Ухвала суду № 129293102, 04.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у необхідності звернення до Верховного Суду

04 серпня 2025 року Справа 160/18703/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про необхідність звернення до Верховного Суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований та мешкаю: АДРЕСА_1 , пенсії граничним (максимальним) розміром, шляхом застосування з 01 січня 2025 року та з 01 березня 2025 року до її обрахунку та виплати положень статті 46 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік, а також понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 р. у зменшеному розмірі, та з 01.03.2025 р. у зменшеному розмірі та невиплаті ОСОБА_1 з 01 березня 2025 р. підвищення пенсії (індексацію) у розмірі 1500,00 грн. згідно, передбаченої положеннями постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 р., а саме не включенням в суму пенсії до виплати підвищення моєї пенсії (індексацію за 2025 рік) у розмірі 1500,00 грн. тобто з обмеженням максимального розміру пенсії на рівні 24 349,35 грн. замість нарахованого (відповідачем) її розміру у сумі 28 088,69 грн. - протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.01.2025 р. та з 01.03.2025 р. скасувати понижуючі коефіцієнти до обрахування та виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , та повернути їй розмір до попереднього рівня її фактичного нарахованого (відповідачем) розміру в повному обсязі, а саме: здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , з 01 січня 2025 р. у сумі 26 588,69 грн. без будь-яких обмежень пенсії граничним (максимальним) розміром, а з 01 березня 2025 р. у сумі 28 088,69 грн. без будь-яких обмежень пенсії граничним (максимальним) розміром, з включенням в суму пенсії до виплати підвищення пенсії (індексацію за 2025 рік, передбаченої положеннями постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р, №209) у розмірі 1500,00 грн. а також, виплатити різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.01.2025 р. та з 01.03.2025 р. по день проведення повного фактичного розрахунку у цьому розмірі, з урахуванням раніше проведених виплат.

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований та мешкаю: АДРЕСА_1 , пенсії граничним (максимальним) розміром, шляхом застосування з 01 січня 2025 року та з 01 березня 2025 року до її обрахунку та виплати положень статті 46 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік, а також понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 р. у зменшеному розмірі, та з 01.03.2025 р. у зменшеному розмірі та невиплаті ОСОБА_1 з 01 березня 2025 р. підвищення пенсії (індексацію) у розмірі 1500,00 грн. згідно, передбаченої положеннями постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 р., а саме не включенням в суму пенсії до виплати підвищення моєї пенсії (індексацію за 2025 рік) у розмірі 1500,00 грн. тобто з обмеженням максимального розміру пенсії на рівні 24 349,35 грн. замість нарахованого (відповідачем) її розміру у сумі 28 088,69 грн.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 року зазначена вище справа розподілена та 27.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.

01.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 24.07.2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду у строк до 29.07.2025 року: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 .

21.07.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про необхідність звернення до Верховного Суду, для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності ст. 46 Закону України «Про бюджет України на 2025 рік».

Аргументи даного клопотання вмотивовані наступним. Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України: 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Відповідно до ч.1-4 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України. Відтак, керуючись ч. 4 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач просить суд після винесення рішення в адміністративній справі №160/18703/25 звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".

В період з 18.07.2025 року по 31.07.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Розглянувши матеріали справи та подане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ч.1-4 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

Отже, повноваження суду для звернення до Верховного Суду чітко регламентовані положеннями КАС України.

Так, в силу зазначених вимог ст.7 КАС України, право суду на звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта передбачене лише після винесення рішення у справі та здійснюється судом на його розсуд, а не за клопотанням учасника справи.

Жодних інших норм права, які б дозволяли суду першої інстанції звертатись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, КАС України не містить.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання позивача про необхідність звернення до Верховного Суду для вирішення питання внесення подання до Конституційного Суду України щодо конституційності ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".

Керуючись ст. ст. 7, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про необхідність звернення до Верховного Суду відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Прудник