Рішення № 129266974, 01.08.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3595/25

01 серпня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ в Тернопільській області, позивач) звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Управління, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови старшого держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відділ) від 05.06.2025 ВП №77546225 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуваною постановою протиправно накладено штраф за невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №500/3694/23, яким ГУ ПФУ в Тернопільській області зобов`язано поновити нарахування та виплату з 01.01.2023 ОСОБА_1 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами відповідно до п.п. 4-5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

ГУ ПФУ в Тернопільській області зазначає, що ОСОБА_1 поновлено нарахування та виплату з 01.01.2023 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами. Проте, починаючи з 01.01.2025 здійснюється нарахування пільг ОСОБА_1 на опалювальний період в сумі 831,44 грн щомісячно та в неопалювальний період 542,22 грн щомісячно. ГУ ПФУ в Тернопільській області надіслано відповідний лист щодо надання технічної можливості для виплати коштів нарахованих пільг з 01.01.2025, після надання такої технічної можливості виплату пільг буде проведено в повному обсязі.

Наведене свідчить, що ГУ ПФУ в Тернопільській області у повній мірі та добросовісно виконало рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №500/3694/23 до моменту відкриття виконавчого провадження, а, отже, і відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу.

У зв`язку з такими обставинами позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Одночасно цією ухвалою зобов`язано позивача до 07.07.2025 надати письмові пояснення як розуміти вислів, вказаний у позовній заяві, про "відсутність технічної можливості для виплати коштів нарахованих пільг з 01.01.2025" як причину невиконання рішення суду.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву, відповідач позов не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві відповідач зазначає, що рішення суду виконано боржником не в повному обсязі, а тому 05.06.2025, державним виконавцем прийнято рішення про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн.

В листі ГУ ПФУ в Тернопільській області №828/3.1-25 від 02.04.2025 боржником вказано, що рішення суду виконано, а саме поновлено нарахування та виплату пільг. Проте вже у листі ГУ ПФУ в Тернопільській області №1219/3.1-25 від 19.05.2025 вказано, що з 01.01.2025 здійснюється нарахування пільг ОСОБА_1 на опалювальний період в сумі 831,44 грн щомісячно та в неопалювальний період 542,22 грн щомісячно. Виплата не проводиться. Державному виконавцю не надано підтверджуючих документів проведеного перерахунку, а також не надано жодного обґрунтування неможливості проведення відповідних виплат. Також відсутні будь-які докази того, що боржник дійсно звертався у відповідні органи для надання технічної можливості проведення відповідних дій. Вважає, що під час винесення спірної постанови від 05.06.2025 про накладення штрафу відповідач діяв у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження», оскільки станом на день винесення постанови про накладення штрафу рішення суду не виконане, адже боржником не вжито всіх можливих заходів, спрямованих на виконання рішення суду (а.с.24-26).

Одночасно з відзивом на позов відповідачем надано до суду матеріали виконавчого провадження.

В додаткових поясненнях позивач повідомив, що борг за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 в сумі 4265,59 грн включено в додаткові виплатні відомості на липень 2025 року. Інших пояснень від ГУ ПФУ в Тернопільській області до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у тому числі матеріали виконавчого провадження, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Тернопільським окружним адміністративним судом 28.11.2023 видано виконавчий лист у справі №500/3694/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якого зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області поновити нарахування та виплату з 01.01.2023 ОСОБА_1 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами відповідно до п.п. 4-5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На підставі заяви стягувача державним виконавцем Відділу 19.03.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77546225 з виконання виконавчого листа №500/3694/23, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 28.11.2023. У цій постанові встановлено боржнику строк виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.8 зворот, 30).

Листом № 1900-0802-5/15904 від 01.04.2025 позивач повідомив Відділ про виконання рішення та поновлення нарахування та виплати ОСОБА_1 пільги у розмірі 50% знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами (а.с.7 зворот).

Вимогою державного виконавця №6680/03.1-25 від 08.05.2025 зобов`язано повторно надати вичерпну інформацію про виконання виконавчого листа №500/3694/23 від 28.11.2023, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поновити нарахування та виплату з 01.01.2023 ОСОБА_1 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами відповідно до п.п. 4-5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із врахуванням заяви ОСОБА_1 від 04.05.2025 (а.с.5, 32).

19.05.2025 боржник листом повідомив державного виконавця, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено нарахування та виплату з 01.01.2023 пільги у розмірі 50% знижки прати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами. З 01.01.2025 здійснюється нарахування пільг ОСОБА_1 на опалювальний період в сумі 831,44 грн щомісячно та в неопалювальний період 542,22 грн щомісячно. Після надання технічної можливості виплату коштів нарахованих пільг з 01.01.2025 буде проведено в повному обсязі (а.с.7).

Після отримання цього листа, 05.06.2025 старшим державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/3694/23 від 28.11.2023, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом накладено на боржника Головне управління штраф у розмірі 5100 грн (а.с.10 зворот).

Не погоджуючись із постановою державного виконавця про накладення штрафу, позивач у межах строку, визначеного статтею 287 КАС України, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закон №1404-VIII).

Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій частина восьма статті 19 цього ж Закону).

Предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури виконання судового рішення, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання у встановлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.

Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об`єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України застосовуються судом при вирішенні даної справи.

Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності підстав для відповідальності позивача як боржника у виконавчому провадженні №77546225, суд враховує, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №500/3694/23, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2023 залишено без змін, зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області поновити нарахування та виплату з 01.01.2023 ОСОБА_1 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами відповідно до п.п. 4-5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зі змісту позовної заяви та наданих позивачем відповідей судом встановлено, що ОСОБА_1 поновлено нарахування та виплату з 01.01.2023 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З 01.01.2025 позивачем здійснюється лише нарахування пільг ОСОБА_1 на опалювальний період в сумі 831,44 грн щомісячно та в неопалювальний період 542,22 грн щомісячно, однак виплата таких нарахувань позивачем не здійснюється. Причиною не виплати таких пільг зазначено через технічні причини та після надання технічної можливості виплати коштів нарахованих пільг з 01.01.2025 позивачем буде проведено в повному обсязі. Однак жодних відомостей та наведення конкретних причин технічної неможливості здійснювати виплату нарахованих пільг, які призначені на виконання рішення суду позивачем не надано. Також відсутні будь-які докази того, що боржник дійсно звертався у відповідні органи для надання технічної можливості проведення відповідних дій. При цьому ГУ ПФУ в Тернопільській області не вказало на жодні зміни умов (підстав) нарахування та виплату з 01.01.2025 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Гоцко М.М.

Отож, ГУ ПФУ в Тернопільській області без всяких обґрунтованих на це підстав припинило таку виплату та півроку (з моменту припинення виплати та до накладення штрафу відповідачем) не вчиняло жодних дій для усунення причин невиплати пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами ОСОБА_1 , які, за поясненнями позивача, перешкоджали виконанню рішення суду.

Зі змісту додаткових пояснень вбачається, що борг за період з 01.01.2025 по 30.06.2025 в сумі 4265,59 грн включено в додаткові виплатні відомості на липень 2025 року, що є ще одним беззаперечним доказом невиконання рішення суду станом на дату винесення державним виконавцем Відділу оскаржуваної постанови від 05.06.2025 про застосування штрафу та, можливо, зумовило подальше фактичне виконання судового рішення у повному обсязі.

Отже, станом на дату винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні, а доказів протилежного позивачем не надано.

Слід відмітити, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду та вимог державного виконавця. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

На переконання суду, позивач не вжив усіх передбачених чинним законодавством можливих дій для забезпечення виконання судового рішення, а саме по відновленню ОСОБА_1 виплати з 01.01.2025 пільги у розмірі 50 відсотків знижки плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальними послугами.

Таким чином, встановлені судом обставини станом на дату ухвалення цього судового рішення, свідчать про невиконання боржником судового рішення без поважних причин, що позбавляє право особи як стягувача на належні пільги.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як визначено частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми означають, що позивач повинен довести, яким чином суб`єктом владних повноважень (у даному випадку державним виконавцем) порушено його права під час здійснення заходів примусового характеру. У свою чергу, відповідач має обов`язок довести, що його рішення чи дії прийняті (вчинені) у межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством.

За такого правового врегулювання та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що державний виконавець на час винесення постанови про накладення штрафу діяв з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та у межах наданих йому повноважень, а тому оскаржувана постанова від 05.06.2025 ВП №77546225 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 гривень є правомірною та скасуванню не підлягає.

За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Грюнвальдська, 11, місто Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів десяти днів з дня його складення.

У зв`язку з тим, що закінчення строку для ухвалення судового рішення, визначеного статтею 287 КАС України, припало на період відпустки головуючого судді (з 14.07.2025 по 31.07.2025), то повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день судді після закінчення відпустки 01 серпня 2025 року.

СуддяЧепенюк О.В.