Рішення № 129220665, 30.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 рокуСправа №160/14570/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства - фірма «ВОЛЬНА» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства-фірма «ВОЛЬНА» (далі відповідач), в якій позивач просить:

-стягнути податковий борг з до Приватного підприємства - фірма «ВОЛЬНА» (ЄДРПОУ 20240031) у розмірі 10957,93 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Приватне підприємство - фірма «ВОЛЬНА», яке має незаявлений до суду податковий борг у сумі 10957,93грн., з податку на прибуток з приватних підприємств. Податкова заборгованість у сумі, що заявлена до стягнення, виникла внаслідок несплати у встановлені терміни податкових зобов`язань, самостійно визначених платником, а також за рахунок штрафу, нарахованого з податковим повідомленням-рішенням, інформація щодо оскарження якого у контролюючого органу відсутня. Відповідно до статті 59 ПК України та у зв`язку із несплатою до бюджету податкового боргу відповідачу була сформована податкова вимога №413939-53 від 13.08.2019, яка направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14570/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у відповідача докази узгодження податкового повідомлення-рішення №0685390409 від 06.11.2024 та докази погашення суми податкового боргу (за наявності).

Копія ухвали суду про відкриття провадження скерована позивачу засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа); відповідачу копія ухвали надіслана засобами поштового зв`язку та отримана 11.06.2025 згідно із відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.

Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, витребувані ухвалою суду докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.

За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Приватне підприємство - фірма «ВОЛЬНА» зареєстроване 17.12.1993, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 20240031; місцезнаходження юридичної особи: 52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, село Сергієвка, вулиця Лісна, будинок 14.

Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності підприємства за КВЕД: 43.32 Установлення столярних виробів.

Згідно із розрахунком, наведеним у позовній заяві та відомостями з ІКП, за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 10957,93 грн., з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000), що виник:

11.03.2019 у сумі 2492,00грн. задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №3947 від 20.02.2019, несплаченого по терміну 11.03.2019;

10.03.2020 у сумі 3261,00грн. задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №2909 від 10.02.2020, несплаченого по терміну 10.03.2020;

11.03.2021 у сумі 2970,00грн. задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9372912316 від 01.03.2021, несплаченого по терміну 11.03.2021;

11.03.2022 у сумі 1224,00грн. задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9682861 від 09.02.2022, несплаченого по терміну 11.03.2022;

15.01.2024 у сумі 217,24грн. нарахованої пені ІКП на податкову декларацію з податку на прибуток підприємств №3947 від 20.02.2019;

19.01.2024 у сумі 216,69грн. нарахованої пені ІКП на податкову декларацію з податку на прибуток підприємств №3947 від 20.02.2019;

21.02.2024 у сумі 144,00грн. задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9314562230 від 21.02.2024, несплаченого по терміну 21.02.2024;

11.03.2024 у сумі 18,00грн. задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9383982788 від 22.02.2024, несплаченого по терміну 11.03.2024;

13.01.2025 у сумі 199,00грн. донарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням (форма ПС) №0685390409 від 06.11.2024;

11.03.2025 у сумі 216,00грн. задекларованого платником зобов`язання по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9421508368 від 28.01.2025, несплаченого по терміну 11.03.2025.

Копія податкового повідомлення-рішення №0685390409 від 06.11.2024 надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу: 52405, Надіївка, вул. Польова, 1, корп.19, однак конверт повернуто відправнику, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ю» №413939-53 від 13.08.2019 на суму 4846,05 грн., яка надіслана відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 , та вручена згідно із рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На час вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпунктів 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом підпункту 14.1.157. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За змістом пунктів 58.2., 58.3. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положенням підпунктів 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до пункту 41.4. статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За змістом пунктів 95.1., 95.2. статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3. статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктами 20.1.19., 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Дніпровська ДПІ) та має непогашений податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств.

Податкова заборгованість у сумі 10758,39грн., що заявлена до стягнення, виникла за відповідачем внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань по наступним податковим деклараціям: №3947 від 20.02.2019, несплаченого по терміну 11.03.2019; №2909 від 10.02.2020, несплаченого по терміну 10.03.2020; №9372912316 від 01.03.2021, несплаченого по терміну 11.03.2021; №9682861 від 09.02.2022, несплаченого по терміну 11.03.2022; №9314562230 від 21.02.2024, несплаченого по терміну 21.02.2024; №9383982788 від 22.02.2024, несплаченого по терміну 11.03.2024; №9421508368 від 28.01.2025, несплаченого по терміну 11.03.2025.

З огляду на викладене, несплачені задекларовані податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Сума податкового боргу збільшена за рахунок пені у сумі 216,69грн., нарахованої в порядку ст. 129 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не ставив під сумнів правомірність нарахування йому пені, її розміру, що заявлена контролюючим органом до стягнення.

Суд зазначає, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем правомірності нарахування пені і в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

Відсутні і докази оскарження надісланої відповідачу податкової вимоги форми «Ю» №413939-53 від 13.08.2019.

В матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу вказаної податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 10758,93 грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його стягнення.

Щодо іншої частини позовних вимог.

Суд зазначає, що факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

При вирішенні питання узгодженості податкових повідомлень-рішень є необхідним дослідження питання щодо належного вручення/направлення таких податкових повідомлень-рішень платнику податків за його податковою адресою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22.

Суд установив, що адреса місцезнаходження відповідача: 52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, село Сергієвка, вулиця Лісна, будинок 14.

Водночас, податкове повідомлення-рішення №0685390409 від 06.11.2024 хоч і адресоване ПП фірма «Вольна», проте направлено Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на іншу адресу: 52405, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Надіївка, вул. Польова, 1, корп.19, яка не є ані його адресою місцезнаходження, ані податковою адресою.

Аналіз положень статей 42, 58 ПК України свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення є належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, належним доказом вручення податкового повідомлення-рішення, навіть у разі фактичного невручення належним чином надісланого податкового повідомлення-рішення, є повідомлення про вручення поштового відправлення або конверт, на яких поштовою службою робиться відповідна відмітка про причини невручення поштового відправлення. В цьому випадку, саме з дати, вказаної поштовою службою на повідомленні про вручення, пов`язується початок перебігу десятиденного строку узгодження податкових зобов`язань.

Однак, з наданого суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копії поштового конверту, з якими позивач пов`язує підтвердження направлення вказаного податкового повідомлення-рішення, на підставі якого виник податковий борг у сумі 199,00грн., вбачається його надіслання відповідачу на невірну адресу та повернення поштового відправлення до податкового органу з відміткою «адресат відсутній за адресою».

За встановлених обставин, суд вважає, що таке податкове повідомлення-рішення не є узгодженими в силу приписів Податкового кодексу України, які для позивача як суб`єкта владних повноважень є обов`язковими для виконання.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За правовою позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якою державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки держава в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не виконала свій обов`язок щодо належного надіслання на адресу відповідача податкового повідомлення-рішення №0685390409 від 06.11.2024, позивачем не доведено його узгодження з відповідачем у встановленому законодавством порядку, а відтак і наявності податкового боргу в сумі 199,00грн., що заявлений до стягнення, то негативні наслідки таких дій мають покладатися саме на державу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а кошти в сумі 10758,93 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Приватного підприємства - фірма «ВОЛЬНА» (код ЄДРПОУ 20240031, місцезнаходження: 52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, село Сергієвка, вул. Лісна, буд. 14) про стягнення суми податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути податковий борг з Приватного підприємства - фірма «ВОЛЬНА» (код ЄДРПОУ 20240031, місцезнаходження: 52400, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, село Сергієвка, вул. Лісна, буд. 14) до бюджету в сумі 10758,93грн. (десять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень 93 копійки) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова