Рішення № 129238091, 31.07.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7312/25

провадження № 2-а/753/197/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Сирбул О.Ф., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу, зафіксованого в режимі фото/відеозйомки та закриття провадження,-

встановив:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(далі по тексту - відповідач, Департамент) та просив скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу, зафіксованого в режимі фото/відеозйомки серії 2КІ № 0000941981 від 03.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перебаченої ч. 1 ст. 152-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 700,00 грн та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП закрити.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є ветераном російсько-української війни, особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та згідно Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та Постанови КМУ від 25.05.2011 № 585 має право на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування на території країни. Також, позивач є власником автомобіля Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 . 03.04.2025 в період часу 11:45 на вказаному автомобіля позивач приїхав на вулицю Лаврську в м. Києві де зупинився на спеціально відведеному майданчику для стоянки автомобілів. Після цього, в своєму мобільному телефоні в додатку «Київ цифровий» позивач відкрив розділ «Погодинне паркування» де система навігації GPS автоматично визначила паркувальний майданчик, вказавши його розташування по вулиці Лаврській в м. Києві та номер паркінгу. Розуміючи що знаходиться на вулиці Лаврській і що система GPS вірно визначила місце паркування, позивач ввімкнув початок часу паркування в додатку, закрив автомобіль та пішов у справах. Повернувшись до автомобіля через годину двадцять шість хвилин, позивач побачив, що на передньому склі автомобіля закріплено повідомлення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. В повідомленні також зазначено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі постанови серії 2КІ № 0000941981 від 03.04.2025. Самої постанови позивачу ніхто не надав та з нею не ознайомив. Після цього позивач почав з`ясовувати, в чому причина, чому він отримав штраф, в той час, коли має пільгу на безоплатне паркування автомобіля та здійснив всі необхідні заходи для оформлення паркування. В додатку «Київ цифровий» позивач оформив скаргу та отримав на неї відповідь, що система GPS цифрового додатку не вірно виявила та встановила місце паркування по вулиця Лаврській в м. Києві, вказавши паркувальний майданчик, що знаходився позаду позивача, але також по вулиці Лаврській. Номер майданчика де був припаркований автомобіль позивача має А1460, а система GPS цифрового додатку вказала А2049, де позивач і оформив процес паркування. Таким чином, дії позивача не були протиправними, винними та не посягали на встановлений порядок управління, а тому не містять адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 16.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

17.04.2025 позивач усунув недоліки у строк та в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.04.2025 по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, одночасно витребувано з Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) постанову серії 2КІ № 0000941981 від 03.04.2025 винесеної головним спеціалістом-інспектором з паркування управління (інспеції) з парування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сенько Олексієм Володимировичем.

12.05.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення. У зв`язку з несплатою штрафу у передбачені законодавством строки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 2КІ № 0000941981 від 03.04.2025 надіслана поштовим відправленням Укрпошти 15.04.2025, на адресу, зазначену при реєстрації у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Постанова про накладення була отримана позивачем 17.04.2025, що підтверджується відповідною квитанцією. Таким чином, позивач, засвідчуючи у тексті позовної заяви про те, що йому не було надіслано оспорювану постанову, у зв`язку з чим вона не долучена ним до матеріалів, подає завідомо неправдиві відомості до суду. Також, посилається на те, що з матеріалів фотофіксації, позивачем у порушення вимог п. 26 Правил паркування транспортних засобів не було розміщено під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування. Матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Транспортний засіб знаходився на вказаному майданчику більше десяти хвилин, без будь-яких документів, що підтверджують оплату паркування або право пільги, що підтверджується матеріалами фотофіксації. Таким чином, інспектор мав усі підстави для винесення постанови, яка оскаржується позивачем. Встановивши відповідальну особу, а саме Мартиненка Ю. В., за яким на праві власності зареєстровано транспортний засіб Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 , інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.04.2025 серія 2КІ № 0000941981 за порушення вимог ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Також, факт неоплати вартості користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу визнається позивачем. Позивачем не було розміщено на транспортному засобі жодного документа, який би дав змогу ідентифікувати водія як учасника бойових дій, а сам транспортний засіб розташовувався поза межами зарезервованих спеціальних місць паркування. Доказів неправомірної поведінки інспектора позивачем не надано, а під час винесення оскаржуваної постанови, інспектор реалізовував свої повноваження по забезпеченню контролю за дотриманням правил паркування у м. Києві. Також, наголошував, що майнові права на за стосунок «Київ Цифровий» є комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр (КП «ГІОЦ»). Саме КП «ГІОЦ», яке підпорядковується Київській міській державний адміністрації (КМДА) є розробником і адміністратором за стосунку «Київ Цифровий», безпосередньо, обробляє персональні дані та забезпечує роботу сервісу у додатку (транспорт, штрафи, паркування тощо) і є юридичною особою, яка несе відповідальність за роботу додатку. Отже, звернення до Департаменту з вимогою скасувати оспорювану постанову на підставі неналежного визначення майданчику для паркування за стосунком «Київ Цифровий» є безпідставним та свідчить про невірне обрання позивачем належного відповідача у даній справі. Відповідач наголошує, що кожний майданчик для паркування, зокрема, майданчик № А1460 містить відповідний знак, який ідентифікує його порядковий номер, отож неправильне визначення позивачем майданчику для паркування жодним чином не суперечить його протиправній та винній поведінці, що випливає зі статті 152-1 КУпАП, а саме неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів. Департамент звертає увагу суду, що на дату винесення оскаржуваної постанови в застосунку «Київ Цифровий» була доступна послуга з безкоштовного паркування для Захисників і Захисниць. Щоб скористатись даною послугою. Захиснику або Захисниці (за наявності посвідчення ветерана) потрібно: зайти у профіль, відкрити розділ «Соціальний статус» і підтвердити Статус захисника; вибрати сервіс «Погодинне паркування», вказати номер авто та паркінг. Почати паркування в застосунку та завершити його після залишення стоянки. При цьому, плата з такого користувача стягуватись не буде. Отже, постанова від 03.04.2025 серія 2КІ № 0000941981 у повній мірі відповідає вимогам КУпАП. Оскаржувану постанову було направлено позивачу відповідно до приписів ст. 279-1 КУпАП. Отже, під час винесення постанови інспектором було досліджено всі обставини, які мають значення для справи: 1) оплата за паркування не була здійснена; 2) транспортний засіб розміщувався без оплати більш ніж 10 хвилин; 3) на транспортному засобі відсутні документи, з яких інспектор міг встановити, шо водій наділений тими чи іншими пільгами. Станом на день винесення оскаржуваної постанови діяла система, яка надавала змогу позивачу скористатись пільгою щодо оплати паркування. Доказів неправомірної поведінки іннспектора позивачем не надано, а під час винесення оскаржуваної постанови, інспектор реалізовував свої повноваження по забезпеченню контролю за дотриманням правил паркування у місті Києві. Враховуючи викладене, інспектором повністю дотримані норми чинного законодавства України при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення від 03.04.2025 серія 2КІ № 0000941981. Враховуючи вищевикладене відповідач просив долучити відзив та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

16.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що твердження відповідачапро те, що майданчик для паркування № А 1460 розрахований на розміщення 45 автомобілів і на ньому для безоплатного паркування транспортних засобів виділено 6 місць і що у позивача була можливість скористатися місцем для безоплатного паркування транспортних засобів, відведеному на майданчику для паркування № А 1460, проте, всупереч зазначеному, позивачем такі дії вчинені не були, не відповідає дійсності. Місця для осіб з інвалідністю на вказаному паркувальному майданчику були зайняті автомобілями, які не мають права паркуватися на цих місцях і вільними не були на час паркування позивача. Також, позивач, як особа з належними пільгами, не обмежений будь-яким законодавством з приводу паркомісць на паркувальних майданчиках. Позивач має право паркувати автомобіль на будь якому вільному місці, не обов`язково для осіб з інвалідністю, як зазначає відповідач. Але для цього повинен виконати всі необхідні дії в додатку «Київ цифровий», а саме: відкрити розділ «Погодинне паркування» де система навігації GPS автоматично визначає паркувальний майданчик, вказавши його розташування по вулиці Лаврській в м. Києві та ввімкнути час початку паркування. Всі процедури позивачем були виконані, що підтверджується відповідними доказами, наданими суду.

Також відповідач стверджує, що позивачем у порушення вимог пункту 26 Правил паркування транспортних засобів не було розміщено під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування. Таке твердження не відповідає дійсності, оскільки вказаними Правилами передбачені вимоги для майданчиків, на яких не запроваджено автоматизовану систему оплати. На майданчику, де позивач здійснив паркування, працює автоматизована система оплати в цифровому додатку «Київ цифровий», тому таке твердження відповідача є незаконним та вводить суд в оману. Відповідач зазначає, що позивачем не було розміщено на транспортному засобі жодного документа, який би дав змогу ідентифікувати водія як учасника бойових дій, а сам транспортний засіб розташовувався поза межами зарезервованих спеціальних місць паркування. Правилами дорожнього руху України не передбачено розміщення на транспортному засобі документів, які б ідентифікували водія як учасника бойових дій, позивач вважає розміщення таких документів не етичною поведінкою, хвастовством, тому ніколи таких дій не вчиняв. В той же час позивач виконав всі необхідні дії в цифровому додатку «Київ цифровий», не знаючи про те, що система GPS цифрового додатку не вірно виявила та встановила місце мого паркування по вулиці Лаврській в м. Києві, вказавши паркувальний майданчик, що знаходився позаду мене, але також по вулиці Лаврській. Номер майданчика де був запаркований мій автомобіль має А1460, а система GPS цифрового додатку вказала А2049, де я і оформив процес паркування. Відповідач зазначає, що на дату винесення оскаржуваної постанови в застосунку «Київ Цифровий» була доступна послуга з безкоштовного паркування для Захисників і Захисниць. Щоб скористатись даною послугою, Захиснику або Захисниці (з наявності посвідчення ветерана) потрібно: зайти у профіль, відкрити розділ «Соціальний статус» і підтвердити Статус захисника; вибрати сервіс «Погодинне паркування», вказати номер авто та паркінг. Почати паркування в застосунку та завершити його після залишення стоянки. При цьому, плата з такого користувача стягуватись не буде. Всі зазначені дії були виконані позивачем саме у вказаному порядку, але система GPS цифрового додатку не вірно виявила та встановила місце паркування по вулиці Лаврській в м. Києві, вказавши паркувальний майданчик, що знаходився позаду але також по вулиці Лаврській, де позивач і оформив процес паркування. Дії позивача не були протиправними, винними та не посягали на встановлений порядок управління, а тому не містять адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Також, звертає увагу суду, що на офіційній сторінці Генерального штабу Збройних Сил України в соціальній мережі Фейсбук (https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua) розміщено інформацію від 05 листопада 2024 року з поміткою «Важливо» про те, що в ході проведення заходів з відбиття повітряних атак російських окупантів застосовуються засоби радіоелектронної боротьби. Зокрема, для підвищення ефективності впливу на противника застосовуються засоби підміни координат супутникової навігації GPS (спуфінг). «Побічним ефектом цього впливу є і порушення в системі точного часу, яку використовують мобільні телефони в режимі автоматичного уточнення часу. Враховуючи зазначене, доцільно відключити режим автоматичного уточнення часу в телефоні та враховувати, що під час оголошення повітряних тривог точність роботи систем супутникової навігації може порушуватися." - пояснили фахівці з радіоелектронної боротьби у Генеральному штабі Збройних Сил України. Враховуючи вищевикладене позивач просив долучити відповідь на відзив та заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що головним спеціалістом-інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Сенько Олексієм Володимировичем винесено постанову від 03.05.2025 серія 2КІ № 0000941981, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 700,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення перебаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.

З постанови вбачається, що 03.04.2025 о 11:45 на вул. Лаврська в м. Києві транспортний засіб залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування, чим порушено вимоги дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху.

Крім того, в постанові зазначено, що технічним засобом, яким зафіксовано правопорушення є прилад фіксації № АРМ Інспектора.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На виконання рішення Київської міської ради від 13.07.2023 № 6870/6911 «Про оптимізацію діяльності деяких структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» згідно з розпорядженням Київського міського голови В. Кличка від 17.10.2023 N° 994 «Про затвердження структури Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» у складі Департаменту територіального контролю міста Києва утворено управління (інспекцію) з паркування.

Рішенням Київської міської ради від 05.10.2023 № 7112/7153 «Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в місті Києві» посадових осіб (інспекторів з паркування) Департаменту територіального контролю міста Києва уповноважено від імені виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також проводити тимчасове затримання транспортних засобів шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку у разі вчинення водієм порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122, частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, визначених частиною третьою статті 265-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху), а також у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).

Знак 5.43 Правил дорожнього руху «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.

Табличка 7.14 Правил дорожнього руху «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.

Відповідно до п. 30 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342 (далі по тексту - Правила № 1342), під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг з утримання майданчиків для платного паркування.

Отже, Правилами № 1342 передбачені повноваження виконавчих органів міських рад визначати особливості оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.

Пунктом 26 Правил № 1342 визначено, що користувач зобов`язаний: поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування; розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки; після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.

Частина 1 статті 152-1 КУпАП передбачає, що порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі несплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

У примітці до вказаної статті 152-1 КУпАП роз`яснено, що положення частини першої цієї статті не застосовується у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73 і 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75 і 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (далі - Правила № 1051/1051) правом безкоштовного паркування користуються:

- спеціальний автотранспорт із службовими державними номерними знаками під час виконання прямих службових обов`язків у зоні місць для платного паркування (прокуратури, МВС, СБУ, пожежної охорони, швидкої допомоги, аварійний спецавтотранспорт міських комунальних служб тощо);

- особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи з інвалідністю з дитинства, та особи з інвалідністю внаслідок загального захворювання;

- ветерани Великої Вітчизняної війни та інших локальних воєн;

- громадські організації осіб з інвалідністю, підприємства, установи, організації, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, що є власниками транспортних засобів і перевозять осіб з інвалідністю;

- особи, що мають статус учасника бойових дій і прирівняних до них, а також члени сімей загиблих (померлих) осіб (виключивши звідти: "що мали статус учасника бойових дій"), які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус ветерана війни-учсник бойових дій, що підтверджується посвідченням особи з інвалідністю внаслідок війни 2 група серія НОМЕР_2 від 22 січня 2019 року. Отже, позивач відноситься до кола осіб, які мають право на безкоштовне паркування згідно з положеннями указаних Правил благоустрою.

Отже, позивач ОСОБА_1 о 11:45 3 квітня 2025 року на вул. Лаврська у м. Києві на законних підставах залишив транспортний засіб Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування без оплати паркування.

Відповідачем Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не доведене порушення позивачем ОСОБА_1 вимог п. 15.1, знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Тому є протиправною постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), що винесена Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) серії 2КІ № 0000941981 від 3 квітня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн.

За викладених обставин на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП оспорюване рішення суб`єкта владних повноважень підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 необхідно закрити.

Посилання відповідача у відзиві, що факт наявності у позивача передбачених законом пільг Департаменту стало відомо лише після ознайомлення з позовною заявою, тоді як на момент прийняття оскаржуваної постанови ні Інспектор, ні Департамент не знали та не могли знати про наявність таких пільг. Суд звертає увагу, що будь-якими нормативно-правовими актами не передбачено розміщення в автомобілі копії документів, які надають право позивачу скористатись безкоштовним паркуванням (копії посвідчення).

Відповідач, який є державним органом місцевого самоврядування, та уповноважені ним посадові особи (головні інспектора з паркування) мають доступ до усіх державних Реєстрів, що підтверджується зазначенням в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення даних про транспортний засіб, особу власника, місце реєстрації особи, щодо якої розглядається справа, тощо.

Використання для початку паркування і оплати за паркування лише в додатку «Київ Цифровий», без можливості в інший спосіб реалізувати право на паркування і спосіб реалізувати право на безоплатне паркування, є звуження прав громадян, які не є користувачами електронного додатку.

Таким чином, неналежне встановлення порядку користування пільгою не може позбавляти особу права на її використання.

Крім того, Департаментом не доведена фактична наявність на зазначеному паркувальному майданчику зарезервованих місць для безоплатного паркування, які б дозволяли особі, яка має пільги, безперешкодно ідентифікувати їх та реалізувати своє право на безкоштовне паркування.

Суд, також звертає увагу, що Київська міська рада, встановивши пільги щодо безоплатного паркування для певної категорії осіб (зокрема для учасників бойових дій) не вправі в особі Департаменту транспортної інфраструктури її виконавчого органу притягати таких осіб до відповідальності за правопорушення, пов`язані із реалізацією встановлених пільг, оскільки це свідчитиме про грубе порушення принципу належного урядування.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії", держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про те, що в діях позивача відсутня вина та відповідно склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.152-1 КУпАП.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, з суб`єкта владних повноважень підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу, зафіксованого в режимі фото/відеозйомки та закриття провадження - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), що винесена 3 квітня 2025 року головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), серії 2КІ № 0000941981, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 гривень, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ЄДРПОУ 34926981, адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 31.07.2025.

Суддя: