Рішення № 129232208, 30.07.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11061/25

Провадження № 2/686/4415/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.07.2025 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Дмітрієвій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У квітні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №126671 від 29.12.2023 року в розмірі 15021,33 грн., посилаючись на те, що 29.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія» КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №126671, на підставі якого відповідач отримала кредит.

Відповідно до 2.2.1 Сума (загальний розмір) кредиту становить 10667.00 грн. (десять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 8000.25 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі рахунок Позичальника); у розмірі 2666.75 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.5. індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 2 666,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту,якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

29.12.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_2 .

12.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 12072024 згідно умов якого, останній набув право грошової вимоги до абув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Кредитним договором № 126671 від 29.12.2023.

Відповідачка не виконувала умови Договору належним чином, не повністю сплачувала платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №126671 від 29.12.2023 року, становить 15021,33 грн., яка складається з наступного: 8736,18 грн. - заборгованість по кредиту; 5784,15 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 501,00 грн. заборгованість за комісією.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 01.05.2025 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному позовному провадженні до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомила.

За таких обставин, оскільки проти цього не заперечував представник позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом об`єктивно встановлено, що 29.12.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 126671 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.1.1 Договору, Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник укладає Договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, як передбачено розділом V цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини\акцепту Договір про споживчий кредит набирає чинності.

Відповідно до п.2.1 Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений в п.2.6 Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній п.2.2.1 Договору, а позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п.2.6 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені Договором.

Відповідно до 2.2.1 Сума (загальний розмір) кредиту становить 10667.00 грн. (десять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 8000.25 грн. на № рахунку/ картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі рахунок Позичальника); у розмірі 2666.75 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.3 індивідуальної частини передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 460,00 % річних. Тип процентної ставкифіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 45еесс8а, який відправлено на номер мобільного телефону Відповідача та введено ним 29.12.2023 17:26:12.

У відповідності до Додатку до договору про надання споживчого кредиту№ 126671від 29.12.2023, а саме графіку платежів за кредитним договором, який також підписано Відповідачемелектронним підписом з одноразовим ідентифікатором, зазначено дати, види платежів за кредитом та суми таких платежів.

Крім того, Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано паспорт споживчого кредитування, в якому міститься інформація щодо основних умов кредитування; щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови надання кредиту.

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС", операція з видачі кредиту №126671від 29.12.2023 ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 проведено успішно.

12.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 12072024 згідно умов якого, останній набув право грошової вимоги до абув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Кредитним договором № 126671 від 29.12.2023 року, укладеним з ОСОБА_1 на загальну суму 15021,33 грн., яка складається з наступного: 8736,18 грн. - заборгованість по кредиту; 5784,15 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 501,00 грн. заборгованість за комісією.

Таким чином, заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» станом на 21.04.2025 р. складає 15021,33 грн., з яких 8736,18 грн. - заборгованість по кредиту; 5784,15 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 501,00 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1ст.1049 Цивільного кодексу Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1048ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частин 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3статті 11 цього Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини 8статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини 1 статті http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_172/ed_2024_01_01/pravo1/T150675.html?pravo=1 - 17212 Закону України «Про електронну комерцію»моментом підписання електронного правочину є використання, в тому числі: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ізстаттею 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах 1 та 2статті 639 ЦК Українизазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини 1статті 640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина 1статті 642 ЦК України).

З наданих суду доказів вбачається що укладенням договору № 126671 від 29.12.2023 р. про надання споживчого кредиту з ОСОБА_1 в електронному вигляді, та згідно якого,сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати, розмір комісії за надання кредиту. Також договір містить інформацію про загальну вартість наданого кредиту та інші істоті умови.

Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим. Натомість Відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов`язковими для виконання позичальником.

З матеріалів справи, вбачається, що первісний кредитор виконав покладені на нього зобов`язання, а саме надав позичальнику кошти у кредит.

Відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала, не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, не здійснила інші обов`язкові платежі згідно умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 15021,33грн.

У зв`язку з викладеним, суд вважає доведеним наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь Позивача заборгованості за кредитним договором, тому позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» є обґрунтованими, тому такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннямистатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2статті 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. до матеріалів справи надано копію договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025, додаткової угоди №4 від 04.02.2025 року, акта прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява № 19336/04).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамист. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000 грн. є завищеним та не співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Суд враховує, що предмет спору у даній справі є однотипним, а тому не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи.

Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Також, відповідно до положеньст.141 ЦПК Україниз відповідачки слід стягнути на користь позивача 2422,40 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст. 526,610,611,612,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.4,76-89,141,247, 258,263-265, 268, 273, 280-282,352,354,355 ЦПК Українисуд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, місто Київ, 02090) заборгованість за кредитним договором №126671 від 29.12.2023 року у загальному розмірі 15021,33 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., всього стягнути 21443,73 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Сергій Стефанишин