Рішення № 129280525, 24.07.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/377/25

за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради"

про стягнення 136000,00 грн та зобов`язання вчинити дії,

Представники учасників справи:

Позивач - Ігнатов Н.О. ;

Відповідач - Бойко А.С., адвокат.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1.1. 10.04.2025 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради".

1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн та пені у розмірі 68000,00 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та немайнова вимога зобов`язати відповідача виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.11.2023 №60/137-р/к у справі №96/60/98-рп/к.21.

1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач розробив (визначив) економічно необґрунтовані норми споживання гарячої води у місті Черкаси, зокрема на рівні, передбаченому будівельними нормами і правилами - БніП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід та каналізація будівель", що втратили чинність 01.03.2013, що є порушенням, яке передбачене частиною 1 статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у виді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання гарячої води у м. Черкаси, де розташовані мережі, які знаходяться у власності, господарському відданні, користуванні чи експлуатації підприємства, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку. За порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції позивач прийняв рішення від 16.11.2023 №60/137-р/к у справі №96/60/98-рп/к.21, яким наклав на відповідача штраф у розмірі 68000,00 грн. За прострочення сплати штрафу на підставі норм частини 3 та 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 68000,00 грн пені. Пунктом 4 резолютивної частини рішення №60/137-р/к позивач зобов`язав відповідача у двомісячний строк з дня отримання рішення №60/137-р/к припинити порушення, зазначені в пункті 2 резолютивної частини рішення, про що письмово повідомити позивача у 5-ти денний строк з наданням підтвердних документів. Останнім днем виконання резолютивної частини рішення №60/137-р/к є 29.01.2024. Відповідач штрафу не сплатив та порушення не усунув.

1.4. 14.04.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 09 год. 30 хв. 08.05.2025

1.5. Ухвалу суду від 14.04.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу на офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, які 14.04.2025 доставлено до їх електронних кабінетів (а.с. 88-89).

1.6. 08.05.2025 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 103).

1.7. У підготовчому засіданні 08.05.2025 взяв участь представник позивача Ігнатов Н.О. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.8. 08.05.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 14 год. 00 хв. 14.05.2025.

1.9. 14.05.2025 відповідач подав до суду клопотання, у якому просив зменшити розмір пені на 50% з урахуванням ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України (а.с. 111-113).

1.10. В обґрунтування зменшення розміру пені відповідач вказав, що що підприємство є об`єктом критичної інфраструктури а також відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем зобов`язань. Відповідач є ліцензіатом з правом провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії та господарської діяльності постачання електричної енергії. Широкомасштабна агресія російської федерації проти України супроводжується регулярними обстрілами об`єктів критичної, енергетичної інфраструктури, які завдають непоправної шкоди, як окремим громадянам України, так і інтересам держави. Відповідач вимушений був неодноразово звернутатись за допомогою до міжнародних гуманітарних організацій з метою отримання гуманітарної допомоги, в тому числі і когенераційних установок виробництва електроенергії та з метою забезпечення безперебійності надання послуг споживачам. Вищевказані обставини покладають на державу, всі її органи та інституції, в тому числі і позивача як державний орган зі спеціальним статусом обов`язок сприяти, діяльності підприємств критичної інфраструктури у підтримці та відновленню обороноздатності та життєдіяльності України у час найбільшої небезпеки її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, всіх її інститутів.

1.11. У підготовчому засіданні 14.05.2025 влзяли участь представник позивача Миронова Л.Г. та представник відповідача адвокат Бойко А.С.

1.12. Представник відповідача Бойко А.С. у підготовчому засіданні просив встановити відповідачу строк для надання додаткових пояснень у справі.

1.13. 14.05.2025 суд ухвалив з власної ініціативи продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позов на 5 днів з дати цього засідання, встановив позивачу строк тривалістю 5 днів на подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення.

1.14. 14.05.2025 суд ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 09 год. 30 хв. 29.05.2025.

1.15. 23.05.2025 позивач подав до суду клопотання, у якому заперечив проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені та просив відмовити у задоволенні клопотання (а.с. 137-139).

1.16. В обґрунтування заперечень позивач вказав, що розмір пені встановлений законом, а не договором сторін. Нарахування пені є імперативною нормою, а не диспозитивною. Предметом спору у цій справі не є договірне господарське зобов`язання, а виконання обов`язку сплатити штраф, накладений за порушення антимонопольного законодавства та пені як форми забезпечення цього обов`язку, що виключає можливість застосування положень статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України щодо зменшення неустойки. Підстави для нарахування пені документально підтверджені та правомірні. Позивач дотримався процедури належного направлення копії рішення відповідачу, що підтверджується додатками до позовної заяви, провів детальний розрахунок періодів прострочення сплати штрафу станом на день подання позовної заяви (сумарно 180 днів). Позивач врахував граничне обмеження розміру пені - 68000 грн, що відповідає розміру накладеного штрафу. Відповідач не надав доказів, що підтверджують сплату штрафу у повному розмірі. Звернув увагу суду, що відповідач у клопотанні про зменшення розміру пені не висловив заперечень проти інших позовних вимог, зокрема щодо стягнення штрафу у розмірі, визначеному рішенням №60/137-р/к та щодо зобов`язання вчинити дії, передбачені резолютивною частиною рішення №60/137-р/к про усунення порушення норм Закону №2210. Отже, позивач ствердив, що відповідач фактично визнав обґрунтованість зазначених позовних вимог, що підтверджує їх правомірність.

1.17. 29.05.2025 відповідач подав до суду клопотання, у якому просив приєднати до матеріалів справи листа КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" від 18.04.2025 №11/1205 та рішення Черкаської міської ради від 21.05.2025 №615 "Про надання дозволу КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" на залучення спеціалізованої науково-дослідної організації для здійснення розрахунків норм споживання гарячої води" (а.с. 151-154).

1.18. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.19. У підготовчому засіданні 29.05.2025 взяли участь представник позивача Ігнатов Н.О. та представник відповідача адвокат Бойко А.С.

1.20. Представник позивача Ігнатов Н.О. у підготовчому засіданні просив розгляд клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи відкласти.

1.21. Представник відповідача адвокат Бойко А.С. у підготовчому засіданні пояснив, що відповідач не заперечує проти стягнення штрафу, але заперечує в частині стягнення пені.

1.22. 29.05.2025 суду хвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 16 год. 30 хв. 03.06.2025.

1.23. 03.06.2025 у підготовчому засіданні взяв участь представник позивача Ігнатов Н.О. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.24. Представник позивача Ігнатов Н.О. у підготовчому засіданні ввжав можливим проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача.

1.25. 03.06.2025 суд ухвалив приєднати до матеріалів справи подані відповідачем письмові докази.

1.26. 03.06.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 14 год. 00 хв. 09.07.2025.

1.1. 19.06.2025 суд ухвалив призначити судове засідання о 10 год. 30 хв. 24.07.2025, повідомив учасників процесу, що судове засідання о 14 год. 00 хв. 09.07.2025 не відбудеться у зв`язку з призовом судді Гладуна А.І. на навчальні збори на базі військової частини за програмою підготовки офіцерів запасу.

1.27. У судовому засіданні 24.07.2025 взяли участь представник позивача Ігнатов Н.О. та представник відповідача адвокат Бойко А.С.

1.28. Представник позивача Ігнатов Н.О. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю, заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50%..

1.29. Представник відповідача адвокат Бойко А.С. у судовому засіданні визнав позов в частині позовної вимоги про стягнення штрафу, просив в частині позовної вимоги стягнення пені зменшити її розмір на 50%.

1.30. 24.07.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

1.31. 24.07.2025, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/377/25.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення штрафу, пені та немайнова вимога зобов`язати вчинити дії.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вчинення відповідачем порушення у сфері захисту економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання гарячої води у м. Черкаси, відповідальність за яке передбачене частинною 1 статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за вчинення якого позивач нарахував відповідачу штрафні санкції та зобов`язав припинити вказане порушення у двомісячний термін.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є обставини застосування позивачем до відповідача заходу відповідальності за порушення у сфері захисту економічної конкуренції; виникнення у відповідача обов`язку сплатити штраф за порушення у сфері захисту економічної конкуренції та обов`язку припинити порушення; невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати штрафу та обов`язку припинити порушення; розмір та підстави нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання зі сплати штрафу; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/1241/24 у позові Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним і скасування рішення від 16.11.2023 №60/137-р/к відмовлено.

3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №910/1241/24 рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2024 залишено без змін.

3.4. Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №910/1241/24 залишено без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024.

3.5. Господарський суд Черкаської області у рішенні суду у справі №910/1241/24 встановив:

- 16.11.2023 Адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №60/137-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 96/60/98-рп/к.21, яким визнано, що Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради у період з лютого 2021 року по вересень 2023 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання гарячої води у м. Черкаси, де розташовані мережі, які знаходяться у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Підприємства, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента (п. 1 резолютивної частини рішення);

- визнано, що дії Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради, які полягають у розробленні (визначенні) економічно необгрунтованих норм споживання гарячої води, зокрема на рівні, передбаченому будівельними нормами і правилами - БНіП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід та каналізація будівель", що втратили чинність 01.03.2013, є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання гарячої води у м. Черкаси, де розташовані мережі, які знаходяться у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації підприємства, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку (п. 2 резолютивної частини рішення);

- КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" здійснює надання послуг з постачання гарячої води у межах м. Черкаси, де розташовані мережі, які знаходяться у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації підприємством для надання послуг з постачання гарячої води своїм абонентам (споживачам);

3.6. На підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановленим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі №910/1241/24, зокрема обставини, неправомірності дій відповідача з розроблення (визначення) економічно необгрунтованих норм споживання гарячої води, виникнення у відповідача обов`язку сплатити штраф у розмірі 68000,00 грн та припинити порушення не підлягають доказуванню у справі №925/377/25.

4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1. 16.11.2023 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №96/60/98-рп/к.21 прийняло рішення №60/137-р/к про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в розмірі 68000,00 грн (а.с. 12-24), яким постановило:

1. Визнати Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради у період з лютого 2021 року по вересень 2023 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання гарячої води у м. Черкаси, де розташовані мережі, які знаходяться у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Підприємства, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента (п. 1 резолютивної частини рішення).

2. Визнати, що дії Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради, які полягають у розробленні (визначенні) економічно необгрунтованих норм споживання гарячої води, зокрема на рівні, передбаченому будівельними нормами і правилами - БНіП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід та каналізація будівель", що втратили чинність 01.03.2013, є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання гарячої води у м. Черкаси, де розташовані мережі, які знаходяться у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації підприємства, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку.

3. За порушення, вказане в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради штраф у розмірі 68000,00 грн.

4. Зобов`язати Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради у двомісячний строк із дати отримання рішення в цій справі припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, про що письмово повідомити Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України протягом 5 календарних днів із дня його припинення з наданням підтвердних документів.

4.1.2. 21.11.2023 позивач надіслав відповідачу лист №60-02/4905 про направлення копії рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення у справі №96/60/98-рп/к.21, у якому просив відповідача у двомісячний строк з дня отримання рішення адміністративної колегії відділення сплатити штраф у розмірі 68000,00 грн та у 5-денний строк з дня сплати штрафу надіслати позивачу копію платіжного доручення та виписки за рахунком з відтиском печатки банку (а.с. 61).

3.2 Відповідач на спростування доводів позивача подав до суду докази, дослідивши які, суд встановив.

3.2.1. 18.04.2025 КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" звернулося до Виконавчого комітету Черкаської міської ради з листом №11/1205, у якому просило на виконання вимог Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та з метою розроблення і затвердження нормативів питної води ініціювати розроблення спеціалізованими науково-дослідними організаціями норми споживання для подальшого затвердження та застосування. Вважало за доцільне на час розроблення та затвердження нормативів питної води залишити чинним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.01.2024 №77 (а.с. 153);

3.2.2. 21.05.2025 Виконавчий комітет Черкаської міської ради прийняв рішення №615, яким надав дозвіл КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради на залучення спеціалізованої науково-дослідної організації для здійснення розрахунків норм споживання гарячої води; зобов`язав КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" послуги із розрахунку норм споживання гарячої води здійснювати за рахунок власних коштів підприємства (а.с. 154).

3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.5. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.6. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.

3.7. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.8. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідачі заперечують проти позову сторони подали письмові докази. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

3.9. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

3.10. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

3.11. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.12. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.13. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.2. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.3. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.4. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

4.5. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.6. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.7. Враховуючи обставини, які не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.7.1. 16.11.2023 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняло рішення №60/137-р/к, яким встановило порушення КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" законодавства про захист економічної конкуренції, наклало на відповідача штраф у розмірі 68000,00 грн та зобов`язало у двомісячний строк із дати отримання рішення припинити порушення, про що письмово повідомити Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України протягом 5 календарних днів із дня його припинення з наданням підтвердних документів;

4.7.2. Відповідач зобов`язання зі сплати штрафу та зобов`язання припинити порушення у встановлений строк не виконав;

4.7.3. За прострочення виконання зобов`язання зі сплати штрафу позивач нарахував відповідачу 68000,00 грн пені у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення, але не більше ніж розмір суми штрафу.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1. Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основними завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

5.2. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п. 1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 2); звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 15).

5.3. Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про, зокрема, про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: зокрема, визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

5.5. Органи Антимонопольного комітету України оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена інформацією з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Антимонопольного комітету України прийнятого рішення (частина 2 статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції").

5.6. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

5.7. Особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України (частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

5.8. Згідно з частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу.

5.9. Відповідно до статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.

Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

5.10. Відповідно до абзацу першого частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

5.11. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу (абзац другий частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є прийняття позивачем рішення, яким позивач встановив порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, наклав на відповідача штраф та зобов`язав припинити порушення.

6.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем обов`язку сплатити штраф та припинити порушення.

6.3. Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей Закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності. Закон не регулює цивільно-правові відносини. Аналогічна позиція, викладена у постанові Верховного Суду у справі №911/9/19 від 11.11.2019 (пункт 10.4).

6.4. 28.11.2023 відповдіач отримав рішення, яким позивач наклав на відповідача шраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та зобов`язав відповідача припинити порушення.

6.5. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

6.6. Відповідач рішення позивача у двомісячний строк з дня його одержання до 29.01.2024 не виконав.

6.7. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

6.8. Штраф у спірних правовідносинах є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.

6.9. За невиконання рішення про накладення штрафу позивач нарахував та просив стятнувати з відповідача пеню.

6.10. За розрахунком позивача розмір пені за прострочення відповідачем сплати штрафу за період з 30.01.2024 по 19.03.2025 за 180 днів становить 635400,00 грн (68000,00 грн (розмір штрафу, накладений рішенням №60/137-р/к від 16.11.2023) х 1,5 % (відсоток від суми штрафу відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") = 1020,00 грн х 180 (днів прострочення, зокрема за період з 30.01.2024 (наступний день після настання останнього дня для сплати штрафу) по 04.02.2024 (день, що передує дню винесення ухвали про відкриття провадження у справі №910/1241/24) включно построчено 6 днів сплати штрафу; за період з 14.06.2024 (наступний день після прийняття рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1241/24) по 25.08.2024 (день, що передує дню винесення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі №910/1241/24) включно построчено 73 дні сплати штрафу; за період з 31.10.2024 (наступний день після прийняття постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/1241/24) по 15.12.2024 (день, що передує дню винесення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі №910/1241/24) включно построчено 46 днів сплати штрафу; за період з 24.01.2025 (наступний день після прийняття постанови Верховного суду у справі №910/1241/24) по 19.03.2025 (день, що передує дню складання позовної заяви) включно построчено 55 днів сплати штрафу) = 635400,00).

6.11. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства.

6.12. Застосування позивачем до відповідача на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" заходів відповідальності у виді пені та штрафу не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать заходів цивільно-правової відповідальності. Такий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/4585/19, від 17.12.2020 у справі №910/1548/19.

6.13. Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі №915/304/18).

6.14. Нарахування та стягнення пені, передбаченої частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій. Таку ж правову позицію наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №914/607/17.

6.15. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

6.16. З урахування наведеної норми Закону розмір пені дорівнює розміру штрафу, накладений на відповідача, та становить 68000,00 грн.

6.17. Одним із встановлених законом способів захисту порушеного права є присудження до виконання обов`язку в натурі.

6.18. Невиконная відповідачем обов`язку сплатати штраф зумовлює право позивача вимагати у судовому порядку присудити до виконання обов`язку відповідача зі сплати штрафу в натурі, а також нарахувати та вимагати у судовому порядку стягнути з відповідача пеню у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, але не більше розміру штрафу.

6.19. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 68000,00 грн штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 68000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.20. Встановивши порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, позивач зобов`язав відповідача у двомісячний строк з дня отримання рішення припинити таке порушення Останнім днем виконання частини рішення №60/137-р/к є 29.01.2024.

6.21. У встновлейний строк відповідач порушення не припинив.

6.22. Невиконная відповідачем обов`язку припинити порушення зумовлює право позивача вимогати у судовому порядку присудити до виконання обов`язку відповідача в натурі.

6.23. Вимогу позивача зобов`язати відповідача у двомісячний строк з дати отримання рішення припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення, про що письмово повідомити Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України протягом 5 календарних днів із дня його припинення з наданням підтвердних документів суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.24. Відповідно до пункту 1 частини статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

6.25. Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Забезпечення виконання рішення здійснюється в порядку забезпечення позову. Забезпечення виконання рішення скасовується після повного виконання відповідачем рішення суду (стаття 239 Господарського процесуального кодексу України).

6.26. З метою виконання завдання господарського судочинства, однозначності у тлумаченні способу та порядку його виконання, враховуючи вимоги статтей 238-239 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку встановити порядок виконання рішення суду:

- на виконання рішення суду про зобов`язання відповідача виконати вимоги пункту 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.11.2023 №60/137-р/к у справі №96/60/98-рп/к.21 відповідачу Комунальному підприємству теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради" розробити (визначити) економічно обґрунтовані норми споживання гарячої води у місті Черкаси, про що письмово повідомити Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України протягом 5 календарних днів із дня його припинення з наданням підтвердних документів.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056,00 грн на підставі платіжної інструкції від 28.03.2025 №166 (а.с. 8).

7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю судовий збір у розмірі 6056,00 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради" задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради" (ідентифікаційний код 02082522, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, буд. 62) у дохід загального фонду Державного бюджету України (код класифікації: 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", на діючий рахунок IBAN УДКСУ за місцем реєстрації суб`єкта господарювання) 68000,00 грн (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) штрафу, 68000,00 грн (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) пені.

Зобов`язати Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради" (ідентифікаційний код 02082522, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, буд. 62) виконати вимоги пункту 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.11.2023 №60/137-р/к у справі №96/60/98-рп/к.21.

Встановити порядок виконання рішення суду:

- на виконання рішення суду про зобов`язання Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради" виконати вимоги пункту 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.11.2023 №60/137-р/к у справі №96/60/98-рп/к.21 розробити (визначити) економічно обґрунтовані норми споживання гарячої води у місті Черкаси, про що письмово повідомити Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України протягом 5 календарних днів із дня його припинення з наданням підтвердних документів.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради" (ідентифікаційний код 02082522, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, буд. 62) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 21602826, адреса місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, р/р НОМЕР_1 ) 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) витрат зі по сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 04.08.2025.

Суддя А.І. Гладун