Ухвала суду № 129238786, 30.07.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31075/25

Провадження № 1-кс/761/20449/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024000220000003 від 06.02.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Детектив другого відділу детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024000220000003 від 06.02.2024 року, у якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8257 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 25 002 196 грн. та визначити необхідність виконання підозрюваним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтовує тим, що Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000220000003 від 06.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, а також за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

За обставин, викладених у клопотанні, 14.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Підозра, пред`явлена ОСОБА_4 , обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: аналітичним дослідженням ГУ ДПС у м. Києві від 27.08.2024 за № 131/26-15-08-01-20/14348681 фінансової та господарської діяльності ПрАТ «АВІАКОМПАНІЯ «МАУ», щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень, встановлено можливі порушення ПрАТ «АВІАКОМПАНІЯ «МАУ» за період з 01.01.2017 по 31.07.2024 податкового законодавства при виплаті на користь кіпрської компанії BRAZALINE LTD лізингової плати за користування повітряними суднами (літаки та двигуни) встановлено, що ПрАТ «АВІАКОМПАНІЯ «МАУ» неправомірно скористалась положеннями ст. 8 «Міжнародний транспорт» Конвенції, що призвело до порушення п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу ПК України № 2755-VI від 02.12.10 (зі змінами та доповненнями): «Особливості оподаткування нерезидентів» в частині не нарахування та як наслідок несплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб з джерелом їх походження з України у сумі 357 344 240 грн.; висновком експерта Київського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 1804 за результатами проведення судової економічної експертизи від 01.07.2025 року, в частині розрахунку не нарахування та несплати ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» податку на прибуток іноземних юридичних осіб з джерелом їх походження з України при виплаті на користь кіпрської компанії «Brazaline LTD» лізингової плати за користування повітряними суднами внаслідок необґрунтованого застосування положень ст. 8 «Міжнародний транспорт» Конвенції, що призвело до недотримання п.п. 141.4.2, п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України підтверджується на загальну суму 344 806 876, 9 грн. у період за 2017 р. - 2022 р.; актом ГУ ДПС у м. Києві документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «АВІАКОМПАНІЯ МІЖНАРОДНІ АВІАЛІНІЇ УКРАЇНИ» від 23.05.2025 № 43292/Ж5/26-15-23-03-21/14348681 відповідно до кого за період з 01.01.2017 по 31.07.2024 встановлено порушення ПрАТ «АВІАКОМПАНІЯ «МАУ» вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу ПК України в частині заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб під час виплати на користь компанії BRAZALINE LTD (Республіка Кіпр) доходів із джерелом їх походження з України у сумі 357 344 240 грн, показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які повідомили про те, що працювали в ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» на посадах пілота чи другого пілота, здійснювали пасажирські перевезення на повітряних суднах Embraer, Boeing, іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Як зазначає в клопотанні детектив, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи вищезазначені ризики та наявність обґрунтованої підозри, детектив просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8257 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 25 002 196 грн. та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Заперечувала проти задоволення клопотань про передачу підозрюваного на поруки, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а тому відносно нього може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники заперечували щодо задоволення клопотання, зокрема, зазначаючи про необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування вказаного запобіжного заходу. Крім того, просили врахувати матеріальний стан підозрюваного, який не дозволяє сплатити розмір застави, визначений прокурором у клопотанні, наявність на утриманні батьків похилого віку та задовольнити клопотання про передачу підозрюваного на поруки.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000220000003 від 06.02.2024, в рамках якого 14.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З урахування того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, беручи до уваги наявні в матеріалах клопотання копії матеріалів кримінального провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. 4 та 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення). Слід зазначити, що у вказаному рішенні суд дійшов висновку, що сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін…. Зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції. Отже, було порушено це положення».

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 8257 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 25 002 196 грн. В судовому засіданні прокурор наполягав, що вказаний розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_4 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в сумі 25 002 196 грн., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше, що прокурор не довів слідчому судді, з яких міркувань було визначено саме таку суму застави з урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що, відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, передбачає визначення застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П.80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Перевіряючи обґрунтованість клопотання, слід зазначити, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, треба вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

В свою чергу, слідчий суддя вбачає, що обвинувачений має реальну можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З приводу відсутності, на думку сторони захисту, ризику, зокрема, впливу на свідків, суд вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним прокурором ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозра ОСОБА_4 була вручена 14.07.2025 року, а з клопотанням про обрання запобіжного заходу сторона обвинувачення звернулась 24.07.2025 року, отже протягом цих десяти днів підозрюваний, який за віком має право на виїзд з України, не скористався цією можливістю, а виконував свої процесуальні обов`язки, претензій до виконання яких у прокурора відсутні.

Між тим, приймаючи до уваги конкретні обставини та суть кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_4 має бути більшим за розмір, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П.80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 660 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» становить 1 998 480 грн. (3028х660= 1 998 480 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Такий розмір застави є справедливим та здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Що стосується позиції сторони захисту щодо передачі підозрюваного на особисту поруку, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Особи, що виявили намір взяти ОСОБА_4 на поруки, - Народний депутат України ОСОБА_14 , Президент Громадської організації «Всеукраїнська Федерація Черліденгу» ОСОБА_15 , Виконавчий директор Громадської спілки «Українська авіатранспортна Асоціація» ОСОБА_16 на переконання слідчого судді, являються особами, що заслуговують на довіру.

Проте зазначений запобіжний захід не здатен в повній мірі забезпечити здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

З огляду на вказане слідчий суддя не знаходить підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяв Народного депутата України ОСОБА_14 , Президента Громадської організації «Всеукраїнська Федерація Черліденгу» ОСОБА_15 , Виконавчого директора Громадської спілки «Українська авіатранспортна Асоціація» ОСОБА_16 про передачу підозрюваного ОСОБА_4 на поруки - відмовити.

Клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 660 (шістсот шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 998 480 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач -Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 14 вересня 2025 року.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 01.08.2025 року о 10.00.

Слідчий суддя ОСОБА_1

30 липня 2025 року