Постанова № 129284659, 04.08.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/3248/25

Провадження № 3/317/1685/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізькогорайонного судуЗапорізької областіСакоян Д.І.,розглянувши матеріал,який надійшовзУправління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

10.06.2025 об 11 год. 30 хв., с. Новоолександрівка Запорізького району Запорізької області, вул. Центральна, буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN, н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «ALCOTEST DRAGER 6820», результат 1,62 проміле. Від керування відсторонений, про повторність попереджений. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини правопорушення викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 357396, складеному 10.06.2025.

У судове засідання ОСОБА_2 та його захисник, адвокат Рвачов О.О. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

У клопотанні від 01.08.2025 захисник просив закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або ж вирішити питання щодо можливості призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

В обґрунтування своєї позиції послався на наступне.

По-перше, постановою Запорізького районного суду Запорізької області у справі №317/2967/25 від 16.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Дана постанова станом на 26.06.2025 є такою, що вступила в законну силу. Під час дослідження вищевказаної постанови стороною захисту встановлено, що подія правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП співпадає з подією правопорушення та фактичними обставинами справи на підставі якої було складено протокол серії ЕПР 1 № 357396 від 10.06.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, з вищевикладеного прослідковується, що станом на 16.06.2025 ОСОБА_1 Запорізьким районним судом Запорізької області вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, що спираючись на практику Європейського суду з прав людини є підставою для закриття провадження в справі, виходячи з принципу «non bis in idem», яким заборонено притягати фізичну особу до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-друге, як видно з чеку приладу «Драгер», останнє калібрування проводилось 22.10.2024, тобто на день проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 пройшов шестимісячний строк з моменту останньої повірки робочого засобу вимірювальної техніки. Вказані обставини ставлять під сумнів достовірність результату огляду.

По-третє, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що виявляння у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а також висловлення пропозиції, щодо проходження відповідного огляду здійснювали саме працівники поліції. Протокол було складено працівниками поліції, що також додатково вказує на те, що наявні в матеріалах справи докази є недопустимими, оскільки пропозиція на проходження вищевказаного огляду була виражена не уповноваженою на те посадовою особою відповідного органу, який відповідно до чинного законодавства має право на їх проведення у відношенні військовослужбовців ЗСУ. Таким чином, направлення та проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовців не належить до повноважень працівників поліції, а тому вимога працівника патрульної поліції до ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння була безпідставною, незаконною та необґрунтованою, що безпосередньо вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

По-четверте, Європейський суд з прав людини у справі «Карелін проти Російської Федерації» дійшов висновку, що протокол не може визнаватись доказом у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 357396 від 10.06.2025 не може бути визнаний судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

По-п`яте, ОСОБА_1 перебуває на службі в лавах ЗСУ, обіймає посаду водія лінійного наглядача відділення зв`язку взводу військової частини НОМЕР_3 . У зв`язку з запровадженням воєнного стану на території України, функціонування підрозділів ЗСУ має надзвичайно важливе значення для забезпечення оборони та захисту територіальної цілісності та суверенітету України. Вказані вище обставини свідчать, що право керування транспортними засобами необхідне ОСОБА_1 не для приватних цілей, а саме для виконання бойових завдань ЗСУ, оскільки є гостра необхідність в постійному підвозі військових вантажів (особового складу) до лінії зіткнення.

Він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а тому враховуючи обставини, які пом`якшують його покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, слід застувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На переконання суду винуватість ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме:

протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№357396від 10.06.2025, яким зафіксовані обставини правопорушення. ОСОБА_1 підписав протокол без застережень, пояснень не надав;

тестом № 3301 від 10.06.2025, проведеним за допомогою газоаналізатору «Alcotest 6820», результати огляду становлять 1,62 проміле;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені результати огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а саме проба позитивна 1,62 проміле. ОСОБА_1 акт підписав, з результатами огляду погодився;

рапортом поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Холодного Б.В., у якому детально викладені обставини події;

відеозаписом події, яка мала місце 10.06.2025. Даним відеозаписом зафіксовано обставини, за яких ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotest Drager 6820». Також відеозаписом зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Досліджені у суді докази у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.

Суттєвих порушень в діях працівників поліції, які б виключали можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Доводи захисника щодо неможливості повторного притягнення до відповідальності за одне й те саме адміністративне правопорушення є необґрунтованими, оскільки у справі № 317/2967/25 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за військове адміністративне правопорушення (виконання обов`язків військової служби в особливий період у стані сп`яніння), а у даний справі притягається за адміністративне правопорушення на транспорті (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння).

Щодо вчасного непроходження газоаналізатором калібрування, слід урахувати наступне.

Наказом Держлікслужби № 1529 від 29.12.2014 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п. 43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.

Згідно з п.13 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 міжповірочний інтервал законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки для категорії «вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» становить 1 рік.

Всім вказаним вимогам «Alcotest Drager 6820» відповідає, його використання здійснювалось із дотриманням вимог щодо повірки (калібрування), що у свою чергу підтверджує вірність результатів вимірювання.

Той факт, що огляд на стан сп`яніння проводився саме поліцейськими у повній мірі відповідає приписам КУпАП, адже ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП як водій, а не за військове адміністративне правопорушення як військовослужбовець.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Отже, суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не тільки має право, а й повинен оцінити усі фактичні дані, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, відповідно до ст. 251 КУпАП, встановлюються у тому числі й протоколом про адміністративне правопорушення.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не лише відомостях, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, а й у інших доказах, та безсумнівно доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підстав призначати покарання із застосуванням ст. 69 КК України, як про це просить захисник немає, оскільки КУпАП не передбачає такої можливості.

Згідно з базою даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у ОСОБА_1 повторність за ст. 130 КУпАП не зафіксовано.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» потрібно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 287-290 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Для сплати штрафу кошти перерахувати на розрахунковий рахунок: UA708999980313000149000008001, отримувач: УК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», призначення платежу: ЄУН 317/3248/25, п№3/317/1685/2025.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ)37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: ЄУН 317/3248/25, п№3/317/1685/2025) судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять грн. 60коп.).

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.І. Сакоян