Рішення № 129249202, 31.07.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4358/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі також ГУ ПФУ в Донецькій області) у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 11.04.2025 №907590123541 щодо відмови у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII;

зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити переведення та виплату ОСОБА_1 пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення (04.04.2025), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 04.10.1986 по 01.05.2016 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Турійською селищною радою від 04.04.2025 за №142 та №143.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 04.04.2025 вона звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення (перехід) на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу». За принципом екстериторіальності її заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Донецькій області рішенням якого від 11.04.2025 №907590123541 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із тим, що робота в органах місцевого самоврядування не відноситься до посад державної служби.

Позивачка не погоджується із таким рішенням відповідача. Стверджує, що її страховий стаж становить понад 45 років, а стаж роботи в органах місцевого самоврядування станом на 01.05.2016 більше 20 років. На момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII вона досягла встановленого чинним законодавством пенсійного 60-ти річного віку.

Відтак позивачка вважає, що дотримано усі законодавчо визначені умови щодо її переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

З урахуванням наведеного просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на адміністративний позов представник ГУ ПФУ в Донецькій області позовних вимог ОСОБА_1 не визнала. В обгрунтування своєї позиції зазначила, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, є встановлення за займаною посаду відповідного рангу державного службовця. До стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців позивачу зараховано період з 04.10.1986 по 03.07.2001 та станом на 01.05.2016 складає 14 років 9 місяців 1 день. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 з 04.07.2001 по теперішній час ОСОБА_1 обіймає посаду службовця в органах місцевого самоврядування, що не відповідає вимогам Закону №889-VIII щодо факту роботи на посаді державного службовця станом на 01.05.2016 за наявності не менше 10 років стажу на посадах державного службовця, та за наявності не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII.

Щодо вимог позивачки щодо переведення та виплату пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII з урахуванням довідок Турійської селищної ради від 04.04.2025 за №142 та №143, відповідач вважає такі передчасним та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки рішення з цього питання ГУ ПФУ в Донецькій області не приймалось.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.11).

04.04.2025 позивачка звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII (а.с.9-10).

Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 11.04.2025 №907590123541 ОСОБА_1 відмовлено в переведені на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Як зазначено у даному рішенні, в результаті аналізу наданих документів та електронної пенсійної справи встановлено, що стаж на посадах, віднесених до посад державної служби станом на 01.05.2016 складає 14 років 9 місяців 1 день (з 04.10.1986 по 03.07.2001) 3 04.07.2001 по теперішній час заявниця обіймає посаду службовця в органах місцевого самоврядування, що не відповідає вимогам Закону №889 щодо факту роботи на посаді державного службовця станом на 01.05.2016 за наявності не менше 10 років стажу на посадах державного службовця та за наявності менте 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723 (а.с.8).

Не погоджуючись із даним рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області, позивачка звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається №889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону №3723-VIII.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі №265/3709/17, від 19.03.2019 у справі №357/1457/17, від 15.08.2019 у справі №676/6166/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На момент звернення із даною заявою вона отримувала пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що з 04.07.2001 по теперішній час заявниця обіймає посаду службовця в органах місцевого самоврядування, що не відповідає вимогам Закону №889 щодо факту роботи на посаді державного службовця станом на 01.05.2016 за наявності не менше 10 років стажу на посадах державного службовця та за наявності менте 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723.

З такими доводами суд не погоджується з таких підстав.

04.07.2001 набрав чинності Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 14 Закону №2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост; сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі Постанова №283), яка втратила чинність 25.03.2016, було затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, відповідно до якого до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування (пункт 2).

При цьому пунктом 3 Порядку обчислення стажу державної служби визначено, що до стажу державної служби включається також час роботи на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Також у додатку до Порядку обчислення стажу державної служби наведено перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. Так, до вказаного Переліку включено, зокрема, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Водночас згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Отже, вищезазначеним законодавством передбачено зарахування до стажу державного службовця, період роботи секретарем виконкому, секретарем сільської ради, заступником голови сільської ради тощо.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.03.2018 у справі №240/381/17 та від 07.02.2019 у справі №742/1718/17.

Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с.13-14) позивачка працювала на таких посадах:

з 04.10.1986 головою виконкому Дулібівської сільської Ради народних депутатів;

з 15.04.1990 заступником голови Дулібівської сільської Ради народних депутатів;

з 10.04.1998 секретарем Дулібівської сільської Ради народних депутатів;

з 06.11.2015 Дулібівським сільським головою.

Отже, з вищенаведеного слідує, що позивач займала посади в органах місцевого самоврядування, час роботи на яких згідно із статтею 14 Закону №2493-III та Порядку №229 зараховується до стажу державної служби.

Відтак, за умови зарахування періоду роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, такий стаж станом на 01.05.2016 становитиме не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 11.04.2025 №907590123541, яке прийняте з підстави відсутності у позивача необхідного стажу державної служби, не відповідає встановленим обставинам, отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту судом враховано таке.

Суд зауважує, що відповідачем при прийнятті спірного рішення зазначено, що у позивачки відсутній стаж роботи на посадах, прирівняних до відповідних категорій посад державних службовців.

Водночас періоди перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-ІІІ, з 04.10.1986 по 01.05.2016 протиправно не зараховано до стажу державної служби позивачки, що встановлено судом вище.

Згідно частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З матеріалів справи слідує, що відповідач при прийнятті спірного рішення обмежився лише аналізом стажу державної служби позивачки. При цьому, у спірному рішенні відповідач не надав оцінку наявності у позивачки необхідного віку та страхового стажу, які необхідні для призначення пенсії державного службовця.

Отже, при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідач не надав юридичної оцінки усім обставинам, які повинні враховуватись при призначенні такого виду пенсії, а суд в свою чергу не вправі перебирати на себе такі повноваження пенсійного органу.

За встановлених обставин суд вважає, що відсутні підстави для зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області призначити позивачці пенсію державного службовця без попередньої перевірки відповідачем виконання позивачем усіх умов, необхідних для такого призначення.

У позовній заяві ОСОБА_1 також просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити пенсію з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Турійською селищною радою від 04.04.2025 за №142 та №143.

Разом з тим ГУ ПФУ в Донецькій області в оскаржуваному рішенні надавало оцінку лише наявності у позивачки відповідного стажу державної служби.

В свою чергу, питання обчислення розміру пенсії на підставі відповідних довідок вирішується вже після того, як установлено право на пенсію.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, суд вважає, що оскільки стосовно таких довідок відсутня оцінка у спірному рішенні, то вимоги позивача у цій частині є передчасними.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2023 у справі №560/8328/22, у якій предметом спору були подібні правовідносини, зазначив, що вимоги позивача зобов`язати обрахувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Тож з урахуванням наведеного, вимоги позову про визначення розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Турійською селищною радою, задоволенню не підлягають (є передчасними).

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправними, і повинен вирішити заяву позивачки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 807,47 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.04.2025 №907590123541 щодо відмови у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період її роботи в органах місцевого самоврядування з 04.10.1986 по 01.05.2016 та повторно розглянути її заяву від 04.04.2025 про перехід на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з врахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області судовий збір у розмірі 807,41 грн (вісімсот сім грн 41 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 31 липня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010).

Суддя Н. В. Стецик