Ухвала суду № 129268791, 01.08.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11768/24

н/п 2/953/850/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2025 р. м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря Бірукової Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

за участю:

представника позивача Жилко С.Е.,

представника відповідача Водолазького О.М.,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2024 року в провадження Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Харківської міської ради до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 718 769 (сімсот вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 33 коп. за використання земельної ділянки загальною площею 0,1353 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136600:12:051:0024 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021, стягнути витрати зі сплати судового збору у сумі 10 781, 54 грн.

Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київський районний суд м.Харкова від 02 лютого 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

10 червня 2025 року до суду через підсистему електронний суд представником відповідача адвокатом Водолазьким О.М. подано клопотання про повернення справи до стадії підготовчого провадження в якому зазначив, що є необхідність у вирішенні питань, які можливо вирішити лише у підготовчому судовому засіданні, зокрема заявити клопотання про витребування додаткових доказів по справі та відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Київський районний суд м.Харкова від 11 червня 2025 року було задоволено клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження розгляд справи відкладено на 23 червня 2025 року на 13-45 год.

20 червня 2025 року до суду через підсистему електронний суд представником відповідача адвокатом Водолазьким О.М. подано клопотання про витребування доказів, просить витребувати інформацію від Харківської міської ради:

- на підставі яких вихідних даних (коефіцієнтів) проводився розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:12:051:0024;

- на підставі яких нормативно-правових актів формувалися показники для розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:12:051:0024;

- яким чином Харківською міською радою було отримано витяг від 20.09.2024 № HB-9948873452024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:12:051:0024 загальною площею 0,1353 га по АДРЕСА_1 , виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області;

- чи здійснювалась Харківською міською радою перевірка, під час визначення розміру безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів у розмірі орендної плати у сумі 718769,33 грн, на правомірність та обґрунтованість вказаних у витязі від 20.09.2024 № HB-9948873452024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:12:051:0024 загальною площею 0,1353 га по АДРЕСА_1 , даних;

- на підставі яких вихідних даних Харківською міською радою проводився розрахунок коефіцієнтів Км2 (зональний коефіцієнт) та Км3 (локальні фактори) при визначенні розміру безпідставно збережених ОСОБА_1 коштів у розмір орендної плати з орендної плати у сумі 718769,33 грн;

витребувати інформацію від Головного управління Держгеокадастру в Харківській області:

- на підставі яких вихідних даних (коефіцієнтів) проводився розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:12:051:0024;

- на підставі яких нормативно-правових актів формувалися показники для розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:12:051:0024;

- яке програмне забезпечення було використано Головним управлінням держгеокадастру у Харківській області відділ у м. Харкові при формовані витягу із технічної документації з нормативої грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

- чи здійснювалась Головним управлінням держгеокадастру у Харківській області перевірка на відповідність коефіцієнтів вимогам чинного законодавства України після формування в автоматичному режимі витягу від 20.09.2024 № HB-9948873452024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:12:051:0024 загальною площею 0,1353 га по АДРЕСА_1 ;- чи зверталася Харківська міська рада до Головного управління держгеокадастру у Харківській області з метою отримання витягу із технічної документації з нормативої грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що отримана інформація необхідна для перевірки та оцінки вказаних позивачем, як доказу, даних витягу від 20.09.2024 № HB 9948873452024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:12:051:0024.

Згідно частин 1, 2 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Представником відповідача подано клопотання без порушення строків, зазначених у частинах 2 та 3 статті 83 ЦПК України. Однак, зміст клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Так зі змісту клопотання представник відповідача не погоджуючись зі змістом витягу від 20.09.2024 № HB 9948873452024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:12:051:0024, який у нього наявний, просить витребувати інформацію про дату та час звернення позивача для отримання витягу від 20.09.2024 № HB 9948873452024, на підставі яких нормативно-правових актів формувалися показники для розрахунку нормативно грошової оцінки, яке програмне забезпечення було використано Головним управлінням держгеокадастру у Харківській області, чи здійснювалась позивачем перевірка та розрахунок визначення розміру безпідставно збережених коштів відповідачем у розмірі орендної плати у сумі 718769,33 грн, на правомірність та обґрунтованість вказаних у витязі від 20.09.2024 № HB-9948873452024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:12:051:0024 загальною площею 0,1353 га по вул. Фестивальній, 5.

Представника відповідача захисник Водолазький О.М. підтримав подане клопотання.

В судовому засіданні представника позивача Жилко С.Е. заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки його зміст не узгоджується з метою визначеною ст. 84 ЦПК України, не зазначено які саме слід витребувати докази, перелік зазначений представником відповідача не є доказами, а є загально доступною інформацією, не зазначено обставини, які може підтвердити відповідна інформація, або аргументи, які вона може спростувати.

Дослідивши подане клопотання, заслухавши сторони суд враховує таке.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова Вс від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц)

В клопотанні не зазначено обставини, які може підтвердити витребувана інформація яке вона має доказове значення відносно до предмету доказування та аргументи про те, що дана інформація може спростувати, не обґрунтовано які саме докази слід витребувати, не зазначено яке доказове значення може мати дана інформація у якості доказів відносно предмета позовних вимог.

Таким чином, клопотання представника відповідача про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України, належним чином не обґрунтовано, тому дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст клопотання, заслухавши сторони, приймаючи до уваги, що представник відповідача не зазначив, обставини, з приводу витребування саме доказів, а не інформації та як вони можуть спростувати аргументи позивача, суд вважає, що клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Водолазького О.М. про витребування доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення складено 01.08.2025

СУДДЯ: Т.В. Юрлагіна