Ухвала суду № 129251447, 31.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

31 липня 2025 р.№ 640/17774/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величко А.В., розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаКомунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вул. Дегтярівська, 31корп2, м. Київ, 03057, провизнання протиправними та скасування припису від 06.12.2018 року № 1817848 і рішення, викладеного у формі доручення від 03.09.2019 року № ОСМ/5024, в частині здійснення демонтажу,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX матеріали адміністративної справи №640/17774/19 скеровано за належністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

До Миколаївського окружного адміністративного суду справа №640/17774/19 надійшла 02.04.2025 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025 року, справу №640/17774/19 передано на розгляд судді Величку А.В.

Ухвалою від 07.04.2025 року суд прийняв до провадження адміністративну справу №640/17774/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

16.04.2025 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, комунального підприємства "Київблагоустрій" надійшла заява, в якій він просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

Вирішуючи заяву представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі №640/17774/19, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 КАС України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 і 4 ст. 123 цього Кодексу

Строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і впорядкованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Причина пропуску процесуального строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: - це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо неможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; - це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; - ця причина виникла протягом строку, який пропущено; - ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.

У контексті цього слід звернути увагу на правову позицію, висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, від 09.10.2024 у справі № 520/27195/23, суди зазначили, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

Відповідно до п. 20.2.1. Правил благоустрою міста Києва редакції на момент вчинення дій, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, у разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Позовна заява не містить жодних обґрунтувань поважності причин такого пропуску.

Однак, позовна заява підписана лише 16.09.2019, тоді як припис винесено 06.12.2018 року, а тому процесуальні строки встановлені ч. 2 ст. 122 КАС України позивачем не дотримані.

Позивач не був позбавлений ані права, ані можливості звернутись до суду за захистом своїх прав не порушуючи встановлені законом строки, однак через небажання реалізовувати свої процесуальні права в повній мірі та пасивну поведінку звернувся до суду з пропущенням строку, тоді як датою виникнення спірних правовідносин є дата винесення (отримання) припису - 06.12.2018.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду, без будь-яких переконливих обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами Позивачем не наведено та не доведено вбачаються правові підстави залишення позовної заяви без розгляду з підстав передбачених п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 КАС, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування припису від 06.12.2018 року № 1817848 і рішення, викладеного у формі доручення від 03.09.2019 року № ОСМ/5024, в частині здійснення демонтажу - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Суддя А.В. Величко