Вирок № 129238134, 01.08.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16142/25

провадження № 1-кп/753/2012/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000934 від 29.07.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Костянтинівки Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України

І. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Відповідно до зазначеного документу, територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.

Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план направлений на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволене.

24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив рішення про початок військової операції в Україні.

Того ж дня, близько 05 год. 10 хв. Збройними Силами Російської Федерації, що діяли за наказом керівництва Російської Федерації та Збройних Сил Російської Федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після чого, тоді ж, війська Російської Федерації вдерлися сухопутним шляхом на територію суверенної держави України.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь та гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим військового стану», визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану на території України неодноразово продовжено строком по теперішній час.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження та ОСОБА 2, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, вчиняли кримінальне правопорушення, що полягає у перешкоджанні діяльності Збройних Сил України, яке виразилось у зниженні мобілізаційного потенціалу.

Так, встановлено, що ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА 2, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, переслідуючи корисливий мотив, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, здійснили умисні дії, спрямовані на пошук платоспроможних громадян України призовного віку з метою надання допомоги останнім у оформленні документів, необхідних для подальшого ухилення від мобілізаційних заходів.

В ході реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , 04 серпня 2024 року, точний час та місце розслідуванням не встановлені, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», встановив контакт та повідомив раніше знайомому йому громадянину України ОСОБА_6 , про те, що за грошові кошти в розмірі 6700 (шість тисяч сімсот) доларів США він може допомогти з фіктивним працевлаштуванням до одного з підприємств, з метою отримання бронювання від мобілізації.

На вказану пропозицію ОСОБА_6 виразив свою зацікавленість, оскільки являвся військовозобов`язаним та не мав законних підстав для уникнення проходження військової служби, однак в подальшому до обговорення вказаного питання з ОСОБА_5 не повертався.

В подальшому, приблизно в грудні 2024 року, точний час та місце розслідуванням не встановлені, громадянин України, ОСОБА_5 , за невстановлених органом досудового розслідування обставин, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, та з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, повторно зателефонував ОСОБА_6 та нагадав про наявну в нього можливість фіктивного працевлаштування громадян України призовного віку, за грошову винагороду, на одному з підприємств, з метою ухилення від мобілізації. на що останній запропонував особисто зустрітися з ОСОБА_5 для обговорення детальної інформації з цього приводу, без зазначення конкретної дати та місця такої зустрічі.

Отримавши від ОСОБА_6 позитивну відповідь, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА 2, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, за невстановлених органом досудового розслідування обставин та в невстановленому органом досудового розслідування місці, прийняли рішення про залучення до кримінального правопорушення ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, який за грошову винагороду мав допомогти у виготовленні відповідних документів та подальшому фіктивному працевлаштуванні ОСОБА_6 з метою отримання останнім бронювання від мобілізації.

Так, приблизно в січні 2025 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, перебуваючи в приміщенні, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 41-Б, під час особистої зустрічі ОСОБА_6 з ОСОБА_5 , ОСОБА 2, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження та ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, якого ОСОБА_5 представив як особу, що відповідає за фіктивне працевлаштування громадян призовного віку до підприємств, останні повідомили ОСОБА_6 більш детальну інформацію щодо необхідного пакету документів, суми грошових коштів, яку необхідно сплатити, а також проінструктували щодо подальших дій по фіктивному працевлаштуванню до підприємства, з метою отримання бронювання та ухилення від мобілізації.

Далі, 20.02.2025, ОСОБА_6 , попередньо домовившись з ОСОБА_5 , зустрілися в приміщенні закладу громадського харчування «Strudel», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 41-Бде під час зустрічі громадянин ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 3000 (три тисячі) доларів США.

Того ж дня, ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Signal» та обліковий запис з іменем користувача «.», надіслав ОСОБА_6 повідомлення в якому вказав, що отримав грошові кошти у розмірі 3000 (три тисячі) доларів США та документи, передані ОСОБА_6 ОСОБА_5 , а також зазначив про необхідність передачі решти грошових коштів та фотографій ОСОБА_6 .

В подальшому, 26.02.2025, ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні закладу громадського харчування «Strudel», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 41-Б, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, та з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 800 (вісімсот) доларів США, які останній передав йому на виконання попередніх домовленостей.

За вищевказані грошові кошти ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА 2, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження та ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, переслідуючи корисливий мотив та розуміючи можливість настання кримінальної відповідальності за вчинення дій, що полягали у зниженні мобілізаційного потенціалу Збройних Сил України, мали організувати фіктивне працевлаштування громадянина України призовного віку ОСОБА_6 до одного з підприємств, пов`язаних з державним сектором, з подальшим його бронюванням від мобілізації.

Так, після отримання вищевказаних грошових коштів та необхідного пакету документів ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, не маючи можливості щодо працевлаштування ОСОБА_6 до підприємства, пов`язаного з державним сектором, без фактичного покладення на останнього робочих обов`язків та надання йому т.зв. «бронювання», у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 04.03.2025 року, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, переслідуючи корисливий мотив та розуміючи протиправність своїх дій, прийняв рішення про виготовлення фіктивних документів на ім`я ОСОБА_6 , з метою отримання останнім т.зв. «бронювання» від мобілізації.

На виконання злочинного умислу ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження було виготовлено довідку №980, що начебто видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка свідчила про надання ОСОБА_6 відстрочки на строк до 03.05.2025.

Надалі, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 04.03.2025, перебуваючи поруч з будинком, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Журавлина, буд. 2, ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, передав ОСОБА 2, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, вищевказану фіктивну довідку №980 з метою подальшої передачі цієї довідки ОСОБА_5 .

В свою чергу ОСОБА 2, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 04.03.2025 року, перебуваючи в невстановленому органом досудового розслідування місці, передав ОСОБА_5 вищевказану довідку з метою її подальшої передачі ОСОБА_6 .

В подальшому, 04.03.2025 ОСОБА_5 , на виконання свого злочинного умислу, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні закладу громадського харчування «Strudel», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 41-Б, діючи умисно, передав ОСОБА_6 довідку №980, що видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка свідчила про надання останньому відстрочки на строк до 03.05.2025.

Крім того, не пізніше 17.03.2025 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, переслідуючи корисливий мотив, виготовив підроблену довідку про працевлаштування ОСОБА_6 на посаду економіста І категорії КНП «КМКЕЦ» (ЄДРПОУ 01993871) та список військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час від КНП «КМПКЕЦ», де зазначено пропозицію щодо бронювання ОСОБА_6 .

В подальшому, 17.03.2025 ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, переслідуючи корисливий мотив, знаходячись в приміщенні закладу громадського харчування «Strudel», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 41-Б, передав ОСОБА_6 довідку про працевлаштування останнього на посаду економіста І категорії КНП «КМКЕЦ» (ЄДРПОУ 01993871) та список військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час від КНП «КМПКЕЦ», де зазначено пропозицію щодо бронювання ОСОБА_6 .

У подальшому, 05.04.2025 року ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Signal» та обліковий запис з іменем користувача «.», зателефонував громадянину ОСОБА_6 та в ході телефонної розмови повідомив останнього про те, що бронювання у КНП «КМПКЕЦ» займає великий проміжок часу та переслідуючи корисливий мотив, розуміючи можливість настання кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаних дій, запропонував ОСОБА_6 фіктивне зарахування його до лав Збройних Сил України без фактичного покладання обов`язків по несенню військової служби, з метою ухиленням останнім від мобілізації.

Отримавши від ОСОБА_6 згоду на фіктивне зарахування його до лав Збройних Сил України, ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, у невстановлений проміжок часу, але не пізніше 14.04.2025, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, прийняв рішення про виготовлення підроблених документів, а саме документів щодо проходження військової служби ОСОБА_6 у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально технічного-забезпечення, (ВОС 790037А від 24.03.2025).

В подальшому, ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, діючи умисно, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у невстановлений проміжок часу, але не пізніше 14.04.2025, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, сформував поштове відправлення за допомогою АТ «Укрпошта», вмістом якого були документи щодо проходження військової служби ОСОБА_6 у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально технічного-забезпечення, ВОС 790037А від 24.03.2025) на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після чого, 25.04.2025 ОСОБА_6 виключено з обліку у зв`язку з проходженням ним військової служби.

В подальшому, ОСОБА_5 , слідуючи попереднім домовленостям з іншими учасниками кримінального правопорушення та ОСОБА_6 , шляхом листування за допомогою застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», домовились з останнім про передачу решти грошових коштів за фіктивне влаштування його до лав ЗС України та грошових коштів за подальше фіктивне влаштування двох його знайомих на військову службу до лав ЗС України.

Так, з метою отримання грошових коштів ОСОБА_5 домовився про зустріч з ОСОБА_6 та повідомив останнього про те, що на особисту зустріч з ним прийде ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, а також нагадав про те, що ОСОБА_6 має передати грошові кошти у сумі 21000 (двадцять одна тисяча) доларів США у місці зустрічі про яке його повідомить ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження.

В подальшому, 02 травня 2025 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Signal» та обліковий запис з іменем користувача «.», повідомив ОСОБА_6 , що їх зустріч має відбутись о 10 годині 00 хвилин в парку «Позняки» в м. Києві.

02 травня 2025 року приблизно о 10 годині 00 хвилині ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, зустрівся з ОСОБА_6 у раніше обумовленому місці, а саме в парку «Позняки», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайла Драгоманова, 29-А, з метою отримання грошових коштів у сумі 21000 (двадцять одна тисяча) доларів США, де під час проведення зустрічі ОСОБА_6 передав вказану суму грошових коштів ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження за фіктивне влаштування його до лав ЗС України та грошових коштів за подальше фіктивне влаштування двох його знайомих на військову службу до лав ЗС України. Вищевказані грошові кошти, після їх отримання, ОСОБА 1, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження мав передати ОСОБА 2, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, з метою їх подальшого перерозподілу між усіма учасниками кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

II. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , яка на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22025101110000934, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2025, з однієї сторони, та підозрюваний у цьому провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України у приміщенні Київської міської прокуратури, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9 уклали угоду про наступне.

Згідно з угодою, ОСОБА_5 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні; надати розгорнуті показання щодо причетності до вчинення вказаного злочину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під час судового розгляду обвинувальних актів у їх відношенні; перерахувати грошові кошти, у сумі 100000 (сто тисяч) гривень, на потреби Збройних сил України, як добровільний внесок.

Обставиною, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_5 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_5 , не встановлено.

ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому та негативно відноситься до вчиненого, під час досудового розслідування сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки. При визначенні узгодженої міри покарання враховано вік підозрюваного, його данні, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має міцні соціальні зв`язки, є ВПО з Донецької області, працевлаштований, наявність обставин, що пом`якшують покарання підозрюваного, а саме його щире каяття, що виражається у негативному відношенні до вчиненого, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність тяжких наслідків від вчиненого, що у сукупності дає підстави для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Між сторонами зазначеної угоди узгоджено покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення злочину, передбаченого: ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

При узгоджені міри покарання, врахована мета покарання, визначена ст.50 КК України, яке має ціллю не лише покарати засуджену особу, а й слугуватиме її виправленню, запобігання вчиненню злочину нею та іншими особами.

В угоді також викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.

Наявні в угоді і інші дані, котрі вказані в ч. 1 ст. 472 КПК України та вона скріплена підписами сторін.

ІІІ. Положення закону, якими керувався суд.

Статтею 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Крім того, ст. 472 КПК України встановлено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Відповідно до ст. 474 КПК України, суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

IV. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону

ОСОБА_5 зазначив, що укладання угоди про визнання винуватості є добровільним, тиску та вмовлянь на укладання угоди до нього застосовано не було. При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості. Також надав матеріали, що характеризують особу ОСОБА_5 .

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду, підтвердив, що укладання угоди його підзахисним було добровільним, і захисником обвинуваченому повністю роз`яснені наслідки укладання угоди.

У вказаному кримінальному провадженню потерпіла сторона відсутня, кримінальним правопорушенням майнову шкоду спричинено не було.

Суд, заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та закону приходить до висновку, що угода на відповідає вимогам цього Кодексу та закону.

Зокрема, ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої судом не встановлено.

Безпосередньо в угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Кваліфікація дій за ч. 42 ст. 402 КК України є вірною, враховуючи з`ясований характер обвинувачення, котрий вказується у вироку.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 58, 65-67, 69 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого.

Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.

Крім того встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства.

Зокрема, суспільний інтерес - поняття оціночне у кожному конкретному випадку. Суспільний інтерес це певна вигода як для суспільства в цілому і для конкретної людини, зокрема.

Наразі, коли триває військовий стан та ЗСУ потребують залучення до своїх лав додаткових ресурсів, суспільний інтерес для суспільства полягає у забезпеченні ЗСУ матеріальними ресурсами.

А тому, у даному конкретному провадженні є суспільний інтерес у швидкому здійсненні правосуддя, запобіганні вчинення ним та іншими кримінальних правопорушень, та призначенні особі узгодженого покарання, яке дасть змогу поповнити бюджет ЗСУ.

За таких обставин, суд доходить висновку, що умови угоди відповідають інтересам суспільства.

Таким чином, встановлено, що умови угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Питання про відшкодування витрат стороною обвинувачення чи стороною захисту не піднімалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 не накладався.

Також суд звільняє ОСОБА_5 з під варти з огляду на положення ст. 377 КПК України, а саме, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Питання про долю речового доказу у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України суд не вирішує у зв`язку з їх відстутінстю.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст.314,469,472,473,474, 475 КПК України суд, -

засудив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 липня 2025 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22025101110000934 від 29.07.2025, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України призначити йому узгоджене покарання:

- за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув`язнення з 02 травня 2025 року (з моменту фактичного затримання у порядку ст. 208 КПК України) по 01 серпня 2025 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Процесуальні витрати у цьому провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення:

- засудженим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя