Рішення № 129236082, 31.07.2025, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №545/2266/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2025 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2025 року з Полтавського районного суду Полтавської області до Шишацького районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю надійшла справа за позовом ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 8824,08 грн.

Заява обґрунтована тим, що 25.01.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3/4498061, відповідно до умов якого, Банк надав відповідачу кредит в сумі 6588,05 грн. строком з 25.01.2023 по 24.01.2026 на умовах зазначених в договорі, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за його користування.

Відповідач користувалася коштами, проте всупереч умовам договору свої зобов`язання з повернення кредиту не виконувала і станом на 23.01.2024 у неї утворилася заборгованість у загальному розмірі 8824,08 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6588,05 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 2236,03 грн.

18.01.2024 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» укладено договір відступлення права вимоги № 1-2024.

Згідно даного договору 23.01.2024 відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 3/4498061 від 25.01.2023, що був укладений між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, 22.02.2024 ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» уклали договір відступлення права вимоги № 2-2024.

Згідно даного договору та реєстру прав вимог 07.03.2024 відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 3/4498061 від 25.01.2023, що був укладений між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 .

В зв`язку з цим, посилаючись на норми ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у вищенаведеному розмірі та понесені ним судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 17 червня 2025 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Разом з тим, сторонам роз`яснено їх права, зокрема, право відповідача на відзив.

У відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128, п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач належним чином повідомлена судом про справу з направленням їй за місцем реєстрації копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви.

У визначений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проведено судом без повідомлення сторін за наявними матеріалами позовної заяви.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.01.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3/4498061, відповідно до умов якого, Банк надав відповідачу кредит в сумі 6588,05 грн. строком з 25.01.2023 по 24.01.2026 для погашення заборгованості згідно заяви про надання банківської послуги «Кредитна картка» від 11.02.2022 на умовах зазначених в договорі, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за його користування (а.с.52-56).

Відповідно до п.1.3 Договору, позичальник зобов`язаний сплачувати банку щомісячно процентну винагороду за користування кредитом у розмірі 34 % річних.

Відповідач користувалася кредитними коштами, проте, всупереч умовам договору, свої зобов`язання з повернення кредиту не виконувала належним чином і станом на 23.01.2024 у неї утворилася заборгованість у загальному розмірі 8824,08 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6588,05 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 2236,03 грн.

Даний факт підтверджується виписками по рахунку (а.с.60-61).

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 ст. 1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

18.01.2024 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» укладено договір відступлення права вимоги № 1-2024 ( а.с.31-34).

23.01.2024 відповідно до умов зазначеного договору та реєстру прав вимог № 1 відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 3/4498061 від 25.01.2023, що був укладений між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 (номер 220 в реєстрі) (а.с.65-70).

Пунктом 2 реєстру прав вимог визначено вартість прав вимоги, належна до сплати первісному кредитору, яка складає 1581981,48 грн.

Зазначена сума сплачена ТОВ «ФК «СОНАТІ» первісному кредитору АТ «Креді Агріколь Банк» 24.01.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 720 від 24.01.2024 (а.с.12).

Разом з тим, 22.02.2024 ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» уклали договір відступлення права вимоги № 2-2024 (а.с.24-27).

07.03.2024 відповідно до умов зазначеного договору та реєстру прав вимог № 1 від 04.03.2024 вимог відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 3/4498061 від 25.01.2023, що був укладений між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 (номер 216 в реєстрі) (а.с.47-50).

Пунктом 2 реєстру прав вимог визначено вартість прав вимоги, належна до сплати ТОВ «ФК «СОНАТІ», яка складає 1 352 406,49 грн.

Зазначена сума сплачена ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» кредитору ТОВ «ФК «СОНАТІ» повністю 07.03.2024, що підтверджується платіжними інструкціями № 6 від 04.03.2024, № 7 від 06.03.2024, № 9 від 07.03.2024 (а.с.22-23).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за результатами дослідження та оцінки доказів у справі, суд вважає, що позивач отримав всі права та обов`язки в грошовому зобов`язанні, зазначені в кредитному договорі № 3/4498061 від 25.01.2023.

Враховуючи встановлені обставини, вимоги чинного законодавства, умови кредитного договору та договорів відступлення права вимоги, які дають право ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», як кредитодавцю, звернутися до суду із позовом про повернення грошових коштів та нарахованих відсотків, суд вважає, що із відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором № 3/4498061 від 25.01.2023 у загальному розмірі 8824,08 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6588,05 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 2236,03 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання взятих ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то суд робить наступні висновки.

Так, відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати /окрім договору про надання правничої допомоги/ детальний опис робіт /наданих послуг/, виконаних адвокатом /для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті/ та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При поданні позову представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у справі у загальному розмірі 9622,40 грн., які складаються з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та оплати правової допомоги у розмірі 7200 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом захисту та 01.04.2024 між останнім та адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» було укладено договір про надання правової допомоги (а.с.16-20).

Додатком № 1 до даного договору є реєстр боржників (а.с.20).

Додатком № 2 до даного договору є затверджений сторонами прейскурант послуг (а.с.20зв).

Додатком № 3 до даного договору є акту приймання передачі послуг з правничої допомоги (а.с.21).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 06.01.2025, адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» отримано в роботу стягнення кредиторської заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.41).

Як вбачається з акту приймання передачі послуг з правничої допомоги № 1 від 05.02.2025, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» повинно сплатити адвокатському об`єднанню «АЛЬЯНС ДЛС» 7200 грн, в т.ч. за проведення юридичного та фінансового аналізу 1200 грн., складення та подання до суду позовної заяви - 6000 грн.

На думку суду, витрати позивача на професійну допомогу є документально підтвердженими. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідачем не подавалося, хоча відповідно до положень частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності

У своїй Постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) Верховний Суд висловив позицію про те, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Таким чином суд позбавлений можливості зменшення заявлених судових витрат на правничу допомогу за власною ініціативою та вважає необхідним стягнути їх з відповідача на користь позивача в заявленому останнім розмірі (7200 грн.).

Згідно платіжної інструкції при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у вищевказаному розмірі.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі в загальному розмірі 9622,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 141, 264-265, 268, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43575686, адреса: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, заборгованість за кредитним договором № 3/4498061 від 25.01.2023, що був укладений між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , у загальному розмірі 8824 (вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 08 коп. та судові витрати в розмірі 9622 (дев`ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 40 коп., а всього стягнути 18446 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап