Ухвала суду № 129246164, 29.07.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.07.2025Справа № 643/10834/15-к Провадження № 1-кп/554/544/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.04.2015 року, приблизно о 21:20 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку №13 по вул. Родніковій у м. Харкові, маючи намір, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_6 , особі з якою встановлено конфіденційне співробітництво та зміненні анкетні дані, за 200 гривень одноразовий медичний шприц ємкістю 5,0 мл з прозорою рідиною, коричневого кольору, об?ємом 1,1 мл.

14.04.2015 року о 21:30 годині, біля будинку №13 по вул. Родніковій у м. Харкові, ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам міліції одноразовий медичний шприц ємкістю 5,0 мл з прозорою рідиною, коричневого кольору, об?ємом 1,1 мл, який йому збув при вказаних обставинах ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №620 від 20.04.2015 року, рідина вилучена у ОСОБА_8 , містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса опію ацетильованого (у перерахунку на суху речовину) становить: 0,0325 грам.

Крім цього, 09.06.2015 року, приблизно о 18:20 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи в під?їзді №3 будинку №97 по вул. Гв. Широнінців у м. Харкові, маючи намір, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_9 , особі з якою встановлено конфіденційне співробітництво та зміненні анкетні дані, за 200 гривень одноразовий медичний шприц ємкістю 5,0 мл з прозорою рідиною, коричневого кольору, об?ємом 2,2 мл.

09.06.2015 року о 18:30 годині, біля будинку №234 по вул. Дружби Народів у м. Харкові, ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам міліції одноразовий медичний шприц ємкістю 5,0 мл з прозорою рідиною, коричневого кольору, об?ємом 2,2 мл, який йому збув при вказаних обставинах ОСОБА_3 .

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №921 від 17.06.2015 року, рідина вилучена у ОСОБА_8 , містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса опію ацетильованого (у перерахунку на суху речовину) становить: 0,0499 грам.

Того ж дня о 18:45 годині ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції та його злочинна діяльність була припинена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просила задовольнити раніше подане до суду клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останнього. Також, просила долучити до матеріалів справи доповнення до зазначеного клопотання, яке містить інформацію про перебування обвинуваченого на військовій службі, а отже відсутність умисного ухилення від судового розгляду під час перебування у розшуку.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, оскільки дійсно закінчились строки притягнення обвинуваченого ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних кримінальних правопорушень. Також зазначив. що дійсно судом обвинувачений оголошувався у розшук. Однак наданими стороною захисту документами, підтверджується, що останній на час розшуку перебував на військовій службі.

Суд, вислухавши клопотання захисника ОСОБА_5 , думку обвинуваченого, прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: закрити провадження у випадках, встановлення підстав, передбачених п.п. 5-8, 10 частини 1 або частиною 2 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

З вимог ч. 1 ст.286 КПК України вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

З вимог ч.3 ст. 288 КПК України вбачається, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення кримінального правопорушення визначається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч.3 ст. 4 КК України).

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 вчинив два епізоди кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України 14.04.2015 року та 09.06.2015 року.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції Закону України на час вчинення кримінального правопорушення), залежно від ступеня тяжкості, злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Враховуючи санкцію ч.2 ст. 307 КК України (в редакції Закону України на час вчинення кримінального правопорушення), з урахуванням вимог ч.4 ст. 12 КК України (в редакції Закону України на час вчинення кримінального правопорушення) вказаний злочин, по ступеню тяжкості, належав до тяжких злочинів.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01.07.2020 року, внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 12 КК України.

Так, згідно ч. ч. 1, 3, 5 ст. 12 КПК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 року), кримінальніправопорушення поділяютьсяна кримінальніпроступки ізлочини.Злочини поділяютьсяна нетяжкі,тяжкі таособливо тяжкі. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Враховуючи санкцію ч.2 ст. 307 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 року), з урахуванням вимог ч.5 ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення, залежно від ступеня тяжкості, належить до тяжких злочинів.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, оскільки КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 року) аніскасовує злочинністьвчиненого злочину,ані пом`якшуєкримінальну відповідальністьчи іншимчином ніякне поліпшуєстановище обвинуваченого,суд приходитьдо висновкупро необхідністьзастосування правовихнорм,в редакціїЗакону України на час вчинення кримінального правопорушення, як передбачено ч. 2 ст. 4 КК України.

З вимог ч.ч. 1,2 ст. 44 КК України (в редакції Закону України на час вчинення кримінального правопорушення) вбачається, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України (в редакції Закону України на час вчинення кримінального правопорушення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, зі змісту ст. 49 КК України вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності є обов?язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину.

З аналізу вимог ст. ст. 12, 49 КК України можна дійти висновку, що ОСОБА_3 може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку п`ять років» (еталонний текст з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів

https://www.reestrnpa.gov.ua/REESTR/RNAweb.nsf/wpage/RnaAbout?OpenDocument).

Так, ухвалою суду від 22.02.2024 року обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено у розшук, а кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинуваченого. Надалі, ухвалою суду від 04.02.2025 року судове провадження у кримінальному провадженні було відновлено, а розшук обвинуваченого припинений, в зв`язку зі встановленням місця знаходження останнього. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 перебував у розшуку 11 (одинадцять) днів.

Разом із тим, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності, у зв?язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов?язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення досудового розслідування, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від досудового розслідування.

Відповідно до усталеної судової практики під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство чи судовий розгляд. При цьому суд має з`ясувати, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду.

Практика Суду зводиться до того, що для застосування положень ч.2 ст. 49 КК України обов`язково мають бути наявні дві обставини: доведений факт ухилення від слідства чи суду та наявність процесуального рішення (у якому цей факт зафіксовано) про зупинення провадження і вжиття відповідних заходів.

Так, в даному випадку судом встановлено, що в період розшуку обвинуваченого, а саме з 22.02.2024 року по 04.03.2024 року, ОСОБА_3 перебував на військовій службі, зокрема з 14 лютого 2024 року, згідно з наказом №47, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (стор. 9, 15 військового квитка). На військовій службі у вказаній частині перебуває і до теперішнього часу.

Таким чином, матеріалами кримінального провадження підтверджується той факт, що ОСОБА_3 не вчиняв умисних дій, направлених на ухилення від суду.

Отже, десятирічний строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307 КК України, сплив 09.06.2025 року, матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_3 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду, до закінчення, зазначених у ч. 1 ст. 49 КК, строків, обвинувачений не вчинив нового кримінального правопорушення, що у своїй сукупності, із зазначеним вище, свідчить про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Суд, відповідно до положень ч.3 ст. 285 КПК України, роз`яснив обвинуваченому суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Також, обвинуваченому роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав та роз`яснив його право на проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку.

Обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Тож, враховуючи клопотання захисника обвинуваченого, згоду обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, та інші вищевикладені обставини, суд вважає можливим задовольнити заявлене клопотання.

Крім того, до ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 11.06.2015 року застосовано запобіжний захід у виді триманні під вартою строком на 60 днів з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат у сумі 24 360 грн. Сума застави сплачена застоводавцем на той час цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_10 11.06.2015 року. Обвинувачений ОСОБА_3 звільнений з-під варти 11.06.2015 року під заставу.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України, строк дії застави як запобіжного заходу не передбачений.

Однак відповідно до ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №15, передбачений порядок їх повернення, а також звернення в дохід держави.

Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 № 15, кошти внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).

Тож, з урахуванням наведеного, за загальним правилом, кошти, внесені як застава, повертаються заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ним банківський рахунок і в подальшому заставодавець має право розпоряджатись ними на власний розсуд.

Відтак, враховуючи, що суд прийшов до переконання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, у зв?язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, грошові кошти у сумі 24360, внесені заставодавцем ОСОБА_10 , у якості застави за ОСОБА_3 , відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 11.06.2015 року, підлягають поверненню заставодавцю ОСОБА_10 .

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Частина 1 статті 122 КПК України передбачає, що витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КПК України експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов`язком.

Стаття 124 КПК України встановлює порядок розподілу процесуальних витрат.

У випадку ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч.2 ст. 124 КПК України).

Стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у випадку закриття кримінального провадження чинний КПК України не регулює.

Така правова позиція міститься в постанові ККС ВС від 01.03.2021 року у справі №266/3090/18 (провадження №51-3281кмп19).

Крім того, в постанові ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі 203/241/17 міститься висновок, відповідно до якого, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв?язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов?язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов?язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Згідно обвинувального акту, витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні становлять 3779,67 грн.

Оскільки, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, у зв?язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а ОСОБА_3 звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, у зв?язку із закінченням строків давності і кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю, при цьому ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому, відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК, витрати на проведення судових експертиз в розмірі 3779,67 грн. не підлягають стягненню з обвинуваченого та покладаються на державу.

Питання про долі речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. ст. 2, 7, 9, 284, 285, 286, 288, 314, 369-372 КПК України, ст. ст. 4, 5, 12, 44 49 КК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307 КК України від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 49 КК України.

Грошові кошти у сумі 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень 00 копійок, внесені заставодавцем ОСОБА_10 , у якості застави за ОСОБА_3 , відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 11.06.2015 року, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249; МФО 851011; Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, згідно платіжної інструкції № 0.0.395806493.1 від 11.06.2015 року - повернути заставодавцю ОСОБА_10 , після набрання ухвалою законної сили.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-паперовий пакет з відбитком круглого штампа «ЭКО УВД Х/о з рукописним текстом висновок експерта №182 від 18.06.2015». Цілісність упаковки не порушена і забезпечує збереження об?єкта й запобігання несанкціонованого доступу до нього. Згідно висновку експерта №182 від 18.06.2015 року, у пакеті знаходиться одна липка стрічка з від копійованим слідом пальця руки з поверхні шприца, вилученого у ОСОБА_8 , який належить ОСОБА_3 та, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 25.06.2015 року, зберігається в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження;

-паперовий пакет з відбитком круглого штампа «ЭКО УВД Х/о з рукописним текстом висновок експерта №180 від 14.06.2015». Цілісність упаковки не порушена і забезпечує збереження об?єкта й запобігання несанкціонованого доступу до нього. Згідно висновку експерта №180 від 14.06.2015 року, у пакеті знаходиться одна липка стрічка з від копійованим слідом пальця руки с поверхні шприца, вилученого у ОСОБА_11 , який належить ОСОБА_3 та, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 25.06.2015 року, зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-прозорий полімерний пакет, горловина якого перев?язана ниткою, кінці якої обклеєні паперовою биркою з відбитком прямокутного штампа «ЭКО УВД Х/о Эксп. №113л (2015)». Цілісність упаковки не порушена і забезпечує збереження об?єкта й запобігання несанкціонованого доступу до нього. Згідно висновку експерта №113 від 24.06.2015 року, у пакеті знаходяться грошові кошти в сумі 200 гривень України ( купюра номіналом 200 гривень КА 6085188), які, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 25.06.2015 року, зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.

-полімерний пакет, горловина якого перев?язана ниткою, кінці якої обклеєні паперовою биркою з відбитком прямокутного штампа «ЭКО УВД Х/о Эксп. №921». Цілісність упаковки не порушена і забезпечує збереження об?єкта й запобігання несанкціонованого доступу до нього. Згідно висновку експерта №921 від 17.06.2015 року, у пакеті знаходиться одноразовий медичний шприц ємкістю 5,0 мл, із приєднаною металевою голою в полімерному ковпачку, в середині якого знаходиться прозора рідина, коричневого кольору об?ємом 2,2 мл, який, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 25.06.2015 року, переданий на зберігання в УМЗ ГУМВС України в Харківській області знищити;

-полімерний пакет, горловина якого перев?язана ниткою, кінці якої обклеєні паперовою биркою з відбитком прямокутного штампа «ЭКО УВД Х/о Эксп. №620». Цілісність упаковки не порушена і забезпечує збереження об?єкта й запобігання несанкціонованого доступу до нього. Згідно висновку експерта №620 від 20.04.2015 року, у пакеті знаходиться одноразовий медичний шприц ємкістю 5,0 мл, з додатковим градуванням до 6,0 мл із приєднаною металевою голою в полімерному ковпачку, в середині якого знаходиться прозора рідина, коричневого кольору об?ємом 1,1 мл, який, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 25.06.2015 року, переданий на зберігання в УМЗ ГУМВС України в Харківській області знищити;

-прозорі полімерні пакети, в кількості п?яти штук горловини яких перев?язані нитками, кінці якої обклеєні паперовою биркою з відбитком прямокутного штампа «ЭКО УВД Х/о Эксп. №113л». Цілісність упаковок не порушена і забезпечує збереження об?єкта й запобігання несанкціонованого доступу до нього. Згідно висновку експерта №113 від 24.06.2015 року, у чотирьох пакетах знаходяться ватні тампони у одному відріз тканини темного кольору, які, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 25.06.2015 року, передані на зберігання в УМЗ ГУМВС України в Харківській області знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: ОСОБА_1