Ухвала суду № 129232709, 29.07.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року місто Чернігів

Справа №751/6020/25

Провадження №4-с/751/36/25

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1

суб`єкт оскарження Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

заінтересована особа - Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна»

представник заявника Замура Людмила Павлівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» щодо не зняття арешту з майна боржника, -

Встановив:

І. Стислий виклад позиції заявника

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про зобов`язання Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт у виконавчому провадженні № 2964617 на нерухоме майна ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника, виданої 23.05.2007 Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (реєстраційний номер обтяження 5047004 від 31.05.2007 12:01:56, реєстратор Друга Чернігівська державна нотаріальна контора) (а.с.1-4). Крім того, просила поновити строк звернення до суду зі скаргою, оскільки пропустила з поважних причин (а.с.4зв-6).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що на підставі судового наказу стягнуто з неї на користь ЗАТ «Український мобільний зв`язок» 2 124,70 грн. Відкрито виконавче провадження, в межах якого 23.05.2007 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. Надалі, вона дізналася, що 31.05.2007 Другою Чернігівської державною нотаріальною конторою на її квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано заборону відчуження №5047004. Зазначила, що 11.11.2010 виконавче провадження про стягнення з неї заборгованості закрито у зв`язку із погашенням заборгованості. Станом на 19.03.2024 відсутні відкриті виконавчі провадження де вона є боржником. 14.03.2025 вона зверталася до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові із заявою про зняття арешту з квартири, але отримала відмову.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 10.07.2025 відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду. Одночасно замінив неналежну заінтересовану особу Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв`язок» на належну заінтересовану особу Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна».

Заявник та його представник у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені. Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, скаргу просить задовольнити.

Представник суб`єкта оскарження у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи - стягувача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, ухвалив проводити розгляд справи за їх відсутності, оскільки неявка учасників розгляду не є перешкодою для розгляду даної скарги.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Щодо клопотання заявника про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст.447 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Аналогічна норма закріплена у ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ст.ст. 120, 122, 123 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Заявник отримала лист з Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові про відмову у знятті арешту 18.03.2024 та неодноразово зверталася до суду з позовом про зняття арешту з майна боржника, останній раз 08.07.2025 ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова у відкритті провадження по справі за її позовом відмовлено, а отже, скаржник пропустила десятиденний строк для подання скарги з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

01.02.2006 Новозаводський районний суд міста Чернігова видав судовий наказ №2-н-36/06 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний зв`язок» 2 098,67 грн заборгованості та судові витрати в розмірі 25,50 грн (а.с.11).

23.05.2007 Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, а саме на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.13).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана квартира в цілому належить ОСОБА_1 (а.с.12,16).

Відповідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11.11.2010 закінчено виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_1 , а тому з Державного реєстру вилучено запис 8226972 (а.с.21).

Крім того, згідно відомостей з автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 14.03.2024 виконавче провадження №2964617 про стягнення боргу за судовим наказом від 01.02.2006 завершено (а.с.25).

Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.07.2025 наявні відомості про арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , що накладено постановою Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 23.05.2007, номер запису обтяження 5047004 (а.с.33).

У зв`язку з цим 14.03.2024 ОСОБА_1 зверталася до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця від 23.05.2007 (а.с.19), проте листом від 18.03.2024 її повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту (а.с.20).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Положеннями ст. 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини першої ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження» і ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що був чинним до 04.10.2016, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Проте у справі відсутні докази про наявність відкритого виконавчого провадження, у якому ОСОБА_1 є боржником, а Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв`язок» чи Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» стягувачем.

Вичерпний перелік випадків, у яких державний виконавець (виконавець) вправі чи зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, містився в ч. ч. 2-5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV, що діяв до 04.10.2016, і міститься у ч.ч. 2-4 ст. 59 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження».

Ці переліки не містять такої підстави, як повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пп. 2, 7 ч. 1 ст. 37 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; боржник - фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).

Отже суб`єкт оскарження не може задовольнити вимоги ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд відзначає, що арешт майна є заходом, направленим на примусове виконання рішень судів та інших органів. Тобто такий захід застосовується державним/приватним виконавцем в інтересах стягувача з метою виконання судового рішення чи рішення інших органів, які підлягають примусовому виконанню.

Арешт майна є тимчасовим обмеженням прав боржника, яке повинно бути визначено певним строком. На думку суду, необмежене застосування заходу примусового виконання виконавчого документу може становити порушення права особи на вільне володіння своїм майном.

Також відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції чинній на час видачі виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

З 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, згідно Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як встановлено в судовому засіданні, відомості про перебування у виконавчій службі відкритих виконавчих проваджень, боржником в яких є скаржник, відсутні.

Доказів на підтвердження переривання строку пред`явлення до виконання указаного виконавчого документа матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11 зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинне призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

На думку суду, існування арешту майна ОСОБА_1 наразі не направлено на виконання рішення суду, яке фактично виконано боржником, а лише створює обмеження у вільному володінні майном. Внаслідок арешту її нерухомого майна вона по цей час перебуває у ситуації, в якій до неї на невизначений термін застосовано обмеження права володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Ця ситуація суперечить принципу правової визначеності.

Відповідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, арешт, який є об`єктом судового розгляду, перешкоджає ОСОБА_1 користуватися й розпоряджатися належною їй власністю.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про наявність правових підстав для зняття арешту та заборони, накладеної в межах виконавчого провадження №2964617 із виконання судового наказу №2-н-36 від 01.02.2006, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.05.2007.

З урахуваннях вищезазначеного скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 258-260, 448-450 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

Ухвалив:

Визнати поважними причини пропуску строку ОСОБА_1 для звернення до суду зі скаргою.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» щодо не зняття арешту з майна боржника.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати відповідальну посадову особу Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №2964617 на підставі постанови про арешт майна боржника від 23.05.2007 (реєстраційний номер обтяження 5047004 від 31.05.2007 12:01:56, реєстратор Друга Чернігівська державна нотаріальна контора).

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 01.08.2025

Заявник ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; поштова адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суб`єкт оскарження Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Княжа, буд. 28, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 35029699)

Заінтересована особа Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» (місцезнаходження: просп. Миру, буд.29 м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 14333937)

Суддя Н. В. Маслюк