Рішення № 129251936, 31.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13329/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ» до Одеської митниці про визнання противоправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500090/2024/000026/1 від 01.11.2024, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500090/2024/000026/1 від 01.11.2024.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач зазначив, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують визначення митної вартості наданих для митного оформлення товарів відповідно до законодавства України. Отже, позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів основним методом - за ціною договору.

(б) Позиція відповідача

20.05.2025 від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник звернув увагу, що оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

При цьому, у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

(в) Відповідь на відзив

22.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник просив задовольнити заявлений адміністративний позов з підстав, які викладені у позовній заяві.

(г) Заперечення на відповідь на відзив

29.05.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.

ІІІ. Процедура та рух справи

05.05.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

Позивачем разом із продавцем компанією «E Stone Seramik Dis Ticaret Anonim Sirketi» (Туреччина) було погоджено поставку товару (плитка керамічна (з керамограніту) оздоблювальна для мостіння і покриття підлоги, печей, камінів або стін з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мас.%) на територію України згідно контракту від 13.08.2024 року № 13082024.

Разом з митною декларацією від 31.10.2024 року № 24UA500090011309U7 позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані документи: 1. (код 0003) Сертифікат якості б/н від 14.10.2024; 2. (код 0380) Рахунок-фактуру (інвойси) № EST2024000000160 від 04.10.2024; 3. (код 0725) Коносаменти № AKKALI24021431 від 24.10.2024 та № SUP245002066 від 17.10.2024; 4. (код 0861) Сертифікат про походження товару № С 1080486 від 24.10.2024; 5. (код 3000) Е-Фактури № EST2024000000160 від 14.10.2024; № QF32024000002831 від 11.10.2024; № SF32024000003837 від 09.10.2024; № SF32024000003838 від 09.10.2024; 6. (код 3004) Рахунок-фактуру про надання транспортних послуг № 047650 від 28.10.2024; 7. (код 3007) Довідку про транспортні витрати № 6114 від 28.10.2024; 8. (код 3014) Прайс-лист від постачальника б/н від 01.10.2024; 9. (код 4100) Зовнішньоекономічний договір № 13082024 від 13.08.2024; 10. (код 4103) Додаток № 1 від 15.08.2024 до контракту; 11. (код 4207) Договір про надання брокерських послуг № 2608/24 від 26.08.2024; 12. (код 4301) Договір про перевезення № 1918-Т/24 від 09.10.2024; Протокол узгодж. розбіжн. до Договору № 1918-Т/24 від 09.10.2024; 13. (код 9000) Комерційну пропозицію від 30.09.2024; 14. (код 9610) Копія митної декларації країни відправлення № 24351900EX00181405 від 14.10.2024.

01.11.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500090/2024/000026/1, у п. 33 якого зазначено:

- до митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення від 14.10.2024 № 24351900EX00181405, в якій зазначений інший транспортний засіб в країні відправлення та інші номера Е-фактур, ніж зазначений у графах 21 та 44 ЕМД;

- у поданому до митного оформлення коносаменті від 24.10.2024 № AKKALI24021431 вказано «freight prepaid», при цьому не надані документи, що підтверджують сплату за транспортування;

- у поданому до митного оформлення коносаменті від 17.10.2024 № SUP245002066 вказано «freight collect», при цьому не надані документи, що підтверджують сплату за вантажний збір та транспортування;

- відсутні документи та рахунки що підтверджують взаємовідносини між відправником SUPPLY LOJISTIK ANONIM SIRKETI, зазначеним в коносаменті від 24.10.2024 № AKKALI24021431, як з третьою особою, пов`язаною з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2024/000166: згідно ст. 55 МКУ від 13.03.2012 р. № 449б-VІ винесено рішення про коригування митної вартості від 01.11.2024 № UA500090/2024/000026/1. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку, визначеному главою 4 МКУ. Декларанту роз`яснено права викладені: у п. 3 ст. 52, ст. 55 МКУ - щодо випуску товару у вільний обіг за умови надання гарантії відповідно до розділу X МКУ; у главі 4 МКУ - щодо оскарження рішення про коригування митної вартості у митному органі вищого рівня або у суді.

V. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі № 815/5791/17.

Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні про те, що до митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення від 14.10.2024 року № 24351900EX00181405, в якій зазначений інший транспортний засіб в країні відправлення та інші номера Е-фактур, ніж зазначений у графах 21 та 44 ЕМД, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення не зазначена у ч. 2 ст. 53 МКУ, як обов`язковий документ, який підтверджує заявлену митну вартість.

Суд погоджується з позивачем, що E-Fatura це електронний рахунок-фактура, який використовується в Туреччині для документування комерційних транзакцій. Вона проходить через електронну систему, що забезпечує її верифікацію та підтвердження податковими органами. Після того, як E-Fatura була створена і відправлена, її зміст не може бути змінений без створення нової версії. Це забезпечує цілісність даних і запобігає підробкам. У контексті експорту з Туреччини, E-Fatura служить підтвердженням вартості товарів, а також документує умови поставки і відповідність товарів митним вимогам.

Таким чином, E-Fatura від 14.10.2024 року № 24243160110886038443966/1 зазначена у графі 44 митної декларації країни відправлення від 14.10.2024 року № 24351900EX00181405 містить інформацію, призначену для турецьких митних органів.

Отже, цифрові значення № 24243160110886038443966/1, вказані в 44 графі митної декларації країни відправлення, означають номер експортної транзакції і не стосуються митної вартості товарів та не можуть вважатися розбіжностями в числових значеннях заявленої митної вартості товарів.

Щодо зауважень митного органу про не надання документів, що підтверджують сплату за вантажний збір та транспортування, то вказує на наступне.

Згідно з умовами Договору № 1918-Т/24 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення в контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 09.10.2024 року та Протоколу Узгодження Розбіжностей від 09.10.2024 до Договору № 1918-Т/24 від 09.10.2024 Експедитор (ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК»): 3.1.2. Укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. А також має право укладати договори з брокерськими компаніями, щодо послуг митного оформлення вантажів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов`язкові платежі за рахунок коштів Клієнта».

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що експедитор може підбирати найкращих постачальників послуг, які відповідають вимогам конкретної логістичної операції, зокрема, за ціною, термінами доставки та іншими критеріями надійності.

При цьому, всі фінансові розрахунки між ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» та іншими особами, а також будь-які домовленості щодо ціноутворення та термінів оплати не стосуються ТОВ «ЄВРОСТОУН КИЇВ», оскільки це є внутрішньою господарською діяльністю ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» та стосуються виключно компетенції та відповідальності ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК».

Також, фінансова діяльність ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» є комерційною інформацією і підпадає під визначення комерційної таємниці, що захищається законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що вказана партія товару поставлялась на умовах згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010» FOB TR Ізмір, що підтверджується даними інвойсу, копією декларації країни відправлення та комерційною пропозицією.

Базис поставки FOB, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010», визначає, що на умовах FOB поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Враховуючи умови поставки FOB TR Ізмір, декларантом на підтвердження числових значень складової митної вартості - транспортування у сумі 199 291,36 грн. надано: договір перевезення № 1918-Т/24 від 09.10.2024, укладений Позивачем з ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК»; протокол узгодж. розбіжн. до Договору № 1918-Т/24 від 09.10.2024; довідку про транспортні витрати ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» № 6114 від 28.10.2024 на суму 199 291,36 грн. (без ПДВ) та рахунок ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» № 047650 від 28.10.2024, якими повністю підтверджується така складова заявленої митної вартості, як транспортування товару до пункту пропуску «Чорноморський морський порт», зокрема: «Компенсація перевезення морським транспортом Izmir-Chornomorsk» - 197 638,84 грн. та «Плата експедитору за межами України» - 1 652,52 грн., що в загальному складає 199 291,36 грн.

Таким чином, вказані обставини не впливають на визначення митної вартості поставлених товарів, а відтак не можуть бути підставою для її коригування.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні на джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 2422,40 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500090/2024/000026/1 від 01.11.2024.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два), 40 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОУН КИЇВ», адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, код ЄДРПОУ 45152354.

Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 44005631.

Суддя Оксана БОЙКО