Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/5528/25
Провадження по справі № 3/522/2583/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Урум Т.В., за участю адвоката Лисевич С.В., діючого в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Острик О., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гвоздавка-2 Любашівського району, Одеської області, громадянина України, тимчасово не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , з 09.12.2023 перебував на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, мав спеціальне звання - капітан поліції, спеціальний жетон з індивідуальним номером - 0092441, будучи суб?єктом декларування, з 09.01.2024 припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію з позначкою «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме об 11 год. 01 хв. 20.04.2024, чим порушив встановленні абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» вимоги фінансового контролю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвокат Лисевич С.В. просили провадження по справі закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КупАП.
Свої доводи мотивували тим, що начальником відділу запобігання корупції ГУНП в Одеській області було скеровано повідомлення від 20 лютого 2024 р. № 53/182 до Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання або несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, колишнім старшим уповноваженим сектору кримінальної поліції ВП № 2 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області Макаренком С.О.
Надалі листом від 03.12.24 р. № 47-07/91904-24 зазначене повідомлення було надіслано від Національного агентства з питань запобігання корупції до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, а в подальшому за листом від 12.12.2024 р. № СЕД-30205-2024 надіслано до Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Така інформація є свідченням того, що органу Національної поліції України факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, був відомий починаючи з 20 лютого 2024 року, а обставини, викладені у повідомленні від 20.02.24 р. № 53/182 ідентичні тим, що зазначені у протоколі № 23/2025 від 18.03.25 р. про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією.
3 огляду на встановлені факти, адвокат вважає, що помилковим вважати моментом виявлення вчиненого правопорушення момент складання протоколу, оскільки дійсним моментом виявлення правопорушення, протокол за яким розглядається в цій справі, є 20 лютого 2024 року.
У судовому засіданні прокурор зазначила, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, про що свідчать докази, наявні в матеріалах справи, а тому просила визнати його винуватим у вчиненні вказаного правопорушення та просила призначити ОСОБА_1 мінімальне стягнення згідно санкції статті, за якою передбачено адміністративну відповідальність.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 23/2025 від 13.06.2025, дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників провадження, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов?язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно примітки до вказаної статті, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Наказом начальника ГУНП в Одеській області від 06.03.2017 № 394 о/с, капітан поліції Макаренко С.О. прибув для проходження служби до ГУНП в Одеській області та його призначено на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
При вступі на службу до поліції, ОСОБА_1 склав присягу на вірність Українському народові, яку власноруч підписав.
Наказом начальника ГУНП в Одеській області від 15.12.2023 № 1726 о/с, ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.
Отже, проходячи службу в лавах Національної поліції України, маючи спеціальне звання поліцейського, спеціальний жетон з індивідуальним номером - 0092441 і склавши Присягу на вірність Українському народові, ОСОБА_1 був поліцейським, на час проходження служби в поліції мав владні повноваження, виконував функції держави та на нього поширювалась дія Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
У свою чергу, ОСОБА_1 ознайомлений і попереджений про спеціальні обмеження, пов?язані зі службою в поліції, визначені Законом вимоги, заборони та обмеження, про що особисто підписав пам?ятку- застереження.
Також, ОСОБА_1 обізнаний про вимоги, заборони та обмеження, які визначено ст. б, ст. 7, ст. 8, ст. 9, ст. 10, ст. 12, ст. 14, ст. 16, ст. 21, ст. 22 Закону, Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, ОСОБА_1 ознайомлений і обізнаний про спеціальні обмеження, пов?язані зі службою в поліції, встановлені Законом вимоги, заборони і обмеження, які взяв на себе обов?язок дотримуватися та попереджений про юридичні наслідки їх не виконання, у тому числі про вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Наказом начальника ГУНП в Одеській області від 09.01.2024 N? 36 о/с, старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції N? 2 ОРУП N? 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 з 09.01.2024 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції).
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Таким чином, 09.01.2024 є останнім днем служби ОСОБА_1 в лавах Національної поліції України, коли наказом начальника ГУНІ в Одеській області від 09.01.2024 N? 36 о/с його звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції). По завершенню цього дня, ОСОБА_1 вважається таким, що припинив діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави.
Отже, після звільнення зі служби в Національній поліції України та припинення діяльності, пов?язаної з виконанням функцій держави, у ОСОБА_1 виник обов?язок протягом 30 календарних днів подати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua) декларацію при звільненні за період з 01.01.2024 до 09.01.2024, який не був охоплений раніше поданими ним деклараціями, за визначеною Національним агентством формою, тобто до 00 год. 00 хв. 09.02.2024.
Однак, в ході моніторингу публічної частини даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) з?ясовано, що всупереч встановленим абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» вимогам фінансового контролю, ОСОБА_1 несвоєчасно подав без поважних причин декларацію з позначкою «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме об 11 год. 01 хв. 20.04.2024.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені упункті 1,підпунктах "а","в"-"ґ"пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно ч. 1ст. 172-6 КУпАПвідповідальність настає за неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, передбаченоїЗаконом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Таким чином, враховуючи викладене, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
З приводу клопотання адвоката Лисевич С.В., діючого і інтересах ОСОБА_1 , про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, суддя приходить до наступного.
Відповідно до положеньст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права в свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Так, ОСОБА_1 , будучи суб?єктом декларування, з 09.01.2024 припинивши діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави, був зобов`язаний протягом 30 календарних днів шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питан запобігання корупції подати декларацію з позначкою «при звільненні» за період з 01.01.2024 по 09.01.2024, який не був охоплений раніше поданими деклараціями у строк до 00 год. 00 хв. 09.02.2024.
За даними публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, декларацію з позначкою «при звільненні», ОСОБА_1 подано об 11 год. 01 хв. 20.04.2024.
У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не заперечував сам факт подання ним декларації з позначкою «при звільненні» 20.04.2024, тобто з порушенням встановленого строку.
Під поважними причинами пропуску строку слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Відомості про обставини, які об`єктивно могли завадити ОСОБА_1 в поданні декларацій у встановлений законом строк, в матеріалах справи відсутні.
Зі змісту ч. 4ст. 38 КУпАПвбачається, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями212-15,212-21цьогоКодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Так, моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими особами (посадовою особою чи органом державної влади). При цьому складання протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).
Правопорушення, передбачене ч. 1ст. 172-6 КУпАП, ОСОБА_1 вчинив 20.04.2024, оскільки саме в цей час він несвоєчасно подав відповідну декларацію до державного реєстру декларацій.
Начальником відділу запобігання корупції ГУНП в Одеській області було скеровано повідомлення від 20 лютого 2024 р. № 53/182 до Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання або несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, колишнім старшим уповноваженим сектору кримінальної поліції ВП № 2 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області Макаренком С.О.
16.12.2024 за № СЕД-50615-2024 Одеським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України був надісланий запит до ГУНП в Одеській області щодо надання документів з особової справи ОСОБА_1 , з метою підтвердження або спростування факту вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
10.01.2025 за № 12-41-2025 Управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області на запит Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України було надано копії матеріалів особової справи відносно ОСОБА_1
18.03.2025 старшим оперуповноваженим в ОВС ВМЗК Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Мазур В.В. у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в яких міститься відмітка про отримання ОСОБА_1 18.03.2025 другого примірника протоколу.
Так чином, Одеському управлінню Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України достеменно стало відомо про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення лише 18.03.2025, тобто після з`ясування всіх необхідних обставин адміністративної справи.
Отже, до моменту складання протоколу відбувався лише збір даних та тільки з моменту виявлення особи та встановлення в її діях складу адміністративного правопорушення, був складений протокол про адміністративне правопорушення, що і є моментом виявлення.
Таким чином, оскільки правопорушення було виявлено уповноваженою особою Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 18.03.2025, тобто після вжиття всіх заходів для збирання доказів та достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, строк визначений ч. 4ст. 38 КУпАПнеобхідно рахувати з 18.03.2025, коли орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, володів повною інформацією щодо порушення ОСОБА_1 вимогЗакону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, доводи адвоката Лисевич С.В., діючого в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо закриття провадження у справі на підставі п. 7ст. 247 КУпАП, суд не бере до уваги.
Відповідно дост. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам«Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіхстаттях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП передбачає, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за достатнє та необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 9, 23, 33, 34, 40-1, 172-6, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок на користь держави.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень на користь держави.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районногосуду м. Одеси Віктор ІВАНОВ
Судове рішення № 129233957, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 29.07.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/5528/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: