Вирок № 129229884, 01.08.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.08.2025

Справа № 334/10235/24

Провадження № 1-кп/334/383/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження № 22023080000000368, відомості про яке внесені 28 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодара Василівського району Запорізької області, громадянина України, який не працює, перебуває у шлюбі, на утриманні дітей не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,

встановив:

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України, згідно якого територія України є неподільною та недоторканою.

Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 Російською Федерацією.

31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН, учасницею якою є держава Україна і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ).

Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та Російською Федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.

Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою.

При цьому, статтею 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до статті 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Водночас статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації ОСОБА_6 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи також всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам частини четвертої статті 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Так, Президент Російської Федерації 22 лютого 2022 року направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.

Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам Збройних сил РФ про вторгнення на територію суверенної України.

24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці ЗС РФ та інші представники держави-агресора РФ, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі і м. Епергодар, Василівського району Запорізької області, територія якого була фактично захоплена та окупована 04.03.2022.

З метою відсічі військовій агресії РФ 24.02.2022 Указом Президента України у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої спиті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Законами України.

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до пункту 7 частини першої статті 1-1 Закону № 1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, Енергодарська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 04,03.2022.

Після остаточної військової окупації території м. Енергодара Василівського району Запорізької області, представниками ЗФ держави-агресора РФ фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій ними території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування, які відмовлялися співпрацювати з окупаційною владою.

Разом з тим у період, починаючи з 04.03.2022 і до 27.03.2022, представниками ЗФ держави-агресора РФ всупереч порядку, встановленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим діючим нормативно-правовим актам, за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, цілеспрямовано було створено військову окупаційну адміністрацію у м. Енергодарі Василівського району Запорізької області так звану «Громадську раду самоорганізації міста Еиергодара» (мовою оригіналу «Общественный совет самоорганизации города Энергодар», який 06.04.2022 на загальних зборах членів вказаного незаконного органу був змінений на «Адміністрацію міста Енергодара» (мовою оригіналу «Администрация города Энергодар») та в подальшому на «Військово-цивільну адміністрацію м. Енергодара» (мовою оригіналу «Военно-гражданская администрация города Энергодар), з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території, встановлення тотального контролю та реалізації всіх узурпованих владних повноважень діючої Енергодарської міської ради Запорізької області та її виконавчого комітету, які не припинили своєї діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 1-1 Закону № I207-VII окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

У той же час, не пізніше червня 2022 року, громадянин України ОСОБА_3 , знаходячись у м. Енергодарі Василівського району Запорізької області, діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями держави-агресора Російської Федерації, добровільно прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників збройних формувань держави-агресора Російської Федерації та від особи, яка на той час виконувала обов`язки голови або виконуючого обов`язки голови окупаційного органу влади «Військово-цивільної адміністрації м. Енергодара» (мовою оригіналу «Военно-гражданской администрации города Энергодар»), та зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій «Заступника голови адміністрації з питань управління житлово-комунальними господарством» (мовою оригіналу «Заместитель главы администрации по вопросам управления жилищно-комунальным хозяйством») у незаконно створеному окупаційному органі влади держави-агресора Російської Федерації «Військово-цивільній адміністрації м. Енергодара».

Крім того ОСОБА_3 , добровільно перебуваючи на займаній посаді та виконуючи покладені па нього представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації організаційно-розпорядчі функції, приблизно у період з жовтня по грудень 2022 року (більш точна дата судом не встановлена) здійснював повноваження виконуючого обов`язки «Голови Військово-цивільної адміністрації м. Енергодара».

Зокрема, у вказаний період часу ОСОБА_3 приймав рішення щодо розподілення грошових коштів «Військово-цивільної адміністрації м. Енергодара», формував на подачу списків виплат заробітних плат особам, які зайняли посади в окупаційному органі влади, підписував та подавав платіжні відомості за результатами нарахування заробітної плати, здійснював загальне керівництво та організацію роботи працівників незаконно утвореного органу влади, також надавав всіляку допомогу окупантам у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території м. Енергодара Василівського району Запорізької області.

Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за частиною п`ятою статті 111-1 КК України як колабораційну діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Судове провадження у даному кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 (in absentia), який показання суду не надав та будь-яких клопотань не заявляв. Водночас, дане судове провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 , а також інформація про процесуальні документи у кримінальному провадженні надсилались та публікувались відповідно до вимог статті 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченого ОСОБА_3 , належним чином повідомленого про здійснення судового провадження, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в суді.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (підпункт «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник адвокат ОСОБА_5 належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового провадження та висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останнього в інкримінованому йому злочині. Зокрема, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях. Всі досліджені судом докази є непрямими. Показання свідків є показаннями зі слів третіх осіб. Доказів того, що обвинувачений добровільно обійняв посаду не надано. При цьому не виключається те, що на обвинуваченого чинився фізичний або психологічний примус, через що він діяв у стані крайньої необхідності. Просила ухвалити виправдувальний вирок.

Суд визнав загальновідомою обставиною і такою, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України (у тому числі м. Енергодара Василівського району Запорізької області), яка розпочалася із повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними доказами.

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Відповідно до частини одинадцятої статті 615 КПК України судом досліджені показання свідка ОСОБА_7 , надані слідчому 26.02.2024, які зафіксовані під час досудового розслідування за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Допит свідка в судовому засіданні став неможливим, у зв`язку з проходженням ним військової служби по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до показань свідка ОСОБА_7 він займав посаду директора ТОВ «ЕМОС», яке орієнтоване на загальне обслуговування багатоквартирних будинків, загальна кількість обслуговуючих під`їздів по місту становить 108. До жовтня 2022 року свідок перебував на ТОТ у м. Енергодарі. Від початку окупації міста до моменту виїзду до м. Запоріжжя його неодноразово було затримано представниками збройних формувань Російської Федерації, а також направлено на «підвал» за вказівкою лояльних до окупації осіб, а також з метою агітації. 09.03.2022 його затримали представники ЗФ РФ на блокпосту, який розташований на в`їзді до м. Енергодара. Його витягли з машини, зчитали з планшету його дані, забрали телефон, вивели на край дороги. Один із ДНРівців комусь зателефонував. У подальшому приїхало авто кавового кольору. Свідку вдягнули мішок на голову повезли в невідомому напрямку. Він зрозумів, що знаходиться на території військової частини біля АЕС, де перебував з 09.03.2022 до 14.03.2022. 14.03.2022 біля теплової ТЕС його випустили на волю. Приблизно через 3 тижні після вказаного ув`язнення, головою призначили ОСОБА_8 . Свідок виїжджав із міста Енергодар. До блокпосту приїхала машина та його забрали до окупаційної адміністрації для спілкування з ОСОБА_8 . При розмові з ОСОБА_8 , останній пояснював, що «Росія прийшла сюди і надалі залишиться», що у свідка велике підприємство, щоб переходив на бік ворога, співпрацював з окупаційною адміністрацією. Шевчик дав для свідка час для роздумів час. Свідок уперше відмовився. В місті Енергодар лише ТОВ «ЕМОС» надає окремі послуги, які інші комунальні підприємства міста не можуть надати, тому голови окупаційні влади ( ОСОБА_8 та Волга), заступник ОСОБА_3 будь-яким способом (розмова, незаконне затримання свідка та його підлеглих співробітників, взяття на підвал, побиття) намагалися вмовити співпрацювати з окупаційною владою та перестругати ТОВ «ЕМОС» за російськими стандартами, на що свідок давав категоричну відмову. 27.10.2022 свідка невідомі особи привезли до окупаційної адміністрації для розмови з т.зв. головою ОСОБА_9 . В особистій розмові ОСОБА_9 сказав, що з ОСОБА_10 в нього запитували чому досі не переєстрована Енергодарська АЕС за російськими стандартами і чому лише якесь ТОВ «ЕМОС» не переєструвалося за російськими стандартами. Свідок, перебуваючи в окупаційній адміністрації, неодноразово бачив ОСОБА_3 , який зайняв посаду заступника голови, насильно захопив ТОВ «ЕМОС» силам представників ЗФ РФ, особисто приїжджав та залякував, кричав на свідка словами «я тебе закопаю»,. ОСОБА_3 у супроводі «кадирівців» наказав написати заяву про відмову від ТОВ, після чого його забрали «на підвал» та били прикладом зброї, насильно агітував на співпрацю, залякував ямою (том 3 аркуші справи 136, 142 147).

Протоколом огляду від 10.02.2023, відповідно до якого слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_11 проведений огляд веб-сайту «Администрация города Энергодар» за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 Під час огляду виявлені відомості про структуру «Администрации города Энергодар», у тому числі про «Заместителя главы администрации по вопросам управления жилищно-коммунальным хозяйством» ОСОБА_3 (том 1 аркуші справи 148 152).

Протоколом огляду від 10.02.2023, згідно з яким слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_11 проведений огляд Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). У ході огляду виявлені публікації від 09.11.2022 та 23.11.2022 з відомостями про те, що ОСОБА_3 виконував обов`язки голови військово-цивільної адміністрації (том 1 аркуші справи 153 157).

Протоколом огляду від 20.11.2024, відповідно до якого слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_12 проведений огляд Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 Під час огляду виявлені публікація від 16.02.2023 з відомостями про те, що ОСОБА_3 обіймав посаду заступника голови військово-цивільної адміністрації м. Енергодара (том 1 аркуші справи 165 169).

Протоколом огляду від 21.11.2024, згідно з яким слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_12 проведений огляд Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 Під час огляду виявлена публікація від 04.08.2023 з відомостями про те, що ОСОБА_3 обіймав посаду заступника голови м. Енергодара (том 1 аркуші справи 170 174).

Протоколом огляду від 21.11.2024, відповідно до якого слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_12 проведений огляд Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 Під час огляду виявлена публікація від 19.04.2024 наступного змісту (мовою оригіналу): «Суд второй инстанции признал незаконным увольнение бывшего первого заместителя главы ВГА Энергодара ОСОБА_13 . Напомним, ОСОБА_14 был уволен из администрации города летом прошлого года, с чем был категорически не согласен и пошел в суд с требованием восстановить его в должности. И это ему удалось со второго раза...» (том 1 аркуші справи 175 179).

Протоколом огляду від 29.11.2024, згідно з яким слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_12 проведений огляд Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 Під час огляду виявлена публікація від 06.04.2022, які містять: «Протокол № 07 от 06.04.2022 «Общественного совета самоорганизации города Энергодар» (мовою оригіналу), відповідно до якого «Главой Администрации города Энергодар» обраний ОСОБА_15 ; «Постановление Главы Администрации города Энергодар от 06.04.2022 № 01», згідно з яким скасована структура виконавчих органів влади Енергодарської міської ради та затверджена структура «Администрации города Энергодар» (том 1 аркуші справи 180 196).

Протоколом огляду від 29.11.2024, відповідно до якого слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_12 проведений огляд Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 Під час огляду виявлена публікація від 11.04.2022 з відеозверненням ОСОБА_15 до жителів м. Енергодара з приводу організації життєдіяльності міста (том 1 аркуші справи 197 204).

Протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних інформаційних систем № 59/14/69т від 02.02.2023, розсекреченого актом № 59/14/25дск від 07.02.2023 щодо абонентського номеру НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_16 . Дозвіл на проведення вказаної НСРД у кримінальному провадженні № 2202208000000102 наданий ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 03.11.2022 № 4807/4498/22. Дозвіл на використання зазначеної інформації у даному кримінальному провадженні наданий ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 27.11.2024 № 4807/7374/24. Відповідно до вказаного протоколу слідчим отримана інформація про зміст електронного листування з акаунту ОСОБА_16 з володільцями інших аккаунтів (том 1 аркуші справи 205 248, том 2 аркуші справи 1 - 32).

Протоколом огляду від 28.11.2024, згідно з яким слідчим проведений огляд оптичного носія інформації диску DVD-R № 59/14/11т від 02.02.2023, який є додатком до протоколу про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 59/14/69т від 02.02.2023, розсекреченого актом № 59/14/25дск від 07.02.2023. Під час огляду слідчим отримана інформація про нарахування ОСОБА_3 заробітної плати як «Заместителю Главы адинистрации» та отримання ним заробітної плати. Також отримані копії: листів «Военно-гражданской администрации города Энергодар от 01.12.2022 № 280, 05.12.2022 № 290, 02.12.2022 № 283, 11.10.2022 № 163, 10.10.2022 № 158», «Заявок на финансирование расходов №14 от 01.12.2022, №15 от 02.12.2022, №9 от 07.10.2022», «Отчета об исполнении бюджета (консолидированного бюджета по сстоянию на 01 сентября 2022 года», тощо, з підписом ОСОБА_3 як «И.о. Главы Военно-гражданской администрации города Энергодар» (том 2 аркуші справи 33 73).

Протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних інформаційних систем № 59/14/72т від 08.01.2023, розсекреченого актом № 59/14/25дск від 07.02.2023 щодо абонентського номеру НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_17 . Дозвіл на проведення вказаної НСРД у кримінальному провадженні № 2202208000000102 наданий ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 10.11.2022 № 4807/4617/22. Дозвіл на використання зазначеної інформації у даному кримінальному провадженні наданий ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 27.11.2024 № 4807/7376/24. Відповідно до вказаного протоколу слідчим отримана інформація про зміст електронного листування з акаунту ОСОБА_17 « ОСОБА_18 » у мобільному застосунку «Телеграм» з володільцями інших аккаунтів (том 2 аркуші справи 74 - 207).

Протоколом огляду від 28.11.2024, згідно з яким слідчим проведений огляд оптичного носія інформації диску DVD-R, який є додатком до протоколу про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж № 59/14/72т від 08.01.2023, розсекреченого актом № 59/14/25дск від 07.02.2023. комунікаційних мереж № 59/14/69т від 02.02.2023, розсекреченого актом № 59/14/25дск від 07.02.2023. Під час огляду слідчим отримана інформація про отримання ОСОБА_3 заробітної плати як «Руководителем адинистрации». Також отримані копії: листів «Военно-гражданской администрации города Энергодар от 12.12.2022 № 237, 12.12.2022 № 314» з підписом ОСОБА_3 як «И.о. Главы Военно-гражданской администрации города Энергодар», проєктів «Заявок на финансирование расходов №2 от 08.10.2022, №6 от 09.12.2022» із зазначенням посади обвинуваченого як «И.о. Главы Военно-гражданской администрации города Энергодар» (том 2 аркуші справи 208 - 234).

Також під час судового провадження судом досліджено документи, які не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, проте містять відомості про дотримання норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування та спеціального досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, а саме: витяги з ЄРДР про кримінальне провадження № 2202208000000102 від 29.03.2022, № 22023080000000368 від 28.02.2023, № 22022080000000066 від 16.03.2022, № 22022080000000286 від 05.04.2022, № 22022080000000065 від 16.03.2022; повідомлення про підозру від 13.02.2023; постанови про доручення на призначення захисника від 14.02.2023, 11.11.2024; постанови про виділення матеріалів досудових розслідувань від 28.02.2023, 02.01.2023; постанова про оголошення розшуку від 28.02.2023; постанова про відновлення досудового розслідування від 11.11.2024; ухвала слідчого судді від 13.11.2024; доручення про проведення досудового розслідування від 28.02.2023, 29.03.2022, 16.03.2022, 05.04.2022, 16.03.2022; постанови про створення групи слідчих від 28.02.2023, 29.03.2022, 16.03.2022, 17.03.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 16.03.2022; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 29.03.2022, 18.03.2022, 16.03.2022; повідомлення про початок досудового розслідування від 29.03.2022, 05.04.2022; постанова про зміну групи слідчих від 22.12.2022; постанови про призначення групи прокурорів від 30.03.2022, 16.03.2022, 05.04.2022, 14.03.2022; постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 15.07.2022, 17.05.2022, 28.12.2023; постанови про зміну кваліфікації складу кримінального правопорушення від 29.12.2022, 14.06.2022; постанови про зміну групи прокурорів від 25.01.2023, 23.10.2022, 13.02.2024; постанови про залучення спеціалістів від 17.01.2023, 05.12.2024, 05.12.2024; постанова про виділення матеріалів кримінального провадження від 29.11.2024; постанова про зміну підслідності кримінального провадження від 03.05.2022; постанова про зміну викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення від 14.06.2022; запити слідчого; відомості про опублікування процесуальних документів та викликів.

Також прокурором заявлялось клопотання про допит свідка ОСОБА_19 . Проте у подальшому прокурор відмовився від допиту вказаного свідка і ця відмова була прийнята судом.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Показання свідків узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність. Зокрема, показання свідків в частині того, що обвинувачений ОСОБА_3 зайняв посаду «Заместителя главы Военно-гражданской администрации города Энергодар по вопросам управления жилищно-коммунальным хозяйством», а також «И.о. Главы Военно-гражданской администрации города Энергодар», узгоджуються з протоколами оглядів від 10.02.2023, 20.11.2024, 21.11.2024 та 28.11.2024, які містять відповідну інформацію.

Виконання обвинуваченим ОСОБА_3 на зайнятих посадах організаційно-розпорядчих функцій підтверджується протоколами оглядів від 28.11.2024, згідно з якими обвинувачений приймав рішення щодо розподілу коштів «Военно-гражданской администрации города Энергодар», здійснював загальне керівництво та організацію роботи працівників цієї адміністрації.

Суд відхиляє аргументи захисника адвоката ОСОБА_5 про те, що показання свідків є показаннями зі слів третіх осіб, оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_7 , які безпосередньо спілкувались з обвинуваченим під час тимчасової окупації м. Енергодара. Під час спілкування обвинувачений особисто назвав свідкам посаду, яку він обіймав у незаконному органі влади.

Також суд відхиляє її аргументи про відсутність доказів того, що обвинувачений обійняв посаду добровільно, а також про те, що не виключається вчинення до обвинуваченого фізичного або психологічного примусу.

Під добровільним зайняттям посади слід розуміти зайняття громадянином України посади у відповідних незаконно створених органах влади з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу, крайньої необхідності. Добровільне зайняття посади є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

Згідно з частиною першою статті 39 КК України не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

На свідомий і добровільний характер дій обвинуваченого із зайняття посади у незаконному органі влади та реалізації його функцій вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі (щонайменше з червня по грудень 2022 року згідно з дослідженими публікаціями).

При цьому в матеріалах судового провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 зайняв посаду у незаконному органі влади під фізичним чи психічним примусом або у стані крайньої необхідності.

Оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, повністю доведена «поза розумним сумнівом».

При призначенні покарання відповідно до статей 65 - 67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання.

ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, раніше не судимий, перебуває у шлюбі, не працює, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває..

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлені. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення ним злочину з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи у сукупності тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його особу, ступінь його вини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції, передбаченої частиною п`ятою статті 111-1 КК України, у виді позбавлення волі.

Крім цього санкцією частини п`ятої статті 111-1 КК України передбачене додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Ухвалюючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, суд враховує, що зазначене додаткове покарання є обов`язковим у санкції частини п`ятої статті 111-1 КК України.

ОСОБА_3 вчинив злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. Обвинувачений своїми діями допомагав державі-агресору проводити діяльність на тимчасово окупованій території. Виходячи з цього, суд ухвалює рішення про призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, а також в установах та організаціях, що надають публічні послуги.

При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 753/18479/16-к (провадження № 51-520км18) та від 21 червня 2022 року у справі № 171/869/21 (провадження № 51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені статтею 55 КК України.

Також санкцією частини п`ятої статті 111-1 КК України передбачене додаткове покарання у виді конфіскація майна, яке не є обов`язковим.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22.11.2024 у провадженні № 1-кс/331/2378/2024 (справа № 331/6824/24) накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку загальною площею 0,6189 га, із кадастровим номером 2322484600:01:008:0354; квартиру, загальною площею 38,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «MITSUBISHI», модель «PAJERO», державний номерний знак НОМЕР_5 , номер кузову VIN НОМЕР_6 ; автомобіль марки «ИЖ», модель «2717», державний номерний знак НОМЕР_7 , номер кузову VIN НОМЕР_8 .

Враховуючи наявність у власності ОСОБА_3 майна та те, що інкриміновані йому злочини посягає на основи національної безпеки України, суд призначає покарання останньому з конфіскацією всього належного йому майна.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні прокурором не заявлений.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки судом призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна, відсутні підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 10.12.2024 у провадженні № 1-кс/331/2378/2024 (справа № 331/6824/24).

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 297-1, 323, 369 - 371, 374, 376, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді дев`яти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, а також в установах та організаціях, що надають публічні послуги, строком п`ятнадцять років, з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його фактичного затримання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя ОСОБА_1