Ухвала суду № 129294284, 01.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 серпня 2025 року м.Київ № 320/37071/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін у справі за позовом Приватного акціонерного товариства"КІНТО" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "КІНТО" з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відхилення клопотання, поданого в ході розгляду справи про порушення профільного законодавства від 24.06.2025 (вих. № 14/14/2522/С03 від 30.06.2025) в частині відмови у винесенні постанови про завершення проведення розгляду справи про правопорушення;

визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про встановлення факту порушення профільного законодавства від 24.06.2025 (вих. № 14/14/2541/СО3 від 30.06.2025) в частині встановлення складу порушення профільного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

31.07.2025 від представника позивача надішло клопотання щодо призначення розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обгрунтування заявленого клопотання посилається на ч. 6 ст. 12 КАС України де зазначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч. 1 ст. 266-1 КАС України.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст 262 КАС України.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;

якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даному випадку предметом позову, є зокрема, скасування постанови про відхилення клопотання, поданого в ході розгляду справи про порушення профільного законодавства від 24.06.2025 (вих. № 14/14/2522/С03 від 30.06.2025) в частині та постанови про встановлення факту порушення профільного законодавства від 24.06.2025 (вих. № 14/14/2541/СО3 від 30.06.2025) в частині.

Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.

Слід звернути увагу, що п. 6 ч. 4 ст. 12 КАС України визначає, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч. 1 ст. 266-1 КАС України.

Так, ч. 1 ст. 266-1 КАС України вказує, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності індивідуальних актів Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

2) законності індивідуальних актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших індивідуальних актів, прийнятих на його виконання, а також індивідуальних актів щодо призначення уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делегування їм повноважень;

3) законності рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

4) законності індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

5) законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.

У даному випадку предметом позову, є зокрема, скасування постанови про відхилення клопотання, поданого в ході розгляду справи про порушення профільного законодавства від 24.06.2025 (вих. № 14/14/2522/С03 від 30.06.2025) в частині та постанови про встановлення факту порушення профільного законодавства від 24.06.2025 (вих. № 14/14/2541/СО3 від 30.06.2025) в частині.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник позивача не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні позивач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст. 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.