 пачки сигарет без фільтра «Армейские» (20 сигарет без фільтра) за вартістю 15,00 грн, штрих-код 4841302000208, яка не маркована маркою акцизного податку встановленого зразка в порядку, визначеному законодавством, що є порушенням вимог абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481.

Спеціальним нормативним актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон № 481.

Відповідно до частини десятої статті 18 Закону №481 КМУ надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

На виконання вимог частини десятої статті 18 Закону №481 постановою КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Згідно додатку до постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957 (в редакції постанови КМУ від 05 вересня 2018 року № 748) мінімальна роздрібна ціна з 02.10.2018 на горілку (код виробу згідно УКТ ЗЕД - 2208) становить 447,00 грн за 1 літр 100 - відсоткового спирту, або - 89,40 грн за пляшку горілки ємністю 0,5 л., з вмістом спирту 40% об, або 8,94 грн за 0,05 л вказаної горілки.

Під час проведення контрольної розрахункової операції 17.06.2021 о 16 год. 28 хв. (дата та час) в кафе за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 придбано 0,05 л горілки «Пшенична», вміст спирту 40% об., вартістю 4,00 грн., яка є нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої, чим порушено п.1 Постанови КМУ № 957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, (в редакції постанови КМУ від 05 вересня 2018 р. №748).

Вартість отриманої партії горілки «Пшенична», вміст спирту 40% об., встановити неможливо. Під час проведення перевірки будь - які товаросупровідні документи які підтверджують облік та походження вказаної горілки, що на момент перевірки знаходилась у місці продажу (господарському об`єкті) суб`єктом господарювання не надано.

Згідно з п.12 ст. 3 Закону №265, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надав посадовим особам контролюючого органу, що проводили перевірку документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження підакцизних товарів, що на момент перевірки 17.06.2021знаходились у місці продажу (господарському об`єкті) на загальну суму 8922,50 грн (по цінам реалізації), що є порушенням вимог п.12 ст.3 Закону №265.

Перевіркою встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутній трудовий договір з особою, що 17.06.2021 у кафе за адресою: АДРЕСА_2 , проводила розрахункові операції - ОСОБА_2 .

Особу, що фактично проводила розрахункові операції ОСОБА_2 , встановлено за документом, що посвідчує особу: паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , запис 19921207-02063 від 27.09.2019.

Протягом періоду з 17.06.2021 по 25.06.2021 (проводилась фактична перевірка) відповідно до даних АІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 на порушення вимог постанови КМУ від 17.06.2018 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», із змінами і доповненнями, не подавалися відомості про прийняття на роботу ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 допущена до роботи без повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не забезпечено можливість розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів в кафе за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушено п.1 Постанови КМУ від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».

Безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у пункті 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

Суд погоджується з висновками контролюючого органу, оскільки відповідачем доведено належними та допустимими доказами твердження про порушення товариством вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, натомість позивачем не спростовано такі доводи шляхом долучення підтверджуючих доказів, які могли спростувати висновки податкового органу про порушення товариством обліку товарних запасів.

Також, всупереч п.85.2 ст.85 ПК України, позивачем не надано посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про правомірність податкового повідомлень-рішень від 19.08.2021 року № 707714290707, № 707914290707.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник