Рішення № 129236067, 30.07.2025, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Cправа №549/240/25

Провадження№2/549/206/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2025 року Чорнухинський районний судПолтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі ТОВ «Українські фінансові операції») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Представник ТОВ «Українські фінансові операції» Дідух Є.О. звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтованотим, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») був укладений договір №4335321 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.01.2024 шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «18262».

Згідно з умовами договору сума кредиту становить 16 400 грн строком на 360 днів з 27.01.2024 по 20.01.2025, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 2,5%, яка нараховується за кожен день користування позикою в межах строку кредиту, знижена процентна ставка - 1,63% в день та застосовується на умовах встановлених п.1.4.2 договору.

Відповідно до п.4.1 договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватимуться згідно з графіком платежів.

Позичальникзобов`язався повернутипозикодавцевітакуж сумугрошовихкоштіву деньзакінченнястрокупозики абодостроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Позивач відповідно до умов договору свої зобов`язання перед відповідачем виконало, надало кредит в сумі 16400 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну його картку провайдером ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, тому позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 відбулось через платіжну систему на підставі укладеного договору №РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

23 вересня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу №23/09/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило на користь ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у тому числі за договором позики №4335321 від 27.01.2024.

Таким чином, ТОВ «Українські фінансові операції» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідач не виконав зобов`язань за вказаним договором, в зв`язку з чим на 20.01.2025 має заборгованість в розмірі 164 000 грн, з яких: 16 400 грн заборгованість за тілом кредиту, 98 810 грн заборгованість за відсотками, нарахованими первісним кредитором, 48790 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» за 119 календарних днів з 24.09.2024 20.01.2025.

Посилаючись на вказане прохав стягнути з відповідача цей борг та понесені судові витрати.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.123).

26 червня 2025 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області задоволено клопотання представника позивача про витребування у АТ «Універсал банк», докази, що містять банківську таємницю (а.с.138-139).

В поданій суду письмовій заяві представник позивача позовні вимоги повністю підтримав, просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.135,149).

Відповідачвсудовезасіданняне з`явився, повідомлявся про день, час і місце розглядусправи,відзивнапозов неподано (а.с.129,130,141-145,152,153).

Враховуючи зазначене зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в ній доказів згідно з ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, 27.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір №4335321 про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту 16400 грн, строк кредитування 360 днів з 27.01.2024 до 20.01.2025, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, фіксована процентна ставка, стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, денна процентна ставка 2,5%, знижена процентна ставка 1,63% за кожен день користування кредитом, денна процентна ставка у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку 2,427%, орієнтована реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою за весь строк кредитування 99923,40% річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 46397,49% річних.

Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 164000 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 159695 грн (а.с.22-32,33-36).

Договір позики було укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до положень Закону України«Проелектроннукомерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язання за договором від 27.01.2024 виконала, на банківську картку № НОМЕР_2 відповідача було зараховані грошові кошти в сумі 16400 грн, що підтверджується повідомленням генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Є.Веліканова, інформацією АТ "Універсал банк" (а.с.20,146).

23 вересня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №23/09/2024, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Українські фінансові операції» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у тому числі за договір №4335321 від 27.01.2024, що укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та позичальником, яким є ОСОБА_1 (а.с.63-71).

Згідно з витягом з реєстру боржників від 23.09.2024 заборгованість відповідача складає 123410 грн, з яких: 16400 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 98810 грн сума заборгованості за відсотками, 8200 грн сума заборгованості за пенею, штрафами, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань 211(а.с.44).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором загальний залишок заборгованості станом на 23.09.2024 за кредитом становить 123410 грн, з яких: 16400 грн тіло кредита, 98810 грн відсотки, 8200 грн штрафні санкції (а.с.36-40).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором за 119 календарних днів з 24.09.2024 по 20.01.2025 заборгованість відповідача за відсотками складає 48 790 грн (а.с.41).

Відповідно до статтей 526, 527ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 626,628ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638ЦКУкраїни договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з Законом України«Проелектроннукомерцію» №675-VIIIвід03вересня2015року електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України).

Відповідно дост.1049ЦКУкраїни позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що кредитний договір укладений відповідачем з первісним кредитором в електронній формі шляхом підписання їх умов кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився.

Обставини перерахунку коштів ОСОБА_1 за кредитною угодою відповідачем не спростовано.

Оскільки, в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відступлення у встановленому законом порядку права вимоги за кредитним договором на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність у нового кредитора (позивача) права вимоги за кредитним договором.

Відповідач зобов`язувався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором строки, а також виконати інші свої зобов`язання відповідно цього договору.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за вищевказаними договором утворилась заборгованість.

Разом з тим, перевіряючи обгрунтованість вимог про стягнення нарахованих процентів за користування кредитними коштами суд керується таким.

Як встановлено судом з тексту кредитного договору, він укладений 27.01.2024 зі строком дії 360 днів з 27.01.2024 до 20.01.2025.

Із наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що для визначення розміру заборгованості за відсотками позивачем застосовано ставку 2,5 % в день користування кредитними коштами впродовж всього періоду кредитування, за виключенням періоду з 27.01.2024 по 25.02.2024 ставка 1,63% в день, з чим суд частково не може погодитися.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесені зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно з п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, а з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

На переконання суду, з урахуванням вимог діючого законодавства, відсотки за користування кредитними коштами становлять:

-за період з 27.01.2024 по 21.04.2024 35260 грн відповідно до наданого позивачем розрахунку;

- за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,5 % становить 29520 грн (16400 грн х 1,5% х 120 днів );

- за період з 20.08.2024 по 20.01.2025 за ставкою 1 % становить 25256 грн (16400 грн х 1% х 154 днів).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 106436 грн, з яких: 16400 грн - заборгованість за тілом кредита, 90036 грн - за відсотками.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в т. ч. і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено на 64,9% (106436х100/164000).

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача витрат, понесених на сплату судового збору, у розмірі 1572,14 грн (2422,4х64,9%).

Крім того, 01 серпня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. укладено договір №01/08/2024-А про надання юридичних послуг (а.с.58-59).

Згідно з умовами договору, рахунком на оплату, договору про переказ коштів, вартість наданих послуг складає 10 000,00 грн, заявкою №4335321 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно з договором, вартість послуг складає 10 000 грн (а.с.58-59, 43,45-46).

З огляду на викладене, в зв`язку із частковим задоволенням позову, виходячи з приписів ст.141ЦПКУкраїни, оскільки заперечень щодо правильності нарахування витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять, керуючись постановою ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи та за відсутності обгрунтованих заперечень, приходить до висновку про стягнення витрат на правничу допомогу відповідно відсотку задоволеної частини позовних вимог в розмірі 6490 грн (10000х64,9%).

Таким чином підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1572,14 грн судового збору та 6490 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 8062,14 гривень судових витрат.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 1054 ЦК України, ст.ст.141,142, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місцезнаходження: вул.Набережно-Корчуватська, б.№27, приміщення 2, м.Київ, 03045, код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитнимдоговором №4335321від 27.01.2024в розмірі 106436 гривень.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 8062,14 гривень судових витрат.

Заочне рішенняможе бутипереглянуто Чорнухинськимрайонним судомза письмовоюзаявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 31.07.2025.

Суддя С.І.Крєпкий