Рішення № 129269973, 04.08.2025, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3894/25

Провадження № 2/591/804/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2025 року

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Суми справу №591/3894/25, провадження № 2/591/804/25за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року позивач звернулась до суду та свої вимоги мотивує тим, що перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Сумихімпром», 11 листопада 2024 року була звільнена на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України. При звільнені відповідачем не проведено розрахунок та не виплачена нарахована заробітна плата в сумі 110552,79 грн., яку стягнуто заочним рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 04.04.2025 року. Посилаючись на ст.117 КЗпП України у зв`язку з непроведенням розрахунку при звільненні, просить також стягнути середній заробіток за період з 11.11.2024 року по дату ухвалення рішення суду (станом на 14.04.2025 в сумі 98045,19 грн., а також стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Ухвалою суду від 16.05.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. У встановлений законом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні жодна зі сторін не подала.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просив позовні вимоги задовольнити частково : розмір середнього заробітку зменшити, а в частині стягнення моральної шкоди відмовити у зв`язку з необґрунтованістю. Зазначив, що місто Суми з 06 березня 2024 року віднесено до територій, на якій можливі бойові дії, збільшилася кількість сповіщень про повітряну тривогу, пов`язаних з бомбардуванням, нанесенням ракетних ударів, ударів БПЛА, в тому числі і на території міста. Отже, у зазначений період часу працівники ПАТ «Сумихімпром», більшу частину часу перебували в укриттях, а тому виникали тривалі простої виробничих потужностей товариства. Відповідач вважає, що стягнення з нього значної суми середнього заробітку, що майже втричі більше заборгованості по заробітній платі є несправедливими та може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати іншим працівникам. Крім того, на обґрунтування вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивачем не надано до суду жодного доказу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 провідного економіста з планування допоміжного виробництва в відділі економічного планування та аналізу господарської діяльності. Звільнена 11 листопада 2024 року за наказом № 1642 за власним бажанням (у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору ) за ч.3 ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією наказу (а.с.6,9).

Відповідно до повідомлення сума, що належить до виплати позивачці при звільненні з 11.11.2024 складає 110552,79 грн. Із вказаним повідомленням позивачка ознайомлена під підпис 11.11.2024 року (а.с. 7 зі звороту).

З наданої позивачем довідки про доходи від 11.11.2024 вбачається, що відповідач не виплатив заробітну плату ОСОБА_1 за період з грудня 2023 року по листопад 2024 року в сумі 11055,79 грн. (а.с.4).

В поданій до суду позовній заяві позивач повідомив, що жодних виплат від відповідача йому не надходило.

Відповідно до ст.117 КЗПП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку,але небільш якза шістьмісяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

З наведеної норми вбачається, що визначений ч. 2 ст. 233 строк звернення до суду із позовом повинен обраховуватися з дня отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані йому при звільненні, враховуючи, що з повідомленням позивачка була ознайомлена у день звільнення, перебіг строку звернення до суду розпочався 11.11.2024.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначила, що 02.12.2024 року Зарічним районним судом м.Суми було видано судовий наказ про стягнення наявної заборгованості та середнього заробітку за час затримки за 14 днів, але за заявою ПАТ «Сумихімпром» судовий наказ скасований. В подальшому рішенням суду заборгованість по нарахованій заробітній платі в сумі 110552,79 грн. була стягнута. З листопада 2024 року вона здійснювала догляд за онкохворим батьком, який в квітні 2025 року помер. Тяжка хвороба батька та догляд за ним унеможливило своєчасне звернення суду.

На переконання суду, враховуючи предмет спору, незначний пропуск строку звернення до суду з позовом, доводи позивача щодо поважності причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення такого строку.

На час розгляду справи представником відповідача не надано до суду будь-яких доказів, щодо належного виконання зобов`язань з виплати заробітної плати позивачу, спростування суми заборгованості .

Судом встановлено, що при звільненні в порушення вимогст.116 КЗпПроботодавцем не було проведено виплату усіх належних сум працівникові ОСОБА_1 . Вказана обставина є підставою для застосування до роботодавця заходів, передбаченихстаттею 117 КЗпП: з відповідача необхідно стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому для обчислення розміру середньої заробітної плати суд вважає необхідним взяти до уваги розмір середньої заробітної плати зазначений в довідці, яка надана позивачем.

З копії трудової книжки вбачається, що позивач звільнилась 11 листопада 2024 року, тому час розрахунку середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у даній справі розпочався з 12 листопада 2024 року.

Відповідно до довідки ПАТ «Сумихімпром» від 11.11.2024 середньоденний заробіток позивачки складає 883 грн. 29 коп., середньомісячна заробітна плата 19432,38 грн.(а.с.3 зі звороту).

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає 114827 грн. 70 коп. (883,29 х 130 роб. дні = 114827 грн. 70 коп.) з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Сумихімпром» змінило найменування на Акціонерне товариство «Сумихімпром».

Разом з тим, суд зазначає, що відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Враховуючи компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Виходячи із принципів справедливості та співмірності, враховуючи, що позивачка звернулась із позовом із пропуском строків звернення, а також, що розмір заборгованості по заробітній платі позивача становить 110552,79 грн., за затримку виплати якої відповідач несе відповідальність згідно зі статтею 117 КЗпП України, суд вважає за необхідне визначити до стягнення на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 90000 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було б передбачити.

На думку суду стягнення з відповідача значної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (114827,70 грн) є несправедливим та може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам.

Отже, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача підлягають задоволенню частково, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 90000 грн.

Відповідно до ч. 1ст.237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що відповідачем позивачу у зв`язку з невиплатою заробітної плати була спричинена і моральна шкода: відповідачем було порушено чинне трудове законодавство, що привело до моральних страждань позивача, тому що погіршився його життєвий рівень і нормальні життєві зв`язки. Позивач змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідачем не наведено доводів, які б спростували позицію позивача з приводу заподіяння йому моральної шкоди. Суд вважає, що позовні вимоги позивача у частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню, але частковому.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення). Окрім того, судом враховується пов`язані з цим вимушені зміни в життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Суд враховує тривалість періоду, за який утворилась заборгованість із заробітної плати, розмір цієї заборгованості, тому виходячи з засад розумності та справедливості сума грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом у розмірі 1000 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом за допомогою підсистеми «Електронний суд». Враховуючи положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, що підлягає сплаті у даному випадку зменшується з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн. за вимогою про стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди. Враховуючи часткове задоволення позову у цій частині вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 864,12 грн. (968,96 грн ?89,18 %)

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 546, 549, 551, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути зАкціонерного товариства «Сумихімпром»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12 листопада 2024 року по 12 травня 2025 року в сумі 90000 грн. 00 коп. з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів, а також моральну шкоду в розмірі 1000 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 864 грн. 12 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач:Акціонерне товариство «Сумихімпром», місцезнаходження: вул. Харківська, п/в 12, м.Суми, код ЄДРПОУ 05766356.

Повний текст рішення складений 04 серпня 2025 року.

Суддя О.О. Ніколаєнко