Рішення № 129251089, 31.07.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2025 рокусправа № 380/24072/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі відповідач), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №339956, винесений 07.06.2024 відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) інспектором ВРПП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Глущаком Андрієм Володимировичем;

- визнати протиправним рішення керівника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про взяття ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на профілактичний облік кривдників та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області зняти ОСОБА_1 з профілактичного обліку кривдників;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області повернути ОСОБА_1 нарізну зброю Ruger American №691006613 (кал. 7,62 X39) та гладкоствольну зброю ТОЗ-34 серії НОМЕР_2 (кал.12), що належить йому на праві власності.

В обґрунтування позову зазначив, що інспектором ВРПП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Глущаком Андрієм Володимировичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №898207 про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання в с. Коропець Золочівського р-ну Львівської обл., вчинив стосовно своєї тітки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме висловлювався нецензурною лайкою, ображав честь та гідність. Зважаючи на це, уповноваженою особою винесено терміновий заборонний припис серії АА №339956 щодо нього у зв`язку із вчиненням домашнього насильства відносно тітки. Констатує, що працівником поліції проведено оцінку ризиків вчинення насильства позивачем та визначено його рівень - низький. Наголосив, що постановою Львівського апеляційного суду від 23.08.2024 у справі № 445/1390/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача за ч. 1 ст. 173-3 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вважаючи винесений терміновий заборонний припис від 07.06.2024 серії АА №339956 протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу запропоновано надати засвідчені копії припису серії АА №339956 від 07.06.2024 та усі документи, які були взяті до уваги при винесенні спірного термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних документів процесуального характеру від нього на адресу суду не надходило. Про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення тексту ухвали в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду». Також не надав копії витребуваних документів.

За змістом ч. 6 ст. 162 та ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 19.12.2024 у задоволенні клопотання представниці позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

10.01.2025 представниця позивача подала заяву про збільшення розміру позовних вимог щодо повернення нарізної зброї Ruger American №691006613 (кал. 7,62 X39) та гладкоствольної зброї ТОЗ-34 серії НОМЕР_2 (кал.12), що належать позивачу на праві власності. Заяву мотивує тим, що листом від 04.12.2024 №106913-2024 Золочівський РВП ГУНП у Львівській області повідомив, що позивач перебуває на профілактичному обліку як «кривдник». З огляду на зазначене, зброя буде повернута після закінчення терміну перебування ОСОБА_1 на профілактичному обліку.

Ухвалою суду від 16.01.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог в адміністративній справі №380/24072/24.

Ухвалою суду від 17.01.2025 у задоволенні клопотання представниці позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 07.06.2024 інспектором ВРПП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Глущаком Андрієм Володимировичем складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №339956, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно тітки ОСОБА_3 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, ображав честь та гідність.

Цим заборонним приписом застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Суд звертає увагу, що з наявного в матеріалах документа неможливо визначити строк дії припису.

На підставі винесеного термінового заборонного припису стосовно кривдника АА №339956 ОСОБА_1 поставлений на профілактичний облік у Золочівському РВП ГУНП у Львівській області та віднесений до категорії «Кривдник», про що внесені відомості до інформаційної підсистеми «Облік кривдника» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», що підтверджується журналом реєстрації осіб, які перебувають на профілактичному обліку за вчинення домашнього насильства, Золочівського ВП ГУНП у Львівській області від 01.01.2024 3480/55/06-24.

Суд зазначає, що винесенню оскаржуваного припису передувало складання форми оцінки ризиків.

Відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства позивачем відносно тітки, інспектором поліції надано відповіді «так» на запитання №26, та відповідь «без відповіді/невідомо» на запитання №14, а на запитання №21 зазначено дві відповіді «ні» та «без відповіді/невідомо».

Інспектором ВРПП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Глущаком Андрієм Володимировичем винесено протокол про адміністративне правопорушення серії АА №339956 від 07.06.2024, за змістом якого 07.06.2024 о 19 год. 15 хв. за місцем проживання: с. Коропець, Золочівський р-н, Львівська обл., ОСОБА_1 учинив стосовно своєї тітки домашнє насильство, а саме: висловлювався нецензурними лайкою, ображав честь та гідність, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Львівського апеляційного суду від 23.08.2024 у справі № 445/1390/24 поновлено захиснику Юхименко Руслані Ігорівні строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу захисника Юхименко Руслани Іванівни задоволено. Постанову судді Золочівського районного суду Львівської області від 18.07.2024 щодо ОСОБА_1 скасовано. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

06.11.2024 представниця позивача звернулася до Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з адвокатським запитом щодо надання інформації, на якій правовій підставі зброя Ruger American №691006613 (калібр 7,62 X39 ) та гладкоствольна зброя ТОЗ-34 серії НОМЕР_2 (калібр 12) перебуває на тимчасовому зберіганні у Золочівському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та документів, які підтверджують факт вилучення її у визначеному законом порядку.

Листом від 13.11.2024 №85415-2024 Золочівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області повідомив, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належить анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством. Зазначив, що підставою для поставлення кривдника на профілактичний облік є складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції.

20.11.2024 представниця позивача звернулася до Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з адвокатським запитом щодо надання копії рішення керівника Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про взяття ОСОБА_1 на профілактичний облік за результатами матеріалів, які стали підставою для взяття його на облік, та витягу з журналу реєстрації осіб, які перебувають на профілактичному обліку за вчинення домашнього насильства з усіма відомостями про перебування ОСОБА_1 на профілактичному обліку.

29.11.2024 позивач подав заяву до Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо повернення зброї, що є його власністю, яка була здана на тимчасове зберігання до Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Листом від 04.12.2024 Золочівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області повідомив, що зброя буде повернута після закінчення терміну перебування на профілактичному обліку «кривдника».

Вважаючи терміновий заборонний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із прийняттям термінового заборонного припису щодо вчинення насильства позивачем стосовно своєї тітки.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства унормовані Законом України від 07.12.2017 №2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон №2229-VIII).

Положення ч.1 ст.1 Закону №2229-VIII містять такі визначення понять:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3);

- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6);

- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п.8);

- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п.16).

За змістом ч.3 ст.3 Закону №2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

За правилами ст. 24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

За змістом ч. 1, 2, 4, 5, 6, 9, 11 ст. 25 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 № 654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - порядок №654).

Відповідно до п. 1 розділу І порядку № 654 цей Порядок визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено розділом ІІ порядку № 654.

За правилами п. 6, 7 порядку № 654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.

Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.

У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.

Пунктами 10, 11 порядку № 654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:

у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;

у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень);

у рядку «згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;

у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));

у рядку «чи притягався (лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;

у рядку «у зв`язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;

у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;

у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз`яснено положення ст. 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов`язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;

у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, ім`я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;

у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних» - підпис, прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (її представника);

у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, ім`я та по батькові кривдника;

у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка (ів) (у разі наявності).

Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 №369/180 (далі порядок №369/180), згідно п. 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Відповідно до п. 1, 2, 3 порядку №369/180 оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Відповідно Додатку до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (п.1 розділу ІІ) заповнюється Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Аналіз наведених норм вказує на те, що під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Відповідно до п. 2, 3 розділу ІІ порядку № 369/180 за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді» / «невідомо» (додаток 1 до порядку №369/180).

Згідно з п. 6 порядку № 369/180 дві відповіді «Так» на запитання з № 1 - 6 та на будь-яку кількість запитань з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1 - 6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7 - 27 або жодної відповіді на запитання з № 1 - 6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1 - 6 та не більше ніж шість запитань з № 7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді / Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Пунктом 7 порядку № 369/180 визначено, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно з положеннями чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з`ясувати обставин конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

З вищенаведених правових норм випливає, що результат оцінки ризиків передує винесенню термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Так, за результатами складення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено низький рівень небезпеки. При визначенні низького рівня небезпеки інспектором поліції враховано положення порядку №369/180.

Суд акцентує на тому, що п. 6 порядку № 369/180 визначено встановлення низького рівня небезпеки за умови надання поліцейським відповіді «Так» на одне запитання з № 1 - 6 та не більше ніж шість запитань з № 7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27.

З наявної у матеріалах справи форми оцінки ризиків стосовно тітки позивача суд установив, що блок запитань від №1 до №27 містить відповідь «Ні», крім запитання №26 (кривдник виганяв постраждалу особу або дітей з місця проживання, погрожував такими діями?), де зазначено відповідь «Так». При цьому суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували цю обставину, зокрема пояснення постраждалої особи до форми оцінки ризиків домашнього насильства не додано. Відтак, неможливо встановити, що відповідь на питання « 26» надано правильно.

Водночас, на запитання № 14 надана відповідь «Без відповіді/невідома», а на запитання « 21 «Ні» та «Без відповіді/невідома».

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 3, 5, 12, 14, 17 ч.1 ст. 1 Закону №2229-VIII: домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;

протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Отже, законодавець передбачив, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Однак слід розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства), системна основа, повна влада та контроль над постраждалою особою, насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт - це вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Сваркою ж є гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами.

Проаналізувавши обставини, які викладені в оскаржуваному терміновому заборонному приписі щодо кривдника та наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що дії позивача відносно своєї тітки не містять ознак домашнього насильства.

Суд звертає увагу на те, що Закон № 2229-VIII чітко визначає підставу для винесення припису, де зазначено, що поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози саме життю чи здоров`ю постраждалої особи від кривдника, тому застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Однак, поліцейськими уповноваженого підрозділу не було встановлено, у чому полягала безпосередня загроза життю чи здоров`ю постраждалої особи на момент винесення термінового заборонного припису, не зібрано на підтвердження цього жодних доказів, не встановлено будь-які інші чинники, які б підтверджували рівень небезпеки, а тому винесення термінового заборонного припису відносно ОСОБА_1 є незаконним.

Водночас наявними матеріалами справи не підтверджується те, що позивач своїми діями становив безпосередню загрозу для життя і здоров`я постраждалої особи, що є підставою для винесення термінового заборонного припису.

Суд не бере до уваги додану позивачем постанову Львівського апеляційного суду від 23.08.2024 у справі № 445/1390/24, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 17.02.2022 у справі №380/952/20, закриття провадження про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-3 КУпАП не можуть вплинути на оцінку судом законності винесення заборонного припису, оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису мають різну правову природу та є різними заходами впливу на запобігання домашньому насильству.

Суд також враховує, що строк дії оскаржуваного припису на момент розгляду справи завершився. Водночас, зазначає, що жодна норма національного законодавства не містить обмеження права особи на звернення до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування такого, що вже реалізований (не реалізований), індивідуального акта, та не обмежує (звужує) повноважень суду щодо розгляду і вирішення адміністративної справи з огляду на таку ознаку.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 21.05.2020 у справі № 826/9464/18.

Тобто, факт реалізації або нереалізації актів та інших документів не може бути підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Аналогічну правову позицію сформував Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 в справі № 826/5608/17.

Такий підхід суду узгоджується також із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, викладеною у рішення суду у справі «Фрезаду проти Греції» (FREZADOU v. GREECE, заява №2683/12, від 08.11.2018), за висновками якого, нездатність судів завчасно розглянути по суті спір з приводу правового акта, який втратив чинність з тієї підстави, що у позивача зник правовий інтерес, є порушенням статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

Отже, суд констатує, що закінчення терміну дії припису не означає, що даний акт індивідуальної дії не створює правових наслідків для позивача у справі.

Так, відповідно до Закону №2229-VIII винесення термінового заборонного припису відносно кривдника передбачає настання негативних наслідків для цієї особи, а саме: внесення до реєстру осіб, що вчинили домашнє насильство, взяття кривдника на профілактичний облік, відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків, тощо.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис винесений неправомірно, оскільки не доведено настання тяжких наслідків, порушено процедуру складання термінового заборонного припису, зокрема не долучено жодних пояснень до форми оцінки ризиків, що дає змогу виснувати, що в діях позивача відсутні ознаки домашнього насильства.

З огляду на викладене суд виснує, що відповідач при прийнятті термінового заборонного припису стосовно кривдника АА № 339956 від 07.06.2024 діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, тому вказаний припис не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним ст. 2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

Щодо другої позовної вимоги про визнання протиправним рішення керівника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про взяття позивача на профілактичний облік кривдників та зобов`язання відповідача зняти позивача з профілактичного обліку кривдників, суд враховує таке.

Взяття особи на профілактичний облік уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України регламентовано Порядком взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 № 124 (далі - порядок).

Відповідно до ч. 1 розділу І цей Порядок встановлює процедуру взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, забезпечення контролю за дотриманням кривдником тимчасових обмежень його прав та виконанням обов`язків, покладених на нього у зв`язку з учиненням домашнього насильства, насильства за ознакою статі.

Згідно з п. 2 розділу ІІ порядку підставами для поставлення кривдника на профілактичний облік зокрема є: складений адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП; терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції;

Відповідно до п. 3 розділу ІІ порядку працівники, уповноважені на здійснення заходів із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, протягом доби формують матеріали за фактами вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та інформують про це керівника уповноваженого підрозділу поліції для поставлення кривдника на профілактичний облік із наданням копій таких матеріалів.

Приписами п. 4 розділу ІІ порядку унормовано, що рішення про поставлення кривдника на профілактичний облік приймає керівник територіального (відокремленого) уповноваженого підрозділу поліції за результатами розгляду матеріалів, які є підставою для поставлення кривдника на профілактичний облік.

За змістом п. 5, 6 розділу ІІ порядку працівник уповноваженого підрозділу поліції, відповідальний за організацію роботи з особами, які перебувають на профілактичному обліку, вносить відомості про кривдника до журналу реєстрації осіб, які перебувають на профілактичному обліку за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі (додаток), який ведеться в електронному вигляді, а в разі відсутності такої можливості - у друкованому вигляді.

Відомості про взяття кривдника на профілактичний облік протягом доби вносяться до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних» працівником уповноваженого підрозділу поліції, відповідальним за організацію роботи з особами, які перебувають на профілактичному обліку.

Під час розгляду справи суд установив, що в матеріалах справи відсутнє рішення керівника Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про взяття позивача на профілактичний облік кривдників. Водночас, у листі від 28.11.2024 №101227-2024 Золочівський РВП ГУНП у Львівській області повідомив, що позивача взято на профілактичний облік на підставі винесення термінового заборонного припису серії АА №339956 від 07.06.2024.

За наслідком винесення оскаржуваного припису, позивача поставлено на профілактичний облік кривдника, що підтверджується журналом реєстрації осіб, які перебувають на профілактичному обліку за вчинення домашнього насильства Золочівського ВП ГУНП у Львівській області від 01.01.2024 №480/55/06-24.

Зважаючи на встановлення протиправності винесення термінового заборонного припису, суд виснує, що вимога про зняття позивача з профілактичного обліку підлягає задоволенню.

Стосовно повернення зброї позивачу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед іншого, віднесено анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

За змістом абз. 2 п. 8 розділу ІІ порядку строки ведення профілактичного обліку кривдників установлюються упродовж одного року з дня виявлення останнього факту вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі у випадку, коли обмежувальний припис стосовно кривдника судом не виносився.

Відповідно до абз. 1 п. 13 розділу ІІ підставою для зняття кривдника з профілактичного обліку є, зокрема відсутність повторних випадків учинення кривдником домашнього насильства, насильства за ознакою статі впродовж одного року з дня взяття на профілактичний облік.

У результаті прийняття рішення про поставлення ОСОБА_1 на профілактичний облік кривдників у нього було вилучено зброю: нарізну Ruger American 691006613 (кал. 7,62х39) та гладкоствольну ТОЗ - 34 серії НОМЕР_2 (кал. 12), що підтверджується квитанціями № 000833 та № 000834.

Як вбачається із листа Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 04.12.2024 по закінченню терміну перебування на профілактичному обліку Золочівського РВП ГУНП у Львівській області буде вирішено питання щодо зняття з профілактичного обліку та повернення зброї.

Зважаючи на те, що у цій справі предметом розгляду є наявність підстав для скасування термінового заборонного припису. На час вирішення цього спору відповідач ще не ухвалював рішення щодо скасування термінового припису, а тому права позивача в цій частині не порушені, а спір відповідно відсутній.

Зважаючи на те, що судовому захисту підлягають порушені права та інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то в задоволенні позовної вимоги у цій частині необхідно відмовити як передчасної.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його діянь (дій чи бездіяльності).

Відповідач як суб`єкт владних повноважень жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність своєї поведінки, пов`язаної із винесенням оскаржуваного припису.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1937,92 грн.

Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1937,92 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас суд зауважує, що відшкодуванню підлягає вся сума судового збору в розмірі 1937,92 грн. Оскільки, незважаючи на часткове задоволення позову, суд установив порушення прав позивача внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень і спір по суті вирішено на його користь, тобто задоволена основна позовна вимога немайнового характеру.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №339956, винесений 07.06.2024 відносно ОСОБА_1 інспектором ВРПП Золочівського РВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Глущаком Андрієм Володимировичем.

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області зняти ОСОБА_1 з профілактичного обліку кривдників.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) гривень 92 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ 40108833).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна