Постанова № 129271153, 04.08.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1215/25

3/154/804/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 рокуСуддя Володимирського міського суду Волинської області Лутай А.М.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яка надійшла з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ

15 березня 2025 року о 10:34 на автодорозі Р-15 67 км с. Суходоли Володимирського району Волинської області водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.9.«а» Правилдорожнього руху України, керував транспортним засобом «VOLKSWAGENGOLF»,д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Драгер 6810, проба позитивна 0,85% проміле.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Закревський І.В. просили закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, захисник на обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_1 , після проведення огляду, був здивований результатом алкотесту, не погодився з ним та пояснив поліцейським, що цього дня він алкоголю взагалі не вживав, а вживав в незначній кількості за день до цього, на що поліцейські відповіли, що це не важно і поводили себе агресивно по відношенню до нього. Працівниками поліції не було задокументовано та доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Також зазначив, що до матеріалів справи долучено DVD-диск, відеозапис якого є неповним, зокрема відсутні фрагменти звукового супроводження протягом проміжків часу, послідовність дій працівників поліції, що на думку захисника, тягне порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото й кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС №1062 від 18.12.2018 за №1026. Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення та інших супроводжуючих документах підпис ОСОБА_1 не чіткий, не зрозумілий, що свідчить про те, що останній в дійсності був здивований вказаним вище результатом алкотесті, не згідний з ним, а також не згідний із діями працівників поліції стосовно вказаного вище. Зважаючи на вказані обставини, захисник вважає, що працівники поліції зобов`язані були запропонувати ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, скласти відповідне направлення, чого зроблено не було. При цьому, свідки під час проведення огляду залучені не були, що також суперечить вимогам Інструкції. Вищенаведені обставини ставлять під сумнів об`єктивність і правомірність дій працівників поліції та можуть свідчити про порушення прав особи відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вислухавши ОСОБА_1 та його захисника Закревського І.В. дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Так, відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожньогоруху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано ст.266КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоюнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Так, відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоїнаказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни таМіністерства охорониздоров`яУкраїни від09.11.2015№ 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п.7 розділу ІІ Інструкції).

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю встановлена сукупністю наявниху матеріалахсправи тадосліджених судомдоказів,а саме:

-протоколом проадміністративне правопорушеннясерії ЕПР№271983, складеним 15.03.2025 поліцейським відділення №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області сержантом поліції Бутмерчуком М.Ю., згідно якого 15 березня 2025 року о 10:34 на автодорозі Р-15 67 км с. Суходоли водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.9.«а» Правилдорожнього руху України, керував транспортним засобом «VOLKSWAGENGOLF»,д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Драгер 6810, проба позитивна 0,85% проміле;

- рапортом помічника чергового Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Яцківа Т.Ю. від 15.03.2025 про те, що 15.03.2025 о 10:43 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.03.2025 о 10:42 за адресою: Володимирський район, с. Суходоли, траса Р15, під час патрулювання був зупинений т/з «Фольцваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписами знагрудних камерполіцейських тавідеореєстратора,встановленого вавтомобілі поліції,що містятьсяна DVD-R диску, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «VOLKSWAGEN GOLF», д.н.з. НОМЕР_1 , процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», а також процедура оформлення стосовно нього адміністративного матеріалу.

Оглядом вказаноговідеозапису встановлено,що ОСОБА_1 не заперечуєпроти результатівогляду,зауваження зприводу процедуриогляду невисказує, вимоги, щодо проходження огляду в закладі охорони здоров`я не висуває. На запитання поліцейського з приводу підпису у протоколі, ОСОБА_1 пояснює, що він так розписується хрестиком. На вказаних відеозаписах зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та відображають обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому доводи захисника про їх недопустимість є безпідставними;

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені докази, у суду не має.

З урахуванням наведеного, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, в порушення вимоги п.2.9 «а» ПДР України, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів захисника стосовно правомірності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд звертає увагу на те, що право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Таким чином, незгода водія з причиною зупинки автомобіля не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Також неспроможними є доводи захисника про те, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оскільки, як було зазначено вище, ОСОБА_1 не заперечував проти результатів огляду, вимоги, щодо проходження огляду в закладі охорони здоров`я, не висував.

Також безпідставними є доводи захисника про необхідність залучення двох свідків під час огляду водія з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2ст. 266 КУпАПпід час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Тобто, огляд проводиться поліцейським в присутності двох свідків лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису.

Із матеріалів справи встановлено, що на місці зупинки поліцейський проводив відеозапис технічними засобами, а тому були відсутні підстави для залучення свідків.

Оскільки огляд ОСОБА_1 був проведений відповідно до вимогст. 266 КУпАП, а тому він є дійсним.

Усі вищезазначенідоводи захисникасуд розцінюєяк спосібзахисту направленийна уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальностіза вчинененим адміністративнеправопорушення.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (є учасником бойових дій, інвалідом 3 групи), та вважає доцільним накласти на нього безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1ст.130 КУпАПу виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч ) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 130, 245, 266, 280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Роз`яснити, що згідно зі ст.307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАПбуде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя А.М.Лутай