Рішення № 129251911, 31.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4517/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 254 197,83 грн., вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

Позивач, Головне управління ДПС в Миколаївській області, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 254 197,83 грн. на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 111 179,80 грн.; орендної плати у розмірі 143 018,03 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Відповідач перебуває на обліку як платник податків у позивача. Позивач зазначає, що податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 254 197,83 грн. У зв`язку із непогашенням податкового боргу відповідачем позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

(б) Позиція Відповідача

26.03.2025 від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник звернув увагу, що позивачем не надано доказів направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 0332397-2407-1552-UA48060090000097375, тому зазначена у вказаному ППР сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 111 179,80 грн. не є узгодженою в розумінні вимог ПК України та не може бути стягнута як податковий борг. Позивачем заявлена до стягнення сума орендної плати в розмірі 143 018,03 грн., нарахована згідно податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 1090512-2411-1423-UA48060090000097375 за період 2024 рік по строку сплати 10.08.2024. Водночас, матеріали справи не містять вказаного податкового повідомлення-рішення, натомість позивачем додано до позовної заяви лише корінець цього податкового повідомлення-рішення, тому позивачем не доведено виникнення у відповідача податкового боргу на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 № 1090512-2411-1423-UA48060090000097375.

ІІІ. Процедура та рух справи

24.02.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

ОСОБА_1 відповідно до приписів Податкового кодексу України є платником податків.

Податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить в загальному 254 197,83 грн., а саме по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 111 179,80 грн. та по орендній платі у сумі 143 018,03 грн.

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті нарахування по податковому повідомленню-рішенню від 08.05.2024 № 0332397-2407-1552-UA48060090000097375 за період 2023 рік у сумі 111 179,80 грн.

Заборгованість по орендній платі з фізичних осіб виникла в результаті нарахування по податковому повідомленню-рішенню від 17.04.2024 № 1090512-2411-1423-UA48060090000097375 за період 2024 рік у сумі 143 018,03 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем заборгованості податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0005147-1306-1429 від 13.07.2023, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача. Конверт із вказаним вкладенням повернувся на адресу позивача, про що складена довідка: за закінченням терміну зберігання.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Суд встановив, що у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» № 0005147-1306-1429 від 13.07.2023 року на суму 81 195,24 грн., яка направлена рекомендованим листом на податкову адресу відповідача та була повернута адресату за закінченням терміну зберігання, про що складена довідка.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що за змістом вказаних правових норм, зверненню контролюючого органу до суду щодо стягнення сум податкового боргу передують певні досудові процедури, які направлені на спонукання платника податків самостійно сплатити податковий борг. До таких процедур, поміж іншим, віднесено направлення такому платнику податків податкової вимоги, з дня надіслання якої починає свій перебіг тридцяти денний термін та зі спливом цього строку у контролюючого органу з`являється право на звернення до суду за стягненням сум податкового боргу.

Посилання представника відповідача в спростування підстав позову, що позивачем не доведено виникнення боргу на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.04.2024 року № 1090512-2411-1423-UA48060090000097375, яке відсутнє в матеріалах справи, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до положень п. 3 та п. 4 Розділу III «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254, дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється: 1) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків або її законним представником) - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку (на обох примірниках, а при врученні податкових повідомлень-рішень форм «Ф» та «МПЗФ» - на корінці податкового повідомлення-рішення); 2) працівником структурного підрозділу контролюючого органу, якій склав це податкове повідомлення-рішення,- у разі надіслання податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкових повідомлень-рішень форм «Ф» та «МПЗФ» - до корінця податкового повідомлення-рішення).

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 року № 1090512-2411-1423-UA48060090000097375 поштою надсилалося на податкову адресу відповідача та було повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання, про що складена довідка.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з п. 42.3 ст. 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів повідомлення контролюючого органу про зміну своєї податкової адреси.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність доказів направлення податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 року № 0332397-2407-1552-UA48060090000097375, тому зазначена у ньому сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 111 179.80 грн. не є узгодженою в розумінні вимог ПК України та не може бути стягнута як податковий борг, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 року № 0332397-2407-1552-UA48060090000097375 поштою надсилалося на податкову адресу відповідача та було повернуто позивачу за закінченням терміну зберігання, про що складена довідка від 05.06.2024 року.

Посилання представника відповідача в спростування підстав позову, що позивачем надано до матеріалів справи наліпку на конверт з друкованим текстом «Калашнік О.О. ППР № 43 від 15.05.24», що не свідчить про направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 року № 0332397-2407-1552-UA48060090000097375, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки вказаний напис міститься в графі «Найменування адресата», що не може спростовувати факт надсилання саме ППР від 08.05.2024 року № 0332397-2407-1552-UA48060090000097375 на податкову адресу відповідача.

Суд враховує, що матеріали справи не місять доказів щодо наявності іншого податкового боргу у відповідача або доказів донарахування інших податкових зобов`язань відповідачу, зокрема на підставі ППР № 43 від 15.05.24.

Таким чином, суд вважає вказану позицію відповідача не доведеною.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначав, що «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Суд встановив, що на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення податкової заборгованості, а тому позовні вимоги належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки суд не залучав свідків та призначав проведення експертизи з відповідача судові витрати не стягуються.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 2, 139, 243-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 254 197,83 грн. на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 111 179,80 грн. та з орендної плати у розмірі 143 018,03 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Головне управління ДПС в Миколаївській області, адреса: 54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, буд. 6, код ЄДРПОУ: 44104027.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Оксана БОЙКО