Ухвала суду № 129272055, 04.08.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1965/25

Провадження № 2/204/1878/25

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в частині заявлених вимог

04 серпня 2025 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження Чечелівського районного суду м. Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області про визнання права власності.

Ухвалою суду від 12 травня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

15 липня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» від представника позивачів адвоката Токарєвої Інни Віталіївни на адресу суду надійшла заява про зміну предмету позову та залучення співвідповідача. Відповідно до змісту цієї заяви представником позивача зазначено наступне.

Первісно сформульовані вимоги позивачів в тексті позовної заяви були викладені наступним чином: визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на квартиру АДРЕСА_1 , що складається з двох кімнат, загальною площею 43,97 кв.м, житловою площею 25,42 кв.м.

У зв`язку з необхідністю повного та ефективного судового захисту порушеного права позивачів просили суд змінити позовні вимоги на наступні: 1. Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Крилової Оксани Миколаївни Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 22.02.2024 № 7172578 про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; 2. Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на квартиру АДРЕСА_1 , що складається з двох кімнат, загальною площею 43,97 кв.м, житловою площею 25,42 кв.м.

Зазначені позовні вимоги на думку позивачів є взаємопов`язаними, випливають з одних і тих самих фактичних обставин справи та підлягають одночасному розгляду, а саме: відмова державного реєстратора Крилової О.М. у проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на спірну квартиру свідчить про те, що право власності позивачів не визнається і створює перешкоди в його реалізації, зокрема, для отримання компенсації за пошкоджене житло відповідно до законодавства України; вимога про скасування незаконного рішення державного реєстратора є похідною та необхідною для досягнення головної мети визнання (підтвердження) за позивачами права власності на спірну квартиру, право власності на яке зареєстровано у відповідності до норм чинного на той час законодавства.

Розглядаючи вказану заяву, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги позивача до відповідача. Зміна обставин на яких представник позивача обґрунтував свою вимогу до відповідача, є зміною його підстав.

Так, у постанові від 09.07.2020 року у справі № 922/404/19 Верховний Суд, відзначив, що «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача».

Отже, виходячи зі змісту заяви представника позивачів від 15 липня 2025 року, ними змінено предмет позову шляхом пред`явлення нової вимоги скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 . Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 22.02.2024 № 7172578 про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи необхідність розгляду вказаної вимоги в порядку цивільного судочинства місцевим судом загальної юрисдикції, представник позивачів посилається на норму ч. 1 ст. 19 ЦПК України, відповідно до якої суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Вирішуючи питання можливості розгляду вимоги про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно в порядку цивільного судочинства місцевим судом загальної юрисдикції у даній справі суд зважає на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 188 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди дійсно розглядають у порядку цивільного судочинства вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спорущодо такогомайна або майнових прав, якщо цейспір підлягаєрозгляду вмісцевому загальномусуді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто вимоги, пов`язані з проведенням реєстраційних дій можуть розглядатись місцевим судом загальної юрисдикції як додаткові, у випадку одночасної наявності двох умов:

1)наявність цивільно-правовогоспору щодотакого майна,що підлягаєрозгляду місцевим судом загальної юрисдикції.

2) вимоги щодо реєстрації майна або інших реєстраційних дій є похідними від зазначеного цивільно-правового спору.

Водночас, як слідує зі змісту первісної позовної заяви, а також заяви про зміну предмету позову, у позивачів відсутній приватноправовий спір щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 , між співвласниками, або із будь-яким іншим суб`єктом, окрім власне державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 . Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 22.02.2024 № 7172578, з підстав ухваленого нею рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на квартиру.

Згідно ч. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Водночас, спір позивачів із державним реєстратором прав на нерухоме майно Криловою О.М. Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 22.02.2024 № 7172578 з підстав ухваленого нею рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на квартиру, в жодному разі не може вважатись приватноправовим.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (стаття 4 КАС України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Крилової О.М. Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 22.02.2024 № 7172578 про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке позивачі просять скасувати, є рішенням суб`єкта владних повноважень, ухваленим у процесі здійснення ним публічно-владних управлінських функцій, отже вказана вимога не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства Чечелівським районним судом міста Дніпра, оскільки відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно з ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вказане зазначено також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 2 березня 2023 року у справі № 215/3640/22.

Відповідно до ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки заявлена вимога про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачам їх право на звернення із вказаною вимогою до суду адміністративної юрисдикції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 186, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в частині заявленої вимоги про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Крилової Оксани Миколаївни Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 22.02.2024 № 7172578 про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Роз`яснити позивачам їх право на звернення із вказаною вимогою до суду адміністративної юрисдикції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя