Ухвала суду № 129225000, 28.07.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7960/25

Провадження № 1-кс/204/2177/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів Львівської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє: 9 грудня 2022 року вироком Сихівського районного суду м. Львова за ч. 4 ст. 185 КК України, засуджений до 5 років позбавлення волі, звільнений 12.09.2024 року з направленням до 1-го Камінь-Каширського РТЦК,

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2025 року слідча СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Дніпровської спецалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділенням відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управлінняНаціональної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042140000893 від «23» липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Відповідно довитягу ізнаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 №257-РСвід 13.09.2024 ОСОБА_7 ,зарахований досписків особовогоскладу військовоїчастини НОМЕР_1 та призначенийна посадустірльця 1штурмового спеціалізованоговідділення 3штурмового спеціалізованоговзводу штурмовоїспеціалізованої роти,у військовомузванні "солдат",військової частини НОМЕР_1 . Згідно зіст.ст.9,11Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,затвердженого ЗакономУкраїни "ПроСтатут внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України"(даліСтатут внутрішньоїслужби ЗСУкраїни)молодший сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем,зобов`язаний святоі непорушнододержуватися КонституціїУкраїни тазаконів України,ст.41Конституції України,Військової присяги,віддано служитиУкраїнському народові,сумлінно ічесно виконувативійськовий обов`язок,додержуватися правилповедінки військовослужбовців,беззастережно виконуватинакази командирів(начальників)і захищатиїх убою,знати йутримувати вготовності дозастосування закріпленеозброєння,берегти державнемайно,завжди пам`ятати,що зайого поведінкоюсудять проЗбройні СилиУкраїни вцілому. Відповідно дост.ст.1,4Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,затвердженого ЗакономУкраїни "ПроДисциплінарний статутЗбройних СилУкраїни"(даліДисциплінарний статутЗС України),військова дисципліназобов`язуєкожного військовослужбовцябездоганно танеухильно додержуватисяКонституції тазаконів України,Військової присяги,неухильно виконувативимоги військовихстатутів,накази командирів,поводитися згідністю йчестю,не допускатисамому істримувати іншихвід негіднихвчинків,застосовувати зброюлише вбойовій обстановці,а вмирний часу винятковихвипадках,відповідно довимог Статутувнутрішньої службиЗбройних СилУкраїни. Відповідно дост.41Конституції України,кожен маєправо володіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності.Ніхто неможе бутипротиправно позбавленийправа власності.Право власностіє непорушним. Відповідно доУказу ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24.02.2022«Про введеннявоєнного станув Україні»,що затвердженийЗакону України«Про затвердженняУказу ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» від24.02.2022з 05год.30хв.24.02.2022та територіїУкраїни,в зв`язкуз військовоюагресією РосійськоїФедерації протиУкраїни,введено воєннийстан строкомна 30діб,який уподальшому продовженоз 05години 30хвилин 09травня 2025року строкомна 90діб. ОСОБА_4 підозрюється у тому,що будучиособою,яка ранішевчиняла кримінальніправопорушення,у сферіпроти власності,повторно вчинивкримінальне правопорушення,передбачене ст.185КК України. Так, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцемвійськової частини НОМЕР_1 у військовомузванні "солдат",відповідно довимог ст.ст.9,11,16Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,ст.ст.1-4Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,був зобов`язанийсвято інепорушно додержуватисяКонституції Українита ЗаконівУкраїни,Військової присяги,віддано служитиУкраїнському народові,сумлінно ічесно виконувативійськовий обов`язок,суворо дотримуватисяСтатутів ЗбройнихСил України,бути дисциплінованим,не допускатинегідних вчинківсамому таутримувати відних іншихвійськовослужбовців,вчинив кримінальнеправопорушення занаступних обставин. Так 22.07.2025,досудовим розслідуваннямбільш точнийчас невстановлено,але непізніше 16год.20хв. ОСОБА_4 перебував наділянці місцевостірозташованого заадресою: АДРЕСА_2 .В цеймомент у ОСОБА_4 раптово виникпротиправний умисел,спрямований натаємне викраденнячужого майна. Реалізуючи свійпротиправний умисел,перебуваючи взазначений часв зазначеномумісці,діючи повторно,в умовахвоєнного стану,керуючись корисливиммотивом такорисливою метою,усвідомлюючи,що своїмидіями вінздійснює незаконнебезоплатне вилученнячужого майнапоза волеювласника,впевнившись,що йогодії залишаютьсянепоміченими,користуючись відсутністюгосподаря,тобто усвідомлюючитаємний характерсвого діяння, ОСОБА_4 переліз черезпаркан тапроник дотериторії огородженогодомоволодіння,яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,шляхом віджимувікна проникв серединужитла,розташованого заадресою: АДРЕСА_3 та таємновикрав чужемайно,яке належитьпотерпілій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме:ноутбук чорногокольору маркиLenovoG580,S/NCB15834452,P/N59333574,вартістю 1639,80грн.;клавіатура білогокольору зчервоними вставками,без провідна,марки ЛОГІТЕЧ,МК240NANO(коробканаявна),вартістю 550грн.;перфоратор Metabo28SPв зеленомукейсі,вартістю 987,00грн.;колонка темно-зеленогокольору маркиНОСО ВS51,вартісю 470,00грн. Продовжуючи реалізаціюсвого протиправного,з метоюдоведення йогодо кінця, ОСОБА_4 залишив місцевчинення кримінальногоправопорушення звикраденим майном,розпорядившись викрадениммайном навласний розсуд.Вказаними діями ОСОБА_4 спричинив потерпіліймайнову шкодуна суму3643,80грн. Враховуючи вищевикладене, досудовим розслідуванням встановлено, наявність достатніх підстав для повідомлення обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднано з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

25.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Підозра відносно ОСОБА_4 обґрунтовується зібранимидоказами,а саме:протоколом прийняттязаяв прокримінальні правопорушення(аботаке,що готується);протоколом допитупотерпілого;протоколом оглядувідеозапису;протоколами пред`явленнядля впізнання; іншими наявнимив матеріалахдоказами,зібраними підчас проведеннядосудового розслідуванняв їхсукупності. Стороною обвинуваченнядотримано вимогурозумної підозри,оскільки наявніна данийчас доказиу кримінальномупровадженні свідчатьпро об`єктивнийзв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненнямкримінального правопорушення,яке йомуінкримінується,тобто виправдовуютьнеобхідність подальшогорозслідування уцьому провадженніз метоюдотримання імперативнихзавдань кримінальногопровадження,визначених статтею2КПК України.Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК Українипід часдосудового слідствавстановлено наявністьризиків,передбачених уп. 1, 3, 5ч.1ст.177КПКУкраїни.В обґрунтуваннязастосування запобіжногозаходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідністьзапобігання спробампереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,незаконно впливатина свідків,експертів уцьому кримінальномупровадженні,вчинити іншекримінальне правопорушення. В ходідосудового розслідуванняпо вказаномукримінальному провадженнювиникла необхідністьу застосуваннізапобіжного заходувідносно підозрюваногоу виглядітримання підвартою,оскільки єдостатньо підставвважати,що існуютьризики,що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснитидії,передбачені п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України. В ходіпроведення досудовогорозслідування встановлено,що ОСОБА_4 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину,санкція якихпередбачає виключнепокарання увигляді позбавленняволі строкомвід семидо десятироків.В органудосудового розслідуванняє достатніпідстави вважати,що,враховуючи тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення,підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює невідворотністьпокарання завчинені нимкримінальних правопорушень,а томуз метоюуникнення відповідальності,може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята суду.Враховуючи тойфакт,що умісті Дніпро, ОСОБА_4 немає будьякої рухомої/нерухомоївласності,офіційного місцяроботи,навчання тощо,останній можебезперешкодно,покинути територіюміста Дніпра,переслідуючи метуне бутипритягнутим докримінальної відповідальностіта небути засуджениму подальшому. Крім того, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, тому є підстави вважати, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, останньому можуть бути відомі анкетні та контактні дані свідків та представника потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки знає, де останні проживають та працюють. Тому, ОСОБА_4 , може об`єктивно впливати шляхом умовлянь, погроз, примусу для того, щоб останні змінили свої показання на його користь або взагалі відмовились надавати об`єктивні показання чи сприяти досудовому розслідуванню та суду у встановленні всіх обставин, що у мають значення у даному провадженні. Також, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 набувши статус підозрюваного у даному провадженні, усвідомлюючи невідворотність покарання, може знову вчинити аналогічні або інші кримінальні правопорушення. Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, досудове розслідування приходить до висновку, що в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_4 не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати відносно нього домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; здійснювати незаконний вплив на потерпілого; продовжити вчиняти свою протиправну діяльність або ж вчинити нове кримінальне правопорушення. У судовому засіданні належним чином було підтверджено наявність всіх зазначених вище ризиків.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на потерпілого, а також продовжити вчиняти свою протиправну діяльність або ж вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з характеру вчиненого підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що достатньою заставою, яка зможе забезпечити виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, необхідно визначити суму в розмірі 100 000 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 вересня 2025 року.

Визначити заставу у розмірі 100000(стотисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разівнесення заставинаступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до СВ ВП № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповіднихорганів державноївлади свійпаспорт (паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1