Постанова № 129284667, 04.08.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/3375/25

Провадження № 2-а/317/39/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді СакоянаД.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Краснорудською К.В. відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5110663 від 01.07.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до постанови, правопорушення полягає в наступному: «01.07.2025, 07:32:29, м. Запоріжжя, вул. Оріхівське, 14, водій керував ТЗ, що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив ст. 37 ЗУ ДР керування водієм ТЗ, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов».

Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно та незаконно, всупереч діючому законодавству з урахуванням наступного.

У спірній постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом марки ЗАЗ модель 110557, н.з. НОМЕР_1 , належність ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ЗАЗ 110557, н.з. НОМЕР_1 , тип транспортного засобу вантажний фургон В, повна маса 1190 кг, маса без навантаження 600 кг.

З урахуванням вимог п. 1.10, 2.13 Правил дорожнього руху транспортний засіб ЗАЗ 110557 є легковим автомобілем та відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» не підлягає обов`язковому технічному контролю.

Таким чином, інспектор УПП в Запорізькій області ДПП дійшов хибного та неправомірного висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП. Відтак постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 04.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими ст. 268-272, 286 КАС України.

У відзиві, який надійшов до суду 15.07.2025, представник відповідача не погодився із доводами позову. В обґрунтування своєї позиції послався на те, що з урахуванням вантажного типу транспортного засобу, автомобіль ЗАЗ 110557, яким керував позивач, відповідно до вимог ч. 6 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», п. 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012. Аналогічні висновки були викладені у постанові Верховного Суду від 11.01.2019 у праві № 361/7761/15-а. Відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Справа є незначної складності, заявлений розмір судових витрат майже у 15 разів перевищує ціну позову.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Корсік Я.І., у судове засідання не з`явились. У заяві від 14.07.2025 адвокат Корсік Я.І. просив суд розглянути справу за відсутності позивача та його представника.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник Департаменту патрульної поліції до суду не з`явився, у відзиві просив розглянути справу без участі представника відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2025 о 17:44:28 у м.Запоріжжя, інспектором 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Краснорудською К.В. винесено постанову серії ЕНА №5110663 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

За змістом вказаної постанови поліцейська встановила, що 01.07.2025 о 07:32:29, у м. Запоріжжя по вул. Оріхівське, 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пункт 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з приписами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями пункту 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною третьою статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Приписами пункту 31.3б Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до п. 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них із строком експлуатації до двох років.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Також статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонн, причепів до них із строком експлуатації більше двох років становить кожні два роки.

Аналогічні положення закріплені пунктом 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 1.10 Правил дорожнього руху, автомобіль вантажний це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Положеннями ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки ЗАЗ модель 110557, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2005, тип транспортного засобу вантажний фургон-В, повна маса 1190 кг, є вантажним автомобілем.

Доказів того, що зазначений транспортний засіб проходив відповідний технічний огляд протягом останніх двох років, що передували даті вчиненні адміністративного правопорушення, позивачем не надано, посилань на їх наявність не наведено.

З урахуванням вантажного типу транспортного засобу, суд доходить висновку про те, що автомобіль ЗАЗ 110557, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до наведених вимог ч. 6 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», пункту 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів підлягає обов`язковому періодичному технічному контролю.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.01.2019 (справа № 361/7761/15а).

При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Даним автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями є вантажним, тому підпадає під вимоги закону.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи позивача про незаконність винесеної стосовно нього постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду. Під час встановлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, інспектор Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-79, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код у ЄДРОПОУ 40108646, адреса: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.І. Сакоян