Рішення № 129273032, 04.08.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/570/25 Провадження № 2-а/358/19/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВП №2 (м.Миронівка) Обухівського РУП ГУНП в Київській області Паніна Давида Германовича, Головного управління Національної поліції у Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1730769 від 31.03.2025.

В обґрунтуванні позову зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення його ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП не відповідає дійсним обставинам справи та підлягає скасуванню. Так, 31.03.2025 він перебував в с.Іванівка Обухівського району Київської області, та виконував у складі бригади робочі завдання. Після виконання робіт він помітив, що зникла його сумка, в якій знаходились особисті документи, кошти та продукти харчування. Про вказану подію він повідомив працівників поліції, однак вони не розібрались в ситуації та склали у відношенні нього оскаржувану постанову. Виклик працівників поліції він здійснив кілька разів, оскільки до місця його перебування тривалий час не прибував екіпаж. В теперішній час поліцією здійснюється розгляд його заяви про крадіжку належних йому речей. З цих підстав вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.183 КУпАП, оскільки виклик поліції він здійснював небезпідставно, а з метою захисту своїх прав.

14.04.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яка була направлена учасникам справи.

29.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ГУНП в Київській області, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки інспектор при винесенні постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та ін. Під час повторного виклику поліції ОСОБА_1 захисту своїх прав не потребував, оскільки працівниками поліції вже виконувались всі необхідні дії.

Відповідач поліцейський ВП №2 (м.Миронівка) Обухівського РУП ГУНП в Київській області Панін Д.Г. - своїм правом надання відзиву не скористався.

Від позивача відповідь на відзив не надходила.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

31.03.2025 о 16:37 ОСОБА_1 звернувся на службу «102» із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення та іншу подію, яке було вчинено у відношенні нього в с.Іванівка. (ЄО №1953) а.с.12.

31.03.2025 о 20:01 ОСОБА_1 повторно звернувся на службу «102» із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення та іншу подію, яке було вчинено у відношенні нього в с.Іванівка, а саме викрадення належного йому майна. (ЄО №1964) - а.с.13, 33.

31.03.2025 о 21:06 ОСОБА_1 повторно звернувся на службу «102» із заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення та іншу подію, яке було вчинено у відношенні нього в с.Іванівка, а саме викрадення належного йому майна. Зазначив, що працівники поліції знайшли його куртку, шапку та термос, а документів та гаманця не знайшли. Просить пришвидшити. (ЄО №1966) - а.с.14, 32.

Згідно Доповідної записки ДОП ВП №2 Обухівського РУП В.Нечая від 07.04.2025 на ім`я начальника ВП №2 Г.Мельниченка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_2 , у відношенні останнього 31.0.2025 було винесено дві постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції: серія ЕГА№1730769 та серія ЕГА №1730773 а.с.20-21.

Зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕГА№1730769 вбачається, що 31.03.2025 у с.Іванівка, Обухівський район, вул.Травнева, ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, за що передбачено адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП.

З вказаною постановою позивач не погодився, тому звернувся в суд з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1ст. 23Закону України "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст.9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст.252 КУпАП визначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно зі ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Ст.183 КУпАП передбачає, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою ЕГА №1730769 від 31.03.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 гривень.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, відповідачем зазначено, що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.

Судом переглянуто відеозаписи, які долучені представником відповідача до відзиву на позов та на яких зафіксовано спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції та обставини винесення оскаржуваної постанови.

Так,на відеозаписі«_0018» зафіксовано спілкування ОСОБА_1 із працівниками ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В ході розмови ОСОБА_1 зазначає, що перший раз викликав наряд поліції після того, як виявив пропажу особистих речей. Перший наряд приїхав на місце за його викликом; співробітниками поліції була знайдена частина речей, які йому не повернуті, а документи та телефон не були знайдені. В подальшому перший наряд поїхав та не пояснив, що саме йому робити.

Повторно він викликав наряд поліції, оскільки не були знайдені його документи та ключі та перший наряд не відбирав у нього заяв про крадіжку. Коли приїхав другий наряд він написав вказану заяву.

Оскільки на його повторний виклик наряд довго не приїздив, він третій раз подзвонив на 102 та просив пришвидшити прибуття поліції на його виклик.

На третій виклик ОСОБА_1 на лінію 102 прибули працівники ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили ОСОБА_1 його подальші дії щодо відновлення документів на отримання підтверджень його звернень на лінію 102.

На відеозаписі«_0019» зафіксовано спілкування ОСОБА_1 із працівниками ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в ході інспекттор СРПП В.Бабак повідомляє ОСОБА_1 про те, що на два його виклики (другий та третій) у відношенні нього буде винесено дві постанови за завідомо неправдивий виклик поліції, оскільки він не потребував допомоги та накладено два адміністративних стягнення штрафи в розмірі 3400,00 грн кожний.

За матеріалами справи у відношенні ОСОБА_1 31.03.2025 винесені дві постанови серія ЕГА№1730769(оскаржуванапостанова заповторний виклик) та серія ЕГА №1730773.

Разом із тим, на переконання суду, співробітники поліції не в повному обсязі з`ясували обставин справи, зокрема того факту, чому саме ОСОБА_1 повторно викликав наряд поліції та чи мав умисел на здійснення неправдивого виклику поліції. В той час, як згідно долученого відеозапису, ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що вдруге здійснив дзвінок на лінію 102, оскільки його особисті речі телефон, гаманець не були знайдені та перший наряд поліції залишив місце події і не пояснив при цьому його подальші дії.

ОСОБА_1 не був обізнаний із результатами розгляду його першої заяви, тому вважав, що рішення за його заявою не прийнято, та повторно зателефонував на лінію 102 з метою отримати відповідну допомогу від співробітників поліції.

Таким чином, у суду є підстави вважати, що позивач здійснив виклик поліції небезпідставно, а з метою захисту порушених прав.

При цьому, на думку суду, навіть у випадку, коли особа звертається із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без з`ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції.

Суд зазначає, що для встановлення у діях правопорушника складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП він повинен викликати представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. При цьому такі дії правопорушника мають бути вчинені з прямим умислом, тобто, повідомляючи певну інформацію та викликаючи дану службу, він повинен усвідомлювати, що вона є неправдивою, і бажати даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Разом з тим, у спірних правовідносинах повторний виклик поліції позивачем не може вважатися завідомо неправдивим викликом поліції, та не може бути кваліфіковано за ст.183 КУпАП.

Крім того, ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 КАС України).

За приписами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що КУпАП встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних у постанові обставин.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, матеріали справи не містять, тому постанова серії ЕГА №1730769 від 31.03.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати, понесені позивачем - судовий збір в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Київській області.

Керуючись статтями 9,19,77,241-246,255,286, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Постанову серія ЕГА № 1730769 від 31.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. на ОСОБА_1 - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець