Рішення № 129261977, 01.08.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9653/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Заяць А.В.,

представника позивача Лешанич Л.В.,

представника відповідача Олексій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Лешанич Леся Вікторівна, до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Лешанич Л.В., звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, згідно з яким просить скасувати постанову серії ЕГА №1804425 від 25.06.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позовну заяву представник позивача мотивує тим, що 25.06.2025 поліцейським відділу поліції №1 (с. Оноківці) Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Мусійовським Є.В. було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за результатами якого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1804425, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Із змісту вказаної постанови вбачається, що 25.06.2025 у с. Ярок на вул. Центральній, ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про факт крадіжки, хоча насправді такого факту не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Зауважує, що ОСОБА_1 є невинуватою, оскільки суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, який у її діях був відсутній. Позивач не вчинила жодного правопорушення. Постанову було складено поліцейським без урахування її зауважень та конкретної обстановки. Крім того, поліцейський не встановив очевидців події та не зафіксував їхніх пояснень.

Представник позивача наголошує, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу, при цьому особа точно, достовірно знає, що здійснений нею виклик відповідних служб є неправдивим, тим самим усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій. Зазначене усвідомлення має бути доведеним, лише тоді можливо винести постанову за ст. 183 КУпАП. Не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт виклику поліції.

Вказує, що оскаржувана постанова містить лише загальне посилання на об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, без зазначення конкретних обставин у справі, доказів, зокрема, показання свідків, записів технічних приладів, тощо, на підставі яких працівником поліції було зроблено висновок про вчинення позивачкою інкримінованого їй правопорушення. Разом з тим, саме лише посилання в оскаржуваній постанові на порушення ОСОБА_1 вимог ст. 183 КУпАП, як доказ, до уваги не може братися, так як постанова є лише формою фіксації правопорушення, а не доказом його вчинення.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов з додатками, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що ГУНП в Закарпатській області не визнає позов ОСОБА_1 в повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2025 ОСОБА_1 здійснила повідомлення на спеціальну лінію 102 та повідомила про факт здійснення крадіжки, однак по прибутті працівників поліції на місце вчинення правопорушення ними було опитано членів сім`ї позивача та осіб, які знаходилися на місці події, здійснено огляд місця події, в ході встановлення обставин даний факт не був підтверджений, що підтверджується копією відеофіксації з місця вчинення правопорушення.

Постановою серії ЕГА №1804425 від 25.06.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Вказує, що із встановлених обставин справи поліцейським було встановлено, що повідомлена інформація є неправдивою, а позивач жодним доказом не спростувала цей висновок. Також позивачем не надані дані, які б свідчили про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших не передбачених законом дій, які б порушували її права, інтереси або створювали загрозу його здоров`ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.

Отже, поліцейським ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Мусійовським Є.В. було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого складено постанову серії ЕАГ №1804425 від 25.06.2025 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП.

Повідомляє, що на місці вчинення адміністративного правопорушення поліцейським ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Мусійовським Є.В. було здійснено відеофіксацію події, що в розумінні ст. 251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Звертає увагу, що постанова серії ЕАГ №1804425 від 25.06.2025 складена відповідачем відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Зазначає, що поліцейський ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержант поліції Мусійовський Є.В. при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв розсудливо та пропорційно, оскаржувана постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства і з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано було рішення про накладення штрафу, а тому підстав для її скасування не вбачається.

14.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, долучених до відзиву на позовну заяву, у діях ОСОБА_1 був відсутній прямий умисел, що є ключовим складовим елементом суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП. Відтак, з огляду на відсутність належних доказів допущення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 183 КУпАП, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є неправомірним. Враховуючи викладене, просить задовольнити у повному обсязі позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просить позов задовольнити. Пояснила, що відповідачем не доведено, що особа, яка зверталася до поліції, завідомо знала, що події не було. Зазначила, що відсутній склад правопорушення.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов, просить відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що працівником поліції було опитано саму заявницю та її родичів, оглянуто місце події і встановлено про відсутність крадіжки. Зазначив, що позивач знала, що виклик поліції був неправомірним.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 8 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначенихстаттею 263цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1804425 від 25.06.2025, винесеною поліцейським відділу поліції №1 (с. Оноківці) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області сержантом поліції Мусійовським Є.В., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн за те, що як зазначено у тексті постанови, 25.06.2025, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Ярок, вул. Центральна, б/н, вона здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб поліції, а саме повідомила про факт крадіжки, хоча насправді такого факту не було.

Не погодившись із вказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення, позивач оскаржила її до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст. 252 КУпАП визначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Стаття 183 КУпАП передбачає, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень ст. 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ЕГА №1804425 від 25.06.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, відповідачем зазначено, що позивач здійснила завідомо неправдивий виклик спеціальних служб поліції, а саме повідомила про факт крадіжки, хоча насправді такого факту не було.

Ці обставини відповідач ототожнив із здійсненням позивачем завідомо неправдивого виклику поліції.

Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення позивачем завідомо неправдивого виклику поліції 25.06.2025 матеріали справи не містять.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що оскаржувана постанова не містить посилання на докази, на підставі яких ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у ній не зазначено доказів на підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення, а також факту наявності у позивача прямого умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику працівників поліції.

Поряд з цим постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою його об`єктивної сторони. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 та від 29 квітня 2020 року у справі №161/5372/17.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

За приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Судом оглянуто відеозаписи, які долучено відповідачем до відзиву, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 , надаючи пояснення працівнику поліції, повідомила про факт крадіжки, який мав місце увечері, а також уночі, а саме, коли вона вийшла з будинку, то побачила два автомобілі і двох осіб, які викрали речі і відвезли їх.

На думку суду, зазначені відеозаписи не вказують на наявність у діях позивача прямого умислу на вчинення інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Суд зазначає, що для встановлення у діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, він повинен викликати представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. При цьому такі дії правопорушника мають бути вчинені з прямим умислом, тобто, повідомляючи певну інформацію та викликаючи дану службу, він повинен усвідомлювати, що вона є неправдивою, і бажати даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Разом з тим, у спірних правовідносинах виклик поліції позивачем не може вважатися завідомо неправдивим викликом поліції та не може бути кваліфіковано за ст. 183 КУпАП.

Водночас, навіть у випадку, коли особа звертається із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без з`ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, матеріали справи не містять, а також не містять доказів наявності ознак суб`єктивної сторони правопорушення, а саме: прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, тому постанова серії ЕГА №1804425 від 25.06.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 183 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 грн підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з приписів ст. 139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.07.2025, якою прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за даним позовом, позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ч. 1 ст. 133 КАС України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Виходячи з наведеного, на користь держави слід стягнути судовий збір за подання позову в розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Керуючись ст. 2, 9, 76, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 271, 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1804425 від 25.06.2025, винесену поліцейським відділу поліції №1 (с. Оноківці) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області сержантом поліції Мусійовським Є.В., згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь держави судовий збір за подання позову в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначенихчастиною другоюстатті 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтею 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 40108913, місцезнаходження: вул. Ференца Ракоці, 13, м. Ужгород, Закарпатська область.

Дата складення повного рішення суду 01 серпня 2025 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик