Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5248/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо припинення виплати із 01.01.2025 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ);
зобов`язання поновити, нарахувати та виплачувати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, із 01.01.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером та проживає в с.Зарудчі, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №140/11362/23 позивач отримував підвищення до пенсії, передбачене статтею 39 Закону №796-ХІІ, у розмірі 4962,60 грн, що дорівнює двом мінімальним прожитковим мінімумам.
03.04.2025 позивач звернувся із заявою до відповідача про нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ, у розмірі двох прожиткових мінімумів. Однак, відповідачем листом від 15.04.2025 було відмовлено у виплаті вказаної доплати.
Позивач вважає, що пенсійний орган безпідставно застосував норми статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ (далі Закон №4059-ІХ) та зменшив розмір підвищення до пенсії, оскільки держава не має права зменшувати, скасовувати чи обмежувати розмір допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, без їх рівноцінної заміни. Закон про Державний бюджет не може змінювати правове регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України.
З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у поданому до суду відзиві на позов позовні вимоги не визнав та в обґрунтування своєї позиції вказав, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон №4059-ІХ, статтею 45 якого урегульовані питання виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення.
Вказаною нормою змінено правове регулювання нарахування та виплати доплати непрацюючим пенсіонерам, яким надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Стаття 45 Закону №4059-IX є спеціальною правовою нормою по відношенню до приписів Закону №796-ХІІ, тому правовідносини щодо нарахування та виплати зазначеного підвищення з 01.01.2025 підпадають під правове регулювання саме статті 45 Закону №4059-IX.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру станом на 01.04.2025 підтверджено факт проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 10.01.1996.
З огляду на вище зазначене, з 01.01.2025 підстави для встановлення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає на території радіоактивного забруднення, відсутні.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус громадянина (громадянки), який (яка) потерпів(ла) від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивач проживає з 08.05.1979 зареєстрований та в с.Зарудчі Камінь-Каширського району Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженогопостановою КМУ від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №140/11362/23 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії позов задоволено частково, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 з 23.11.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору.
З матеріалів пенсійної справи позивача слідує, що ГУ ПФУ у Волинській області, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №140/11362/23, по 31.12.2024 проводило нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, в розмірі 4962,60 грн, проте з 01.01.2025 нарахування такого підвищення припинено.
На звернення позивача відповідач листом повідомив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру станом на 01.04.2025 підтверджено факт проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 10.01.1996, для встановлення доплати в сумі 2361 грн з урахуванням норм статті 45 Закону №4059, правових підстав немає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначено вЗаконі №796-XII.
Статтею 45 Закону №4059-IX установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону №4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.12.2024 №1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі Постанова №1524), пунктами 1, 1-1 якої (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 №263) установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Суд враховує правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №240/4937/18, яка полягає у такому.
Передбачена статтею 39 Закону №796-ХІІ доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі. Вирішуючи питання про зобов`язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві. У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 №21-239а11, від 19.03.2013 №21-53а13, від 05.11.2013 №21-293а13, від 07.07.2014 №21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
Отже, у зв`язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом №4059-ІХ змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення.
Тому, починаючи з 01.01.2025, право позивача на доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, уже не підпадає під дію рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі №140/28653/23, позаяк виплата та нарахування за цим рішенням суду підвищення до пенсії здійснюється до зміни правового регулювання спірних правовідносин.
Статтею 45 Закону №4059-ІХ та Постановою №1524 чітко визначені умови, за яких непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється доплата в сумі 2361грн, а саме: за умови проживання або роботи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відсутність відомостей про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 з 08.05.1979 зареєстрований в с.Зарудчі Камінь-Каширського району Волинської області.
Таким чином, оскільки позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з дня аварії на ЧАЕС (26.04.1986) не змінював свого місця проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення, тому він має право на встановлення доплати в сумі 2361грн.
Доводи відповідача про те, що згідно з відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру підтверджено факт проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення з 10.01.1996, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не встановив позивачу з 01.01.2025 доплату до пенсії в розмірі 2631 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ, а тому такі дії пенсійного органу слід визнати протиправними та зобов`язати відповідача встановити позивачу з 01.01.2025 доплату до пенсії в розмірі 2631 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ.
За встановлених у справі обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючисьстаттями 243-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не встановлення ОСОБА_1 з 01.01.2025 доплати до пенсії відповідно до статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ в розмірі 2361 гривня.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо встановити ОСОБА_1 з 01.01.2025 доплату до пенсії відповідно до статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ в розмірі 2361 гривня.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначеністаттею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський м-н, 6, м.Луцьк, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Судове рішення № 129220469, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 30.07.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/5248/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: