Рішення № 129220732, 31.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 рокуСправа №160/10016/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

07.04.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами про:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровської області щодо відмови здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.09.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29.01.2020 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.202, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, а також щодо перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровської області:

- здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2020, включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим урахуванням розмірів у відсотковому значені усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, які він отримував під час проходження служби, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

- здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 24.09.2021, включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим урахуванням розмірів у відсотковому значені усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, які він отримував під час проходження служби, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

- здійснити ОСОБА_1 перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим урахуванням розмірів у відсотковому значені усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, які він отримував під час проходження служби, та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги протиправними діями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.09.2021, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (станом на 29.01.2020) та «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (станом на 01.01.2021), відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), з урахуванням раніше виплачених сум. Позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку грошового забезпечення. Листом відповідача від 12.03.2025 року № 57/6/04-97-05/РГ було відмовлено в перерахунку грошового забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/10016/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 07.05.2025. Ухвала отримана відповідачем 09.04.2025.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Станом на 31.07.2025 від відповідача відзив на позов не надходив, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

10.06.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Суддя Ремез К.І. перебувала у відпустці з 15.04.2025 по 16.04.2025, з 21.04.2025 по 23.05.2025, з 27.05.2025 по 13.06.2025, з 17.06.2025 по 24.06.2025.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Позивач, ОСОБА_1 , є колишнім працівником Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, звільненим 24.09.2021 за пунктом 64 підпунктом «г» Положення (через скорочення штатів) згідно з наказом Державної фіскальної служби України № 153-о.

Позивач зазначає, що під час звільнення він не володів інформацією щодо порушення його прав, довіряв керівництву та посадовим особам відповідача, виходячи з презумпції належного врядування. У березні 2025 року, ознайомившись із судовими рішеннями в Єдиному реєстрі судових рішень, позивачу стало відомо, що 29.01.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 826/6453/18 прийняв постанову про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 103). Зазначена постанова, крім змін, що стосувалися набрання чинності Постановою № 704 з 01.03.2018, залишалася в силі.

З моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 (тобто з 29.01.2020), розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови № 704.

Позивач зауважує, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складав: з 01.01.2020 2102,00 грн, з 01.01.2021 2270,00 грн. Ця величина суттєво більша за 1762,00 грн, яку відповідач застосовував для визначення складових грошового забезпечення Позивача з 01.01.2020 по 24.09.2021.

10.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та доплату належного грошового забезпечення за 2020-2021 роки.

Листом відповідача від 12.03.2025 № 57/6/04-97-05/РГ було підтверджено, що грошове забезпечення позивача з 29.01.2020 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 24.09.2021, а також одноразова грошова допомога при звільненні, нараховувалися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (1762,00 грн.), замість значно більших показників на 2020 та 2021 роки. Фактично, відповідач відмовив у проведенні перерахунку.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та просить суд задовольнити його позовні вимоги.

Суд вважає, що спір стосується невиплати грошового забезпечення (яке є видом заробітної плати) та вихідної допомоги у повному обсязі, на які працівник має право відповідно до державних гарантій. Отже, строк звернення до суду у цій справі не обмежується. Ця правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.05.2022 у справі № 200/1636/21-а, від 23.06.2022 у справі № 120/513/21-а, від 30.06.2022 у справі № 380/10174/21, а також Постанові Верховного Суду колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.08.2022 у справі № 600/5478/21-А.

Суд керується частиною другою статті 19 Конституції України, яка встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 348 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів.

Стаття 353 Податкового кодексу України передбачає, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Механізм нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції визначено Порядком виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17 липня 2018 року № 616 (далі Порядок № 616).

Пунктом 3 Порядку № 616 визначено, що грошове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу. Постанова № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

На час набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018), пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова № 103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18-а визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103. Отже, з 29.01.2020 пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність, та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції.

Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Зазначена норма означає, що з 29.01.2020 у позивача виникли правові підстави для обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Суд також враховує пункт 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон № 1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Отже, для визначення посадових окладів має застосовуватися розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня відповідного календарного року.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, діяв протиправно, оскільки не врахував зміни у законодавстві та судову практику. З 29.01.2020, внаслідок скасування пункту 6 Постанови № 103, набула чинності первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка передбачає розрахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Відповідач зобов`язаний діяти відповідно до чинного законодавства та судових рішень, які мають преюдиціальне значення. Відмова у перерахунку та виплаті грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги, з огляду на неправильно застосовану розрахункову величину, порушує законні права та інтереси позивача.

Однак, суд не може самостійно здійснити перерахунок та визначити точні суми до виплати, оскільки це потребує виконання відповідних розрахунків компетентним органом, тобто відповідачем. Завдання суду полягає у захисті порушених прав та зобов`язанні суб`єкта владних повноважень вчинити дії відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.09.2021, а також щодо перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 24.09.2021, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 29.01.2020 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез