Ухвала суду № 129234534, 30.07.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 179/1344/21

№ 1-кп/183/4/25

30 липня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041470000055, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор вважає необхідним призначити обвинувальний акт до розгляду.

Обвинувачений та йогозахисник коженокремо заперечували протипризначення обвинувальногоакту досудового розгляду,оскільки вважалищо данийобвинувальний акт необхідноповернути прокурору, узв`язку зчим захисникобвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_5 заявив клопотанняпро поверненняобвинувального актута реєструматеріалів досудовогорозслідування укримінальному провадженні№ 12021041470000055,прокуроруу зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

В обґрунтуванняклопотання зазначивпро наступне.Частиною 4 ст. 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам КПК України.

Вивчивши наданий обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041470000055, захисник вважає, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору у зв`язку з направленням до суду зі спливом строку досудового розслідування. Так, повідомлення про підозру ОСОБА_3 відбулось 15.06.2021.Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри відбулось 10.08.2021. Останнім днем закінчення досудового розслідування кримінального провадження № 12021041470000055 є 16.08.2021.Строк досудового розслідування по кримінальному провадженню не зупинявся і не продовжувався. Про завершення досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику було надано повідомлення 20.08.2021, датоване 16.08.2021 та надано доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України. 28.08.2021 було закінчено ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та ОСОБА_3 був вручений обвинувальний акт який затверджений 27.08.2021. До суду обвинувальний акт надійшов 30.08.2021. З наданих документів стороною обвинувачення не можливо встановити факт саме направлення повідомлення про завершення досудового розслідування ОСОБА_3 чи його захиснику, оскільки у відповіді ВП № 1 зазначено, що повідомлення направлено поштою, однак не зазначено а ні номеру поштового відправлення а ні дати, а також не надано доказів такого відправлення. Копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції не підтверджують направлення повідомлення, а лише відображають реєстрацію документу. Картка про рух кримінального провадження викликає обґрунтований сумнів, оскільки дату можна проставити в будь який час і роздрукувати, що підтверджує відсутність у картці дати звернення до суду з обвинувальним актом, яка з невідомих причин не проставлена, хоча обвинувальний акт направлений до суду, і не є підтвердженням направлення повідомлення. Повістка не тотожна повідомленню про завершення досудового розслідування і не можна вважати надання повістки повідомленням про завершення досудового розслідування. Стороною обвинувачення не було надано суду та не долучено до матеріалів кримінального провадження № 12021041470000055 жодного документу, будь-то квитанції чи опису вкладення чи повідомлення про вручення листа направленого з повідомленням про завершення досудового розслідування, а тому стверджувати про направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування, не можна, в силу відсутності належних тому доказів. Відповідно, якщо відсутні докази направлення повідомлення про закінчення досудового розслідування, повинні бути докази безпосереднього вручення такого повідомлення, і такі докази є в матеріалах кримінального провадження та копія яких надавалась суду. На повідомленні про завершення досудового розслідування мається запис: «Повідомлення отримав 20.08.2021 Адвокат ОСОБА_5 підпис» та аналогічний запис на копії для підозрюваного. Враховуючи наведене, датою безпосереднього вручення повідомлення про закінчення досудового розслідування є 20.08.2021, а відповідно саме з цієї дати повинен зупинятись строк досудового розслідування. Однак, як вбачається, строк досудового розслідування закінчився 16.08.2021.

Тобто після спливу 2 місяців і 4 днів після повідомлення про підозру, стороною обвинувачення було повідомлено про завершення досудового розслідування. Посилання сторони обвинувачення на факт зазначення у картці про рух кримінального провадження дати «10.08.2021» і того, що саме з цього моменту досудове розслідування зупинене не є слушним оскільки суперечить нормам закону та позиції Верховного Суду. Якщо відомості внесені до ЄРДР про відкриття матеріалів 10.08.2021 і планувалось їх відкриття і повідомлення про це стороні захисту, слідчий мав можливість вручити повідомлення ОСОБА_3 та його захиснику одразу із повідомленням про раніше змінену підозру 10.08.2021, однак цього не відбулось, що викликає ще один сумнів щодо фактів зазначених стороною обвинувачення про дотримання строків досудового розслідування. Після закінчення 16.08.2021 строку досудового розслідування слідчий чи прокурор не були вправі звертатися до суду з обвинувальним актом, оскільки кримінальне провадження підлягало закриттю.

Враховуючи наведені вище обставини щодо строку досудового розслідування, захисник вважає, що обвинувальний акт було складено, затверджено та направлено до суду поза строком досудового розслідування, оскільки як зазначалось, останнім днем досудового розслідування є 16.08.2021.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання, оскільки питання щодо строку досудового розслідування розглядалося апеляційною інстанцією, отже підстави для повернення обвинувального акту та закриття кримінального провадження відсутні.

Суд заслухавши думку учасників процесу дійшов наступного висновку.

Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для повернення обвинувального акту немає.

Так, нормами ст. 291 ч. 2 КПК України, передбачені вимоги щодо обвинувального акту, де в п.5 вказані відомості про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Дослідивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про те, що його складено у відповідності до вимог ст. 291 ч. 2 КПК України, тобто він містить відомості, які передбачені пп. 1-9 цієї частини та при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Суд звертає увагу на те, що невідповідність обвинувального акта вимогам, які передбачені для обвинувального акта відповідними положеннями КПК України є вичерпною підставою для повернення обвинувального акта. Тому посилання захисника на те, що обвинувальний акт було складено, затверджено та направлено до суду поза строком досудового розслідування не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору. Зокрема, повернення обвинувального акту не може використовуватися стороною обвинувачення для проведення будь-яких процесуальних дій, крім приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК, і, відповідно, немає підстав вважати, що після повернення обвинувального акта прокурору може йти мова про будь-яке досудове розслідування, оскільки воно завершене до першого звернення до суду з обвинувальним актом. Неможливість проведення додаткового розслідування пояснює і неможливість відновлення закінченого досудового розслідування або продовження його строків.

Таким чином, під час судового розгляду судом не було встановлено порушень при складанні обвинувального акта щодо обвинуваченого, які б перешкоджали суду призначити кримінальне провадження до судового розгляду, у зв`язку з чим доводи захисника є необґрунтованими.

З урахуванням вищенаведеного та вимог кримінального процесуального законодавства, суд дійшов висновків про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041470000055 прокурору.

Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьоїстатті 314 КПК України, а тому обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю учасників процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314 316 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021041470000055 прокурору відмовити.

Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні о 10 годині 30 хвилин 30.07.2025 року в залі судового засідання Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області за участю учасників процесу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1