Рішення № 129268972, 01.08.2025, Новоселицький районний суд Чернівецької області

01.08.2025

Справа № 720/3084/24

Провадження № 2/720/193/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

за участю секретаря Факащук А.П.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь суми боргу за договором кредиту, посилаючись на те, що 18 грудня 2023 року між ТОВ «Еко Фін» та відповідачем було укладено договір № 52627017 про надання споживчого кредиту в сумі 3000 гривень з строком користування кредитними коштами на 730 днів, тобто до 16 грудня 2025 року зі сплатою процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду в розмірі 0,01 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 19 вересня 2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 19-09/24, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до ОСОБА_1 .. Протягом дії кредитного договору відповідач систематично не виконував належним чином договірні зобов`язання в частині своєчасного погашення кредиту, у зв`язку з чим допустив прострочену кредитну заборгованість в сумі 26400 гривень. Оскільки, відповідач у добровільному порядку борг не повертає, просив стягнути з нього в примусовому порядку кредитну заборгованість та сплачені судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 гривень.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 18 грудня 2023 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Еко Фін» було укладено договір споживчого кредиту № 52627017. 19 вересня 2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 19-09/24, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до ОСОБА_1 .. Однак, вважає, що ТОВ «Факторинг Партнерс» є неналежним позивачем у вказаній справі, оскільки товариство не довело своє право вимагати від ОСОБА_1 сплатити заборгованість за вказаним кредитним договором та не надав відповідні докази суду. Крім того, вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу розмірі 9000 гривень, оскільки вказана сума є завищеною та необґрунтованою, а також є неспівмірною з витраченим часом та обсягом виконаних робіт. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, 19 вересня 2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 19-09/24, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до ОСОБА_1 .. Факт наявності права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи, тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою всебічного, повного, об`єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з`ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак від нього надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності.

Відповідач та його представник будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 грудня 2023 року між ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою веб-сайту (https://cashtancredit.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, було укладено кредитний договір № 52627017, відповідно до якого останньому надано кредит в сумі 3000 гривень, строком на 730 днів, тобто до 16 грудня 2025 року зі сплатою процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду в розмірі 0,01 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.п. 2.2, 2.3, 2.6 Договору).

Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом з застосування одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) ZTZkNzc3.

Крім того, вказана обставина окрім підписаного договору кредиту підтверджується дослідженою судом інформаційною довідкою № 808/09 від 16 вересня 2024 року про перерахування суми кредиту, відповідно до якої 18 грудня 2023 року ТОВ «Платежі онлайн», здійснило перерахування кредитних коштів в сумі 3000 гривень на платіжну банківську карту відповідачки НОМЕР_1 .

19 вересня 2024 року між ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 19-09/24, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до ОСОБА_1 ..

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору права вимоги вважається відступленими (переданими) первісним кредитором та набути новим кредитором в день належного підписання сторонами акту прийманням-передачі реєстру боржників друкованому (підписаному) вигляді.

В матеріалах справи містяться акти приймання-передачі реєстру боржників в паперовому та електронному вигляді та сам реєстр боржників, із зазначенням відповідача, а також витяг з даного реєстру.

За вказаних обставин, посилання представника відповідача на те, що позивач не набув статусу нового кредитора та не отримало право вимоги за кредитним договором 52627017 від 18 грудня 2023 року до ОСОБА_1 є безпідставним, доказів, які б спростували вказаний факт, суду не надано.

Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, вбачається, що станом на 17 жовтня 2024 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем складає 26400 гривень, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 3000 гривень та заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення права вимоги 23400 гривень.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 12 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 100 ЦПК України.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконує умови договору кредиту і не повернув борг позивачу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи заяву про стягнення судових витрат суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 с. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422 гривень 40копійок .

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, представником позивача разом із поданням позовної заяви, було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 9000 гривень, який міститься як позовній заяві, так і в заявці на надання юридичної допомоги № 65 від 14 серпня 2024 року.

В обґрунтування своєї заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав договір на надання правничої допомоги, заявка на надання юридичної допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року та витяг з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 02 жовтня 2024 року, перелік послуг в якому викладений розрахунок суми судових витратна правничу допомогу в розмірі 9000 гривень.

Згідно з частиною другою статті 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу частин третьої, четвертої статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Частиною п`ятою статті 137ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137ЦПК обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому не співмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

Як зазначено Верховним Судом в постанові від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналізуючи надані представником позивача документи на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд погоджується з аргументами представника відповідача, що такі витрати в сумі 9000 гривень, не відповідають критеріям співмірності.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що подана до суду позовна заява на 4 аркушах є однотипною. Як докази подані документи, які вже знаходилися у позивача при оформленні відповідачем кредиту, а тому адвокат представляючи інтереси позивача у вказаній справі провела обсяг роботи, який не співмірний з заявленими витратами на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд при вирішенні заяви про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу також звертає особливу увагу на складність даної справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, тривалість і кількість судових засідань, які проводились без участі представника позивача, кількість сторін та їх представників.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень, оскільки цей розмір судових витрат є співрозмірним у даній справі, відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 520/9831/19.

На підставі ст.ст. 205, 207, 512, 514, 526, 549, 551, 598, 599, 610, 611, 612, 614, 626, 628, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81,137, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму кредитної заборгованості станом на 17 жовтня 2024 року за кредитним договором № 52627017 від 18 лютого 2023 року, що складає 26400 (двадцять шість тисяч чотириста) гривень, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 3000 гривень та заборгованість за нарахованими відсотками 23400 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.