Рішення № 129225423, 31.07.2025, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1123/25

Провадження №2/190/535/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Борисенко Альона Вікторівна до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення,-

встановив:

Представник позивача - адвокат Борисенко А.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просила стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , 8451,00 грн. недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2018-2021 роки. В обґрунтування позову посилається на те, що позивач з 30.08.2011 року працює на підприємстві відповідача у П`ятихатській дистанції колії на різних посадах, з 11.07.2019 року переведений на посаду монтер колії 4 розряду. За період з 2018-2021 роки перебував у щорічних відпустках, та користувався правом на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення. За невідомих обставин, йому не була надана матеріальна допомога у повному обсязі, лише у розмірі: 2018 рік- 2301,00 грн., 2019 рік-2401,00 грн, 2020 рік -2628,00 грн., 2021 рік - 2838,00 грн. А мала бути у розмірі: 2018 рік-3723,00 грн., 2019 рік -4173,00 грн, 2020 рік - 4723,00 грн., 2021 рік-6000,00 грн. Відповідач свідомо порушив умови щодо виплати працівнику матеріальної допомоги на оздоровлення встановлені пунктом 3.1.14. Колективного договору на 2011-2012 роки (з внесеними змінами та доповненнями) укладеного між начальником П`ятихатської дистанції колії та головою профспілкового комітету, схваленого на конференції трудового колективу 06.04.2012 р. який є чинним по цей час, не надав матеріальну допомогу на оздоровлення в повному розмірі, яка має складати 40% тарифної ставки чи посадового окладу, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні, на момент виплати допомоги. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 , змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 02.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

27.06.2025 року від представника відповідача АТ «Українська залізниця» - Русанової В.В. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнає, в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до вимог п.3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України від 06.12.2016 року № 1774 (далі Закон 1774), встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону 1774 встановлено, що з 01.01.2017 р. мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів. На виконання вимог Закону та з метою приведення у відповідність умов Колективного договору до вимог законодавства керівництво СП «П`ятихатська дистанція колії» та первинна профспілкова організація СП «П`ятихатська дистанція колії» спільним рішенням, викладеним у формі постанови від 31.03.2017 постановили: на виконання пунктів 3, 5 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 1774 застосовувати з 01.04.2017 року у діючому колективному договорі замість величини «мінімальна заробітна плата» розрахункову величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом». Починаючи з 01 січня 2017 року на виконання вимог Закону №1774-VІІІвід 06грудня 2016року підприємство було зобов`язано при обчислені місячної тарифної ставки застосовувати в якості розрахункової величини встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб. Поряд з зазначеними висновками, позивач, жодним чином не наводить в чому саме для нього наступило погіршення та які саме суттєві умови трудового договору порушуються в даному випадку, а саме, чи має місце зміна системи оплати праці на підприємстві в бік погіршення, або чи має місце зміна розміру матеріальної допомоги у вигляді 40 відсотків, тобто ті основні умови трудового договору, який укладений нею під час прийняття позивача на роботу. Також зазначає, що позивач погоджується з тим, що він отримував матеріальну допомогу, згідно колективного договору у розмірі 40 % відсотків від розміру його окладу за трудовим договором; з огляду на той факт, що названі розрахункові величини не є сталими та приймаються відповідно до закону України«Про прожитковиймінімум» від15.07.1999№ 966 та жодним чином не залежать від волі сторін трудового договору, зазначення розміру таких розрахункових величин, як основних умов трудового договору є неможливим, внаслідок чого зміна таких величин у встановленому законодавством порядку не може свідчити про зміну істотних умов праці. Вважає, що винесення спільного рішення між сторонами колективного договору у формі постанови та проведення розрахунку суми матеріальної допомоги у розмірі 40% відсотків від суми посадового окладу, а так само, застосування розрахункової величини у розмірі визначеному Законом 1774, спрямовано на приведення правовідносин сторін до вимог чинного законодавства, внаслідок чого посилання позивача на недійсність умов трудового договору та звуження його конституційних прав в даному випадку є необґрунтованим, посилання ж позивача на статтю 22Конституції України є неправильним. Крім того, важає, що строк звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2021 роки, пропущений, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Відповідач також не погоджується зі стягненням на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн, вважає цей розмір неспівмірним і таким, що підлягає значному зменшенню.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Згідно ст. 279 ЦПК Українисуд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч.2 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, позивач з 30.08.2011 р. працює на підприємстві відповідача у П`ятихатській дистанції колії на різних посадах, а з 11.07.2019 року переведений на посаду монтера колії 4 розряду, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.15-17).

В періоди з 16.07.2018 по 11.08.2018, з 13.02.2019 по 12.03.2019, з 02.01.2020 по 29.01.2020, з 04.01.2021 по 31.01.2021 позивачу надавалась щорічна відпустка.

Відповідно наданих суду розрахункових листів, ОСОБА_1 була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення: 2018 рік -2301,00 грн., 2019 рік-2401,00 грн, 2020 рік 2628,00 грн., 2021 рік 2838,00- грн. (а.с. 18-21).

Згідност. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ст.13 КЗпП Українитаст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.

Статтею 13 КЗпП Українивизначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Згідност. 18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

Відповідно до ч. 2ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 3.1.14. Колективного договору укладеного між начальником П`ятихатської дистанції колії та Головою профспілкового комітету, схваленого на конференції трудового колективу від 06.04.2012 р., який є чинним станом на спірні періоди року, встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника в розмірі 40% відсотків тарифної ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги (а.с.22-23).

Постановою за №П.-3 від 31.03.2017, постановлено застосовувати з 01.04.2017 у діючому колективному договорі П`ятихатської дистанції колії замість величини «мінімальна заробітна плата» розрахункову величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом» (а.с. 25).

Спільною постановою начальника СП «П`ятихатська дистанція колії» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та Голови профспілкового комітету СП «П`ятихатської дистанції колії» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за №П.-60/1 від 14.06.2021, постановлено внести зміни до колективного договору СП "П`ятихатська дистанції колії", а саме: пункт 3.1.14. викласти в новій редакції: «При наданні працівникам щорічної відпустки загальної тривалості або не менше її половини (у випадках поділу відпустки на частини), незалежно від періоду її надання, виплачувати один раз на рік згідно з положенням, за письмовою заявою працівника, матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 50 відсотків тарифної ставки чи посадового окладу за посадою, котру обіймає працівник, встановленого штатним розписом на дату подання заяви, але не менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством України на 01 січня (податкового) звітного року» (а.с. 30).

Пунктом 1.4. Колективного договору визначено, що необхідні зміни, доповнення до колективного договору, що не погіршують соціального та економічного становища працівників дистанції колії, вносяться протягом строку його дії за погодженням сторін і затверджуються на спільному засіданні керівництва дистанції колії і профспілкового комітету, а всі інші - на конференції трудового колективу.

Відповідно доЗакону України «Про державний бюджет України на 2017 рік»,тобто на момент прийняття постанови №П.-3 від 31.03.2017, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200,00 грн.

ЗаЗаконом України«Про державний бюджет Українина 2017 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2017 року був встановлений на рівні 1600,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2000,00 грн..

Відповідно доЗакону України«Про державний бюджет України на 2018 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2018 року був встановлений на рівні 1860,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2325,00 грн..

Законом України«Про державний бюджет України на 2019 рік»встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2019 року був встановлений на рівні 1921,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2401,25 грн..

Відповідно доЗакону України«Про державний бюджет України на 2020 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2020 року був встановлений на рівні 2102,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2627,50 грн..

Відповідно доЗакону України«Про державний бюджет України на 2021 рік»прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, з 01 січня 2021 року був встановлений на рівні 2270,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2837,50 грн..

Відповідно дост. 9 КЗпП України,умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Стаття 9 КЗпПне вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.

Також, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач попереджав позивача про погіршення існуючих умов оплати праці.

При цьому, приймаючи до уваги, що відповідно до положень п. 3.1.14. Колективного договору визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні саме на момент надання допомоги, а виплата матеріальної допомоги позивачу відбувалася у відповідні роки, суд вважає за необхідне при визначенні розміру недоплаченої частини вказаної допомоги виходити з розміру мінімальної заробітної плати по Україні встановленої на 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік відповідно, тому суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена матеріальна допомога в розмірі 8451,00 грн., що складається з:

-1422,00 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2018 рік (3723,00 грн. - 2301,00 грн.),

-1772,00 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2019 рік (4173,00 грн. - 2401,00 грн.),

-2095,00 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2020 рік (4723,00 грн.-2628,00 грн.),

-3162,00 гривень недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2021 рік (6000,00 грн. 2838,00 грн.).

Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.

Згідно зі ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду ордер від 14.05.2025, договір про надання правової допомоги № 14/05 від 14.05.2025, акт №1 про надання правової допомоги від 14.05.2025, квитанцію №3333437 від 14.05.2025, яка свідчить сплату позивачем послуг адвоката в сум 2500,00 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською допомогою на ім`я Борисенко А.В., копію посвідчення адвоката України на ім`я Борисенко А.В. (а.с.34-41), суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13.81.141,247,258,259,263,265,268,354,353 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Борисенко Альона Вікторівна до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення непоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 8451 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач:Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ: 40075815.

Суддя Ю.В.Кудрявцева