Рішення № 129292975, 04.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 рокуСправа №160/10733/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 08.05.2024 року №22918/04-36-09-01/ НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.05.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено рішення №22918/04-36-09-01/ НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій до позивача у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. Зазначене рішення було винесено на підставі матеріалів правоохоронних органів, а саме:протокол про адміністративне правопорушення від 22.04.2024 серія ВАД №212436 щодо реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, позивач стверджує, що контролюючий орган передчасно, необґрунтовано, без наявності достатніх доказів прийняв рішення про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Окрім цього вказує, що протокол про адміністративне правопорушення від 22.04.2024 року серія ВАД №212436 не міг бути підставою для винесення рішення про застосування фінансових санкцій №22918/04-36-09-01/ НОМЕР_2 оскільки не є фактом доведення вини особи. Вважає оспорюване рішення є необґрунтованим, незмістовним, винесеним без правової підстави, а тому має бути скасоване.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

30 квітня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.Вказує, що за результатом розгляду матеріалів адміністративного правопорушення та протоколу від 22.04.2024 серія ВАД №212436 за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 встановлена реалізація рідин, що використовується в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги чинного законодавства, а саме: ст. 11 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР; п.20 та п.24 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (із змінами та доповненнями); п.226.5, п.226.9, п.226.11 ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями). На підставі вищевикладеного, відповідно до абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону № 481, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 22918/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 08.05.2024, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп за реалізацію рідин, що використовується в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Дніпропетровській області; основний вид діяльності: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії до 17.04.2025 року, з визначенням місця торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

З листа-відповіді на адвокатський запит позивач дізнався, що рішенням в.о. Начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровської області Федаш Н.Я. про застосування фінансових санкцій № 22918/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 08.05.2024 року відносно ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн за реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка, на підставі абз. 20 частини 2статті 17 Закону України № 481/95-ВРПро державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального(далі-Закон № 481/95-ВР).

Згідно змісту вказаного рішення, за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності/пов`язаної з виробництвом та; обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі матеріалів правоохоронних органів (протокол про адміністративне правопорушення від 22.04.2024 серія ВАД № 212436) встановлено порушення статті11,Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВРПро державне регулювання, виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального (зі змінами та доповненнями), пункту 226.7, пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями).

Згідно з даними, що наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська № 205/6630/24 від 19 липня 2024 року, яка набрала законної сили 30.07.2024 року провадження по адміністративній справі за ч. 4ст. 156 КУпАП за протоколом серії ВАД № 212436 від 22.04.2024 року закрито на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позивач, не погоджуючись із рішенням в.о. Начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровської області Федаш Н.Я. про застосування фінансових санкцій № 22918/04-36-09-01/ НОМЕР_1 від 08.05.2024 року звернувся до суду з цим позовом до суду.

Вирішуючи питання правомірності спірного рішення, суд виходить із наступного.

Так, правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормамиКонституції УкраїнитаПодаткового кодексу України.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів,вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та встановлюєПодатковий кодекс України.

У відповідності до вимог п.п.14.1.107. п. 14.1. ст. 14 ПК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно п.п.14.1.109. п. 14.1. ст. 14 ПК Українимаркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до п. 226.1., 226.2., 226.3., 226.8.,226.9. ст. 226 ПК Україниу разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно доположення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

На марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили додатково наноситься кількість штук у пачці (упаковці).

Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі.

Кожна марка акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах, повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

Виробники та імпортери рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (РІ - "рідина імпортна", РВ - "рідина вітчизняна") у кількісному виразі.

Вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимогположення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки;

сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.

У відповідності до вимогст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(далі Закон) маркування тютюнових виробів, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином:

на кожній одиниці тютюнового виробу (сигареті, цигарці тощо) вказується власна назва виробу.

На кожній одиничній пачці, коробці або сувенірній коробці вказується: найменування суб`єкта господарювання - виробника або тютюнової компанії; загальна та власна назви; наявність фільтруючого мундштука; кількість одиниць в одиничній пачці, коробці чи в сувенірній коробці; медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, встановленихЗаконом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення"; позначення нормативного документа; штриховий код.

На зовнішньому упакуванні (за виключенням прозорих обгорток), в якому вироби знаходяться в пачках або коробках, вказується: загальна та власна назви виробу; кількість одиниць продукції в упакуванні; медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, встановленихЗаконом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення"; штриховий код.

На транспортній тарі вказується: загальна та власна назви виробу; найменування суб`єкта господарювання - виробника та його місцезнаходження; кількість одиниць продукції в упакуванні; дата виготовлення; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Згідно ч. 1, 2ст. 17 Законуза порушення норм цьогоЗаконущодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбаченихст. 17Закону, визначенийпостановою Кабінету міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 « Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", яким передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Рішення про застосування фінансових санкцій, передбаченихпунктом 2цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держпродспоживслужби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Аналіз наведених норм доводить, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування, зокрема, тютюнових виробів, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Маркування тютюнових виробів здійснюється у відповідності до вимог діючого законодавства. За порушення вимогЗаконупередбачена певна відповідальність.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення про застосування фінансових санкцій від № 22918/04-36-09-01/3742101875 від 08.05.2024 року прийняте на підставі матеріалів правоохоронних органів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення від 22.04.2024 серія ВАД № 212436 (а.с. 8).

За результатом судового розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме протоколу про адміністративне правопорушення від 22.04.2024 серія ВАД № 212436 постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 липня 2024 року по справі № 205/6630/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАПзакрито на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КпАП Україниу зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таких висновків Ленінський районний суд міста Дніпропетровська дійшов з огляду на те, що до матеріалів справи не надано жодних належних та допустимих доказів того, що в зазначені день, час та місці дійсно здійснювалась торгівля тютюновими виробами без марок акцизного податку, протокол вилучення коштів за реалізований товар не складався, фіксації обставин вчинення правопорушення за допомогою відеозапису не здійснювалося, свідки відсутні. Інші докази, які б підтверджували торгівлю відсутні. Суд прийшов до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Постанова Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 липня 2024 року по справі № 205/6630/24 набрала законної сили 30.07.2024.

Згідно з частиною 4статті 78 Кодексу адміністративного судочинства Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №761/29966/16-ц (провадження №61-5327св19) роз`яснив, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Зважаючи на те, що єдиною підставою для висновку податкового органу про здійснення позивачем реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка став протокол про адміністративне правопорушення від 22.04.2024 серія ВАД № 212436, про що зазначено в самому рішенні, що оскаржується, суд вважає за необхідне врахувати висновки Ленінського районного суд міста Дніпропетровська, які підтверджують відсутність факту реалізації за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

За вказаних обставин, відповідач не довів належними засобами доказування допущення позивачем порушень ст.ст.11,15 Закону №481/95-ВР.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій №22918/04-36-09-01/37421018875 від 08.05.2024 року у вигляді штрафу в розмірі: 17000,00 грн. за реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не на підставі та не у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийнятого ним рішення про застосування фінансових санкцій.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАС Українивизначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 3статті 132 КАС Українидо витрат, що пов`язані з розглядом справи відносить: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до вимогст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У позовній заяві позивач зазначив, що між ОСОБА_1 та адвокатом Вороніним І.О. (свідоцтво серія ЗП № 002573) було укладено договір про надання правничої допомоги № 16 від 21.02.2025 р. та зазначає, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 10000 грн.

Однак, суд зауважує, що доказів на підтвердження зазначено розміру витрат на правничу допомогу за подання позовної заяви суду не надано, а відтак відсутні підстави для її відшкодування.

Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ч.1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 2 статті 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Коренева А.О. у щорічній відпустці, судове рішення по справі ухвалене у перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 08.05.2024 року № 22918/04-36-09-01/ НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев