Ухвала суду № 129289389, 04.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13256/25

Провадження № 1-кс/752/5864/25

У Х В А Л А

04 липня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання подане старшим слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві, ОСОБА_6 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12025100010001889, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в порядку глави 18 Кримінального процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві, ОСОБА_6 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12025100010001889, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001889 від 27.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на початку вересня 2024, точну дату та час досудовим слідством не встановлено, дізнався про роботу офісу обміну валют та валютних операцій, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 89-А, після чого у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 сповістив про наявність грошових коштів у особливо великих розмірах, які перебувають у офісі обміну валют та валютних операцій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з якими вступив у попередню змову щодо вчинення кримінального правопорушення.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , стало відомо, що кожного дня, особа, яка являється водієм вказаного офісу обміну валют та валютних операцій, переносить на зберігання до транспортного засобу марки «Хонда Акорд», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , грошові кошти у особливо великих розмірах, які в подальшому на протязі дня перебувають у багажному відділенні авто, яке розташоване поблизу будинку № 91, за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського.

З метою забезпечення безперешкодного доступу до багажного відділення транспортного засобу марки «Хонда Акорд», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ., ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 год. 00 хв. 26.05.2025 вирізали заздалегідь підготовлений отвір в ляді багажного відділення, з якого вивели мотузку з кільцем, для забезпечення механізму її відкриття.

Після цього, 26 травня 2025 року приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_7 , будучи обізнаним у часі транспортування грошових коштів до марки «Хонда Акорд», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , розробивши з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 план злочинних дій, будучи об`єднані єдиним злочинним умислом, направлений на таємне викрадення чужого майна, виконуючи попередньо обумовлені ролі, направив до офісу обміну валют та валютних операцій, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 89-А, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де останні за допомогою велосипедного замка, заблокували вихід з вказаного приміщення.

Реалізуючи спільний та попередньо узгоджений між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочинний план, направлений на таємне викрадення чужого майна, в особливо великих розмірах, під час дії воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь підготовленого механізму відкриття замка ляди багажного відділення, проникли до багажника автомобіля марки «Хонда Акорд», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , звідки здійснили крадіжку сумки з грошовими коштами в сумі 8 000 000 гривень та 165 000 Євро, які в еквіваленті офіційного курсу НБУ станом на 26.05.2025 складають 6 849 051 гривню, що належать ОСОБА_10 .

В подальшому, за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з місця скоєння злочину зникли та розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдали потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 14 849 051 гривні.

02.07.2025 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1-3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного сторона обвинувачення у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 140 000 гривень.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованою; ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, є доведеними.

Захисник підозрюваного заперечив проти клопотання. Зазначив, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не обґрунтована, ризики не доведені.

Підозрюваний підтримав позицію своїх захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025100010001889 від 27.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

02.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копіях: протоколів допиту свідків, протоколів огляду місця події, протоколу обшуку, інших відомостей, долучених до клопотання.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити зазначений вище злочин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, який у відповідності до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також прокурором доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Такий ризик є обґрунтованим, оскільки органом досудового наразі не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя враховує відомості про те, що на даний час викрадене майно не знайдено, що свідчить про наявність підстав вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, спрямовані на приховування викраденого майна. Викрадені грошові кошти становлять собою предмет злочину та можуть бути використані для доведення вини особи, тому їх подальше приховування суттєво ускладнить досудове розслідування.

Враховуючи зазначене, на переконання слідчого судді, ОСОБА_12 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи знищення доказів, які можуть вказувати на його причетність до кримінального правопорушення, та які мають доказове значення для досудового розслідування.

Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, а також суть кримінального правопорушення у якому він підозрюється.

Враховуючи зазначені вище відомості в їх сукупності, на переконання слідчого судді, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, є доведеними.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме 01 вересня 2025 року включно

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи сторони обвинувачення, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваного внести заставу у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму у розмірі 15 140 000 грн, є неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами, зокрема щодо матеріального стану підозрюваного, враховуючи відсутність в матеріалах справи відомостей про його доходи, а також наявності у нього на праві власності рухомого чи нерухомого майна.

Водночас, слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, суми завданої шкоди, на думку слідчого судді, застава у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 грн, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте застава у такому розмірі є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Окрім цього, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При визначенні строку, на який на підозрюваного будуть покладені зазначені вище обов`язки, в разі внесення застави, слідчий суддя враховує, що строк дії ухвали слідчого судді про застосування тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів; досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, строк дії обов`язків покладених на підозрюваного необхідно визначити до 01.09.2025 року включно.

Керуючись статтями 32, 110, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

клопотання подане старшим слідчим слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві, ОСОБА_6 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12025100010001889, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, уродженця міста Красний Луч, Луганської області, громадянина України, українця, зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 01 вересня 2025 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в межах, що становить 1000 (одна тисяча ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 3 028 000 ( три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні № 12025100010001889, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12025100010001889, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання обов`язків у випадку внесення застави покласти на уповноваженого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві в межах кримінального провадження № 12025100010001889, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1