Рішення № 129220667, 30.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 рокуСправа №160/16184/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:

-стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 86 348,40 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), яка має не заявлений до суду податковий борг у сумі 86348,40грн. по єдиному податку з фізичних осіб, який виник в результаті несплати у встановлений термін сум задекларованих грошових зобов`язань по податковим деклараціям, збільшеної за рахунок пені. З урахуванням вимог ст.ст.56, 57 Податкового кодексу України зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу. На виконання вимог статті 59 ПК України було сформовано податкову вимогу №0000070-1305-0436 від 09.01.2025, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16184/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ): докази узгодження пені; докази погашення суми податкового боргу (за наявності).

Копія ухвали суду надіслана позивачу засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа); відповідачу копія ухвали надіслана засобами поштового зв`язку.

01.07.2025 на адресу суду повернувся конверт з вмістом поштового відправлення, яким на адресу відповідача надсилалася вказана ухвала, з відміткою поштового відділення про невручення. При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою місцезнаходження відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин частину 11 статті 126 КАС України, враховуючи положення частини першої статті 131 КАС України, а також те, що направлену відповідачеві копію ухвали суду повернуто з незалежних від суду причин, відповідач є таким, що належним чином повідомленою про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №804/575/18.

За змістом частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористалась, витребувані ухвалою суду докази не надала, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклала своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.

За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 16.04.2024, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; адреса місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 ; основний вид економічної діяльності за КВЕД: 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у..

Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківська ДПІ).

Згідно із розрахунком, наведеним в позовній заяві, розрахунками суми податкового боргу, доданого до позовних матеріалів, та за даними інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 86348,40 грн. за платежем 18050400 - єдиний податок з фізичних осіб, який виник:

19.11.2024 у сумі 37818,55грн. задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9310686799 від 18.10.2024, несплаченого по терміну 19.02.2025;

19.02.2025 у сумі 44504,00 грн. - задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9425004344 від 19.02.2025, несплаченого по терміну 19.02.2025;

20.05.2025 у сумі 3950,00 грн. - задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9117800042 від 30.04.2025, несплаченого по терміну 20.05.2025;

24.02.2025 у сумі 8,34 грн. пені ІКП на борг минулого року на податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9310686799 від 18.10.2024;

22.04.2025 у сумі 26,71 грн. пені ІКП на борг минулого року на податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9310686799 від 18.10.2024;

23.04.2025 у сумі 13,57 грн. пені ІКП на борг минулого року на податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9310686799 від 18.10.2024;

29.04.2025 у сумі 14,84 грн. пені ІКП на борг минулого року на податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9310686799 від 18.10.2024;

01.05.2025 у сумі 6,11 грн. пені ІКП на борг минулого року на податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9310686799 від 18.10.2024;

03.05.2025 у сумі 6,28 грн. пені ІКП на борг минулого року на податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9310686799 від 18.10.2024.

Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №0000070-1305-0436 від 09.01.2025 на суму 47718,55 грн., яка надіслана засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 , однак конверт повернувся контролюючому органу поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На час вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпунктів 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами підпункту 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положенням підпункту 41.1.1. пункту 41.1, пункту 41.4 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Шевченківська ДПІ) та за даними інтегрованої картки платника податків має непогашений податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб.

Податкова заборгованість, що заявлена до стягнення, виникла за відповідачем внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб по податковим деклараціям №9310686799 від 18.10.2024, несплаченого по терміну 19.11.2024; №9425004344 від 09.02.2025, несплаченого по терміну 19.02.2025; №9117800042 від 30.04.2025, несплаченого по терміну 20.05.2025.

З огляду на викладене, несплачені задекларовані податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Сума податкового боргу збільшена за рахунок пені у сумі 75,85грн., нарахованої в порядку ст. 129 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не ставив під сумнів правомірність нарахування йому пені, її розміру, що заявлена контролюючим органом до стягнення.

Суд зазначає, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем правомірності нарахування пені і в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

Відсутні і докази оскарження надісланої відповідачу податкової вимоги форми «Ф» №0000070-1305-0436 від 09.01.2025.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 86348,40 грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його стягнення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, докази оплати суми податкового боргу, в тому числі часткової, також не надано.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, кошти в сумі 86348,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до бюджету в сумі 86348,40 грн. (вісімдесят шість тисяч триста сорок вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова