Вирок № 129245801, 01.08.2025, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2299/25

Провадження № 1-кп/524/457/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12024170500002410 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, громадянина України, освіта вища, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05 листопада 2024 року, приблизно о 00 годин 05 хвилин, в темний час доби, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Європейської м. Кременчука в напрямку від просп. Свободи до вул. Юрія Руфа, керуючи автомобілем Volkswagen E-Golf державний номер НОМЕР_1 рухався водій ОСОБА_5 , який перевозив в якості пасажира ОСОБА_7 . В цей же час по вул. Сержанта Мельничука в напрямку від вул. Залізничної до вул. Переяславської, керуючи автомобілем ВАЗ 210930 державний номер НОМЕР_2 , рухався водій ОСОБА_8 .

Під час руху у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вулиці Європейської та вулиці Сержанта Мельничука біля будинку 33, що знаходиться в Автозаводському районі міста Кременчука, водій ОСОБА_5 , рухаючись по другорядній дорозі, порушивши п.п.16.11 та 2.2 Розділу 33 Правил дорожнього руху України, де відповідно вказано:

п. 16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

п.2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» не надав перевагу в русі водію автомобіля ВАЗ 210930, який рухався по головні дорозі, виїхав на головну дорогу вул. Сержанта Мельничука та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 210930 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 .

Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 1453 від 20.11.2024 у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рани на підборідді, крайового перелому шилоподібного виростку ліктьової кістки лівого променево-зап`ястного суглобу, крайового перелому таранної кістки лівого гомілково-ступневого суглобу, синця попереку і живота по бічній поверхні справа, садна по бічній поверхні тазу справа, та за ступенем тяжкості визначаються в сукупності, відповідно до виду травмування, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалого розладу здоров`я.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1426 від 14.11.2024 у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому дистального епіфіза правої ліктьової кістки, синців на задній поверхні лівого ліктьового суглоба, на зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча, на зовнішній поверхні нижньої третини лівого стегна з переходом в верхню третину лівої гомілки, на зовнішній поверхні лівого гомілково-ступневого суглоба з переходом на тильну поверхню стопи, на внутрішній поверхні середньої третини правого стегна, на внутрішній поверхні середньої третини правої гомілки, і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

В заданій дорожній обстановці, водій автомобіля Volkswagen E-Golf державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 , мав технічну можливість запобігти заданій дорожньо-транспортній пригоді, шляхом виконання ним вимог п.16.11 та 2.2 Розділу 33 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В заданій дорожній обстановці, в діях водія автомобіля Volkswagen E-Golf державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 , вбачаються невідповідності з вимогами п. 16.11 та п. 2.2 Розділу 33 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_5 визнав повністю, пояснивши про обставини що відповідають вступній частині вироку. Цивільний позов прокурора обвинувачений визнав повністю, цивільні позови потерпілих не визнав.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винність у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується показаннями:

- потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила суду, що 04 листопада 2024 року перебувала у своєї знайомої. Пізно ввечері викликала таксі, щоб поїхати додому. На виклик приїхав обвинувачений. Вона сіла на заднє сидіння. Під час руху відчула сильний удар. Як відбулась ДТП не бачила, оскільки в той момент дивилась у телефон. Після зіткнення перебувала в шокову стані. Спочатку від медичної допомоги відмовилась. Однак потім звернулась до лікарні зі скаргами на біль у правій руці. Як з`ясувалось, внаслідок ДТП у неї відбувся перелом правої руки. Також повідомила, що страхова компанія здійснила на її користь виплату за спричинену шкоду здоров`ю;

- потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив суду, що 05 листопада 2024 року приблизно о 00 годин 05 хвилин керував автомобілем ВАЗ 210930 державний номер НОМЕР_2 . Рухався по вулиці Сержанта Мельничука в напрямку від вул. Залізничної до вул. Переяславської. На перехресті з вулицею Європейською з другорядної дороги виїхав автомобіль Volkswagen E-Golf державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , який не зупиняючись здійснив зіткнення з його автомобілем. Після ДТП на місце події прибули поліцейські та медики, які почали надавати допомогу постраждалим. Його та водія іншого автомобіля забрали до лікарні. Через отримані внаслідок ДТП травми тривалий час лікувався та вимушений був звільнитися з військової служби. Також повідомив, що страхова компанія здійснила на його користь виплати матеріальної шкоди та шкоди заподіяної здоров`ю.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, за згодою учасників процесу, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілих, дослідженням постанов про визнання речовими доказами, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та матеріалів цивільних позовів прокурора та потерпілих визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Необережні дії ОСОБА_5 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його сімейний стан, стан здоров`я та вік.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає повне визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , попередження нових кримінальних правопорушень, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, в межах санкції статті яка передбачає відповідальність за скоєне.

Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України суд не вбачає.

Виходячи із встановлених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, враховуючи його вік та стан здоров`я, усвідомлення ним своєї вини, суд приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування основного покарання, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

При вирішенні питання щодо заявленого прокурором цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілого, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст.12, ст.36КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян у порядку, передбаченому цим кодексом.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно п. 2Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 № 545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету використання», сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Як встановлено судом, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні Коммунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька» з 05.11.2024 по 07.11.2024, де на його лікування витрачено 3603,06 грн.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

Частиною 3статті 1206 ЦК Українипередбачено, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Підсумовуючи вище викладене, беручи до уваги визнання позовних вимог обвинуваченим, пред"явлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого підлягає задоволенню в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_8 пред`явив цивільнийпозов іпросить стягнутизОСОБА_5 на його користь 100000 моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_7 пред`явила цивільнийпозов іпросить стягнутизОСОБА_5 на її користь 25000 моральної шкоди.

Вирішуючи пред`явлені потерпілими позови суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняєцивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що внаслідок дій обвинуваченого потерпілим була спричинена моральна шкода, яка полягає в глибоких моральних та душевних стражданнях. Такі обставини свідчать про завдання потерпілому моральної шкоди в розумінні положеньст.23 ЦК Українита згідно до вказаної норми матеріального права таст.1168 ЦК Українизаслуговує відшкодування грішми.

При цьому слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Враховуючи вимогирозумності,справедливості іспівмірності завданоїморальної шкоди,з оглядуна ступіньта глибинуморальних стражданьпотерпілої ОСОБА_7 ,яких воназазнала внаслідокотриманих травм,конкретних обставинсправи,порушення нормальногоукладу життя,суд знаходитьможливим стягнутиз ОСОБА_5 на користьпотерпілої вякості компенсаціїза заподіянуїй моральнушкоду сумув розмірі 20000грн.

Враховуючи вимогирозумності,справедливості іспівмірності завданоїморальної шкоди,з оглядуна ступіньта глибинуморальних стражданьпотерпілого ОСОБА_8 ,яких вінзазнав внаслідокотриманих травмі пошкодженнямайна,конкретних обставинсправи,порушення нормальногоукладу життя,суд знаходитьможливим стягнутиз ОСОБА_5 на користьпотерпілого вякості компенсаціїза заподіянуйому моральнушкоду сумув розмірі 30000грн.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.11.2024 на автомобілі Volkswagen E-Golf державний номер НОМЕР_1 та ВАЗ 210930, реєстраційний номер НОМЕР_2 підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати пов`язані з залученням експерта підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1(один) рік, поклавши відповідно до ст.76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави особі Національної служби здоров?я України (ГУК у Полтавській області, м.Кременчук 24060300, р/р UA 10899998031302011500001676, код ЄДРПУ 37959255) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 у сумі 3603 (три тисячі шістсот три) грн. 06 (шість) коп.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_8 30000 (тридцять тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У решті позовних вимог ОСОБА_8 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 20000 (двадцять тисяч) грн.. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У решті позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.11.2024 на автомобілі Volkswagen E-Golf державний номер НОМЕР_1 , ВАЗ 210930, реєстраційний номер НОМЕР_2 - скасувати.

Процесуальні витрати пов`язані із залученням експерта на суму 5571,30 грн. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.

Речові докази: автомобіль транспортний засіб марки ВАЗ 210930, реєстраційний номер НОМЕР_2 , транспортний засіб марки Volkswagen E-Golf державний номер НОМЕР_1 повернути законним володільцям.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору

Суддя ОСОБА_9