Ухвала суду № 129277169, 23.07.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16543/25 1-кс/760/8444/25

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2025 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту,

ВСТАНОВИЛА:

До провадження слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року, в межах кримінального провадження № 72025110400000001 від 17 січня 2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205-1 КК України, частиною третьою статті 209 КК України, накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_4 у Товаристві з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БК Центрбуд-Альянс», а саме, 100% частки статутного капіталу в сумі 243 000 грн.

Вважає, що вищевказаний арешт є необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси власника майна, оскільки жодних належних та достатніх доказів того, що ТОВ «БК Центрбуд-Альянс» є суб`єктом господарювання, який має відношення до розслідуваних кримінальних правопорушень в межах кримінального провадження матеріали клопотання не містять. Так, на момент подачі клопотання про скасування арешту майна жодній посадовій особі ТОВ «БК Центрбуд-Альянс» не вручено повідомлення про підозру. Стороною обвинувачення не наведено жодних належних та достатніх доказів вчинення посадовими особами ТОБ «БК Центрбуд-Альянс» кримінальних правопорушень, передбачених статтями 205-1, 209 КК України. Зокрема, не зазначено, які саме доходи були одержані злочинним шляхом та які дії, спрямовані на приховування, маскування походження майна, одержаного злочинним шляхом були вчинені. Також, не вказано які завідомо неправдиві відомості були внесені до документів, що подаються для проведення державної реєстрації.

Крім того, корпоративні права не є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки не є об`єктами матеріального світу та не відповідають іншим критеріям, встановленим статтею 98 КПК України. У клопотанні про арешт майна та ухвалі слідчого судді не наведено обґрунтування яким чином корпоративні права є матеріальним об`єктом, предметом чи знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять відомості, що можуть бути використані як докази, підтвердження набуття їх внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Винесена стороною обвинувачення постанова від 04 лютого 2025 року про визнання корпоративних прав речовим доказом у кримінальному провадженні є формальною, оскільки в ній не визначено яким критеріям речових доказів відповідає вказане майно, не вказано яким чином вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Наявність арешту корпоративних прав грубо порушує права власника ОСОБА_4 , оскільки вона фактично втрачає можливість продавати, передавати чи змінювати структуру власності підприємства, що призводить до заморожування управлінських рішень.

Окрім того, ТОВ «БК Центрбуд-Альянс» є підприємством реального сектору економіки, яке здійснює свою діяльність відповідно до мети, завдань та видів діяльності, закріплених в установчих та статутних документах, з часу заснування жодного разу не приймало участі у незаконній діяльності.

Враховуючи вищевикладене, наявність арешту на корпоративні права не виправдовує такий ступінь втручання у права учасника Товариства на мирне володіння майном потребам досудового розслідування і явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням даного кримінального провадження, призводить до надмірного процесуального обмеження, тому заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року на корпоративні права ОСОБА_4 у ТОВ «БК Центрбуд-Альянс», а саме - 100% частки статутного капіталу в сумі 243 000 грн.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки слідчому судді невідомо.

Адвокат ОСОБА_3 який діє в інтересах власника майна - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки слідчому судді невідомо.

У зв`язку з неявкою в судове засідання заявника та прокурора, відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Частиною другою статті 174 КПК України передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Статтею 26 КПК України передбачено, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд вважає за можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність заявника та уповноваженої особи органу досудового розслідування.

Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що детективами Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025110400000001 від 17 січня 2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205-1, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 209 КК України.

07 квітня 2025 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/6551/25 накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_4 у ТОВ «БК Центрбуд-Альянс», а саме 100% частки статутного капіталу в сумі 243 000 грн, щодо якого заявником порушено питання про його скасування.

Водночас, слідчим суддею встановлено, що вищевказані вимоги вже були предметом розгляду та ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01 липня 2025 року у справі № 760/12868/25 їх задоволено, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року у справі 760/6551/25 на майно - корпоративні права ОСОБА_4 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «БК Центрбуд-Альянс» (ЄДРПОУ 38872521), а саме 100% частки статутного капіталу в сумі 243 000 грн.

Відповідно до частини другої статті 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Як зазначено в статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах:Sovtransavto Holding v. Ukraine, N 48553/99, п. 77, від 25 липня 2002 року;Ukraine-Tyumen v. Ukraine, N 22603/02, п. 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine) N 24465/04 одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії", п. 61).

Відтак, з урахуванням викладеного, слідчий суддя позбавлена можливості повторного розгляду питань, які вже були предметом розгляду слідчим суддею та по яких постановлено ухвалу, що набрала законної сили.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки аналогічні вимоги суб`єкта звернення вже були предметом розгляду та були задоволені.

На підставі викладеного та керуючись статтями 21, 8, 24, 36, 214, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1