Рішення № 129283978, 04.08.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17719/25

Провадження № 2/127/3586/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсядо судуз позовомдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості,мотивуючи позовнузаяву тим,що 15.08.2021року між ТОВ «Мілоан»та відповідачем ОСОБА_2 було укладенов електроннійформі договір №103888603, за умовамиякого Товариство зобов`язалосяна умовах,визначених цимдоговором,на строк,визначений п.1.3.договору,надати позичальнику грошові коштиу сумі3500,00грн.,а останнязобов`язалася повернутикредит,сплатити комісіюза наданнякредиту тапроценти закористування кредитому встановленийп.1.4договору термінта виконатиінші зобов`язанняу повномуобсязі наумовах тастроки,що визначенідоговором. Згідно договору проценти за користування кредитом: 8.05 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Позикодавець належнимчином виконавсвої зобов`язанняза договором,надавши позичальникукредитні кошти,в порядкупередбаченому умовамидоговору.

30.11.2021 року було укладено договір № 30-11-65 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103888603.

10.03.2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103888603. Таким чином, позивача наділено правом вимоги до відповідача за договором № 103888603.

Станом на теперішній час строк повернення грошових коштів за договором настав, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. В результаті цього загальний розмір заборгованості за договором №103888603, станом на день формування позовної заяви, становить 23324,61 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3325.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 19999,61 грн. Тому, з метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути забборгованісь за договором у розмірі 23324,61 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000.00 грн.

З інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади від 18.06.2025 року стало відомо про зміну відповідачем прізвища на « ОСОБА_3 ».

Ухвалою Вінницькогоміського судуВінницької областівід 30.06.2025 року прийнято справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

У визначенісудом строки,відзиву напозовну заявувідповідачем поданоне було,судову кореспонденціюнадіслано судомна зареєстрованемісце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .Конверт із судовою кореспонденцією повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи викладене вище та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст.ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054 - 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено,що 15.08.2021року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_2 було укладенийдоговір проспоживчий кредит№103888603 у форміелектронного документуз використаннямелектронного підпису,за умовамиякого відповідачубуло наданогрошові коштиу розмірі3500,00грн.строком на23днів (до07.09.2021року)зі сплатою:процентів закористування кредитом-8.05грн.,які нараховуютьсяза ставкою0.01відсотків відфактичного залишкукредиту закожен деньстроку користуваннякредитом;стандартної (базової)процентної ставкиза користуваннякредитом -5.00відсотків відфактичного залишкукредиту закожен денькористування кредитом (а.с. 10-16, 17-21).

Згідно з п. 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Пунктом 2.2.2.договору визначено,що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.

Відповідно до п. 2.4.1. договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Пунктом 2.3. договору передбачено пролонгацію строку кредитування, який загалом не може перевищувати 60 днів.

За змістом п. 6.3. договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього Договору.

Отже, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1. договору).

TOB «Мілоан» свої зобов`язанняза договором №103888603від 15.08.2021року виконавналежним чином,перерахувавши відповідачугрошові коштиу загальномурозмірі 3500,00грн. на платіжнукартку № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією №1735283127від 15.08.2021року (а.с. 22).

В зв`язкуз невиконанням умовдоговору станомна 13.11.2021року упозичальника виниклазаборгованість передTOB «Мілоан» в розмірі 9027,11 грн., яка складається з: 3325,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 5702,11 грн. заборгованості по процентам (а.с. 23-24).

30.11.2021року між TOB «Мілоан» та ТОВ«Вердикт Капітал»укладено договірфакторингу №30-11-65,відповідно доумов якогопервісний кредиторзобов`язався відступитиза платуправо грошовоївимоги усумі 65369380,75грн.,а факторзобов`язався,здійснивши фінансуванняв порядкупередбаченому цимдоговором,прийняти правогрошової вимогидо боржників,що належитьклієнту,і стаєновим кредиторомза договорамипро наданняфінансових послуг,укладеними міжклієнтом іборжниками (а.с. 25-29).

За змістом п.п. 2.3, 2.4 договору, клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в Реєстрах боржників. За цим договором фактор одержує право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається.

Право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги (п. 6.1.4. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Договір факторингу є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює, припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Доказів про неправомірність цього договору матеріали справи не містять. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

03.12.2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» було здійснено оплату за договором факторингу (а.с. 34) та 03.12.2021 року між ними підписано акт приймання-передавання реєстру боржників (а.с. 35).

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги заборгованості до відповідача за договором №103888603 в розмірі 9027,11 грн., якої: 3325,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 5702,11 грн. заборгованості по процентам (а.с. 36-39).

В подальшому,ТОВ «ВердиктКапітал» здійсненодонарахування розміруборгу,який станомна 10.03.2023року становить23324,61грн.,з яких:заборгованість заосновним зобов`язанням(затілом кредиту)-3325.00грн.,заборгованість завідсотками надату відступленняправа вимоги 5702,11грн., нараховані відсоткизгідно кредитногодоговору 14297,50грн. (а.с. 40). Разом з тим, суд звертає увагу, що за договором факторингу №30-11-65відступлено факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в Реєстрах боржників. Також в договорі вказано, що строк платежу за рахунками за договорами про налання фінансових послуг настав (п.п. 2.3., 3.1. договору). Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» не наділений правом на продовження нарахування заборгованості.

Згодом,10.03.2023року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права виоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 41-46).

Згідно з п. 5.2. договору, права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, 10.03.2023 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 48-49, 53).

Згідно зреєстром боржниківдо договоруфакторингу доТОВ «Коллект Центр»перейшло правовимоги заборгованостідо відповідачаза договором№103888603в розмірі 23324,61 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 3325,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 19999,61 грн. (а.с. 54-57). При цьому, суд звертає увагу, що ТОВ «Вердикт Капітал» не набув права вимоги на 23324,61 грн., тому і не міг її відступити позивачу.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.

Отже, ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

З оглядуна встановленіобставини всправі,суд дійшоввисновку,що завідповідачем рахуєтьсязаборгованість врозмірі 9027,11грн.(3325,00грн. заборгованістьза тіломкредиту та5702,11грн. заборгованістьпо процентам),яка булавідступлена первіснимкредитодавцем ТОВ «Мілоан», та саме вона підлягає до стягнення, в результаті чого позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно дост.141ЦПК Україниз відповідачана користьпозивача підлягаєстягненню судовийзбір врозмірі 937,31 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог (38,70%).

Вирішуючи питаннящодо обґрунтованостістягнення витратна правову допомогув розмірі13000,00 грн., слід приймати до уваги викладене нижче.

За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п.3ч.2ст.141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі частково задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

До судуна підтвердженнявитрат направову допомогу позивачем надано: договір пронадання правовоїдопомоги №01-07/2024від 01.07.2024року (а.с. 59-61),заявку нанадання юридичноїдопомоги №557від 01.04.2025року посупроводу примусовогостягнення заборгованостіз ОСОБА_2 на суму 13000,00грн. (а.с.64); витяг закту №9про наданняюридичної допомогивід 30.04.2025року (а.с. 65).

Згідно з п. 4.1. договору про надання правової допомоги, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Сума, визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5 договору).

Відповідно доВитягу закту №9про наданняюридичної допомогивід 30.04.2025року,адвокатським об`єднаннямбуло наданотаку юридичнудопомогу: надання усноїконсультації з вивченнямдокументів вартістю 4000,00грн.(витрачено2години); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000,00 грн. (витрачено 3 годин).

Вирішуючи питанняобґрунтованості щодостягнення витратна правовудопомогу врозмірі 13000,00 грн., слід приймати до уваги викладене нижче.

Як зазначено ВС в постанові від 17.01.2022 року № 756/8241/20, зустріч із клієнтом та погодження заперечень на касаційну скаргу мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву на касаційну скаргу та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом із тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

З оглядуна викладене,надання представникомпозивача такоїправничої послугияк наданняусної консультації,не можутьвключатися довитрат направову допомогу,оскільки вонине підтвердженніналежними доказами.Отже сумав розмірі 4000,00 грн. не підлягає врахуванню судом.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі № 420/4820/19 тощо).

Відповідно доч.4ст.137ЦПК України,враховуючи категоріюсправи,обсяг виконанихробіт танаданих адвокатомпослуг,значення справидля сторонипозивача,її публічнимінтересом,співмірність данихвитрат -суд вважаєзаявлені достягнення витратина правничудопомогу завищеними.Тому,суд дійшовпереконання,що підлягаютьдо стягненнявитрати направничу допомогуу розмірі 6000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 204, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_4 накористь Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»заборгованість задоговором №103888603від 15серпня 2021 року урозмірі 9027,11грн. (дев`ятьтисяч двадцять сімгривень 11 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 накористь Товариства зобмеженою відповідальністю«Коллект Центр»витрати наоплату судовогозбору всумі 937,31грн. (дев`ятсоттридцять сімгривень 31 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження:01133,м.Київ,вул.Мечнікова,буд.3,оф.306,код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстраціїза адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений 04.08.2025 року.

Суддя: